
- •1. Мета, предмет, завдання психологічної експертизи
- •2. Етапи становлення методики викладання психологічних дисциплін у внз.
- •3. Предмет, мета та завдання медичної психології
- •4. Класифікація наукових досліджень
- •5. Особливості та компоненти професійної діяльності викладача психології.
- •6. Структура юридичної психології
- •7. Види психологічної експертизи.
- •8. Предмет, мета та завдання курсу методики викладання психологічних дисциплін у внз
- •9. Метод наукового дослідження як соціально-технологічний процес
- •10. Основні етапи психологічної експертизи
- •11. Загальна характеристика експертної діяльності
- •12. Словесні методи викладання психології
- •13. Номотетичний підхід та кількісні дослідження в психології
- •14. Основні напрямки використання психологічних знань в правоохоронній діяльності
- •15. Особистісна готовність психолога до проведення психологічної експертизи
- •16.Дослідження як форма існування і розвитку науки.
- •17. Принципи викладання психологічних дисциплін
- •19. Характеристика та класифікація методів юридичної психології., особливості їх використання в юридичній сфері.
- •20. Психологічні ознаки та чинники формування правосвідомості особистості.
- •22. Предмет, мета та завдання юридичної психології
- •23. Професійно-важливі якості психолога юридичної сфери.
- •24. Поняття про консиліум освітнього закладу. Основні завдання шкільного консиліуму
- •25. Основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості неповнолітніх
- •26. Ідіографічний підхід та якісні дослідження в психології.
- •27. Методика організації та проведення лекції з психології.
- •28. Поняття про психолого-педагогічну експертизу.
- •29. Визначення проблеми наукового дослідження. Тема дослідження, її актуальність.
- •30. Поняття про експертизу в освіті
- •31. Концепція наукового дослідження
- •32. Практичні методи викладання психології
- •33. Криза професійного росту на стадії первинної професіоналізації
- •34.Соціально – психологічна характеристика організованої злочинності.
- •35. Планування дослідження. Дослідницька програма.
- •36. Наочні методи викладання психології.
- •37. Етапи наукового дослідження
- •38 Класифікація методів викладання
- •39. Оцінка готовності до школи як експертна діяльність психолога
- •40. Біхевіористична та когнітивна теорії мотивації.
- •41.Методика організації та проведення практичного заняття з психології.
- •42. Психологічна характеристика етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •43 Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності
- •44. Потреби як джерело активності особистості. Види та функції потреб
- •45. Криза професійної діяльності на стадії втрати професії. Фактори, що її детермінують та способи подолання
- •46. Методика організації та проведення індивідуальної роботи з психології.
- •47. Комплексна психологічна експертиза
- •48. Завдання діяльності психологічної служби в організації
- •49. Потреби у спілкуванні, пізнанні та діяльності як основа формування особистості
- •50. Когнітивно-діяльнісні конфлікти проф самовизначеня особистості, їх причини
- •51.Зовнішня та внутрішня мотивація особистості. Мотивація досягнення та уникнення невдач.
- •52. Принципи побудови цілеспрямованої бесіди у медичній психології
- •53.Поведінкові конфлікти професійного самовизначення особистості, причини їх виникнення
- •54 Специфіка особистісних якостей та здібностей необхідних викладачу психології
- •55. Методи психологічного дослідження медичної психології.
- •56. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.
- •57 Методика організації самостійної роботи студентів.
- •58 Мотив та мотивація особистості. Види і функції особистості
- •59 Криза навчально-професійної орієнтації на стадії оптації.Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •60. Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •61. Смислові конфлікти професійного самовизначення особистості, причини їх виникнення
- •62. Технологія особистісно-орієнтованого викладання психології.
- •63. Предмет , мета та завдання психології особистості.
- •64. Соціально-психологічна характеристика організації в організаційній психології.
- •65. Основні етапи діяльності викладача психології.
- •66. Діяльнісний підхід у поясненні мотивації особистості
- •67. Торія особистості у наукових творах Костюка
- •68. Теорія рис особистості р.-б. Кеттела
- •69. Основні підходи до вивчення глибинного психології
- •71 Принципи викладання психологічних дисциплін
- •72. Методологія та основні принципи глибинної психології
- •73. Криза соціально-професійної самоактуалізації та стадії майстерності.Фактори що її детермінують та способи її подолання.
- •74. Історія та сучасний стан розвитку організаційної психології
- •75.Класифікації методів активного викладання психології
- •76.С.Д. Максименко: генетико-психологічна теорія народження, зростання існування особистості
- •77. Криза професійної кар’єри на стадії вторинної персоналізації. Фактори, що її детермінують та способи подолання.
- •78. Методи досліджень в організаційній психології
- •79. Технологія дистанційного навчання у викладанні псхології.
- •80 Класифікація сучасних теорій особистості
- •81. Характеристика організацій як відкритих систем
- •82 Основні психотехнології глибинної психології
- •83. Технологія кредитно-модульного навчання у процесі викладання психології
- •84. Зміст та характеристика класичного психоаналізу 3. Фрейда.
- •85.Криза професійного вибору на стадії професійної освіти. Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •86. Провідні тенденції викладання психології на сучасному етапі.
- •87. Критерії здоров'я вооз
- •88. Технологія інтерактивного навчання у викладанні психології.
- •89. Принципи психотерапевтичної корекції ставлення людини до хвороби
- •90. Криза професійних експектацій на стадії адаптації. Фактори що її детермінують та способи її подолання.
- •93.Методи та психотехнології гуманістичного напрямку психотерапії
- •94. Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людтни
- •96. Конфлікти в медичному середовищі,її різновиди,гендерні особливості,способи вирішення та попередження
- •97.Принципи кредитно – модульної системи навчання.
- •98. Психологічні умови успішного засвоєння курсу психології на сучасному етапі (відповідь в гальному нарисі).
- •99. Вплив мотивації на динаміку, продуктивність та якість психічної діяльності особистості.
- •100. Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського
- •101. Технологія проблемного навчання у викладанні психології .
- •102. Психологічний зміст функцій управління в організацією
- •103. Сутність і методи технології програмованого навчання
- •104. Основні характеристики процесу здійснення підбору кадрів, відповідних вимогам організації та посадовим обов’язкам.
- •105. Аналітична теорія особистості к. Юнга. Характеристика архетипів.
- •106. Основні джерела і причини виникнення конфліктів в управлінні
- •107. Особливості особистісного та професійного самовизначення психолога-практика у руслі глибинної психології.
- •108. Основні принципи психологічної допомоги у руслі глибинної психології.
- •109. Етичні основи діяльності психолога, що працює в руслі глибинної психології (Попок е.)
- •110. Теорія діяльності о.М. Леонтьєва та поняття особистості.
- •111. Тренінгові технології у викладанні психології у внз.
- •114. Особистість у психологічній теорії ставлень в. М. Мясищева
- •115.Принципи особистісно-орієнтованого викладання
- •116. Центрована на людині теорія Роджерса.
- •117. Психотехнології психодинамічного напрямку психотерапії.
- •118. Методи особисто-орієнтованого викладання психології
- •119 Мотивація професійної діяльності особистості. Механізми цілеутворення як стратегії вибору. Усвідомлювані та неусвідомлювані мотиви вибору професійної діяльності.
- •120. Особливості психологічного консультування персоналу організації (Кузьменко а.)
- •121. Принципи спілкування лікаря з хворими та їх родичами
13. Номотетичний підхід та кількісні дослідження в психології
Номотетичний. зосереджуються на загальних принципах, закономірностях психологічних феноменів, а одиничні факти ігнорують.
Номотетичний підхід базується на методологічному позитивізмі-визнання реальності, що існує незалежно від людей, які пізнають.
Головні принципи номотетичного підходу:
1. Атамізм – одні психічні властивості відокремлені від інших, хоча і взаємопов’язані .
2. Квантифікація – психічна властивість може бути виражена у вигляді змінної, яка складається із дискретних елементів, числові значення позначають ступінь вираженності змінної.
3. Операціоналізм – пошук простих поведінкових дій в яких виражаються психічні властивості.
Основні положення номотетичного підходу:
1. Передбається що всім людям властиві одні й ті ж психічні явища, але по-різному кількісно виражені.
2. Багатьом людям властиві кількісні міри подібності психічного явища, його узагальнені особливості, хоча можливі індивідуальні варіації.
3. Приймається перенос та узагальнення кількісної інформації про психічне явище від групи досліджуваних на популяцію.
4. В основі номотетичного пізнання лежить каузальне розуміння психіки.
Уперше терміни для визначення двох основних підходів до вивчення особистості запропонував Гордон Оллпорт.
Номотетичний підхід є, власне, традиційно існуючим напрямом - коли особистість штучно розкладається на складові, і якісь узагальнення намагаються отримати лише за допомогою набору великої кількості результатів, щоб вони стали статистично достовірними.
Номотетичний підхід полягає в порівнянні індивідів з певної позиції. За цим підходом особистісні риси релевантні для всіх і необхідно з'ясувати, яку ділянку кривої розподілу посідає показник певної людини. Недоліком номотетичного підходу є те, що, даючи концептуальне та емпіричне розуміння певного виміру особистості, він не дає змоги підійти до розуміння окремої людини.
Основні переваги номотетичного підходу: широта, точність, відтворюваність, можливість прогнозування. Основні недоліки: відсутність яскравості, життєвості.
Номотетичне пізнання реалізується шляхом кількісних досліджень :
1)Об’єкт кількісних досліджень – це психічні явища відносно до того чи усвідомлюють їх люди, яка їх точка зору на ці явища;
2)Кількісні дослідження мають дедуктивний характер і є конфірматорними (спрямовані на верифікацію попередньо - сформованих гіпотез виходячи із певних теорій.
14. Основні напрямки використання психологічних знань в правоохоронній діяльності
Напрями використання психології в юридичній сфері досить чітко проявляється на трьох рівнях:
- застосування психологічного знання в юриспруденції в "чистому" виді;
- використання в юриспруденції психологічного знання шляхом його "трансформації";
- синтез психології і юриспруденції, властиво їхніх стиків, і виникнення нової галузі науки - юридичної психології.
Перший напрямок - це безпосереднє використання психологічних знань у вигляді методу експертних психологічних оцінок. У цьому випадку психолог виступає в ролі експерта, консультанта або фахівця в карному, цивільному, адміністративному процесі або в ході виконання покарання або інших заходів правового впливу на особистість.
Другий напрямок - це уточнення, розширення, удосконалювання юридичних понять й інститутів за рахунок залучення психологічних категорій і понять, а також застосування юристами психологічних методів у наукових дослідженнях або правозастосовній, правоохоронній й інший юридичній практиці, використання даних психології в організаційній і процесуальній діяльності, професійному відборі, розслідуванні правопорушень, виправленні й перевихованні засуджених. Застосовують психологічні знання й при встановленні професійної придатності до роботи в правоохоронних органах, профорієнтації й ін.
Третій напрямок взаємодії психології і юриспруденції має більше виражений, чим два попередніх, двосторонній характер. Потреби юриспруденції в психологічному знанні визначають виникнення юридичної психології, що є двоєдиною наукою, одночасно й психологічної і юридичної, що аналізує психологічні особливості в сфері застосування права. Безумовно, виникнення такий інтегративної науки одночасно стимулює розвиток й удосконалювання знання як психологічного, так й юридичного.
Основними напрямками роботи психолога в правоохоронних структурах є:
- Обстеження кандидатів на службу в органи внутрішніх справ.
- Проведення індивідуальних заходів з співробітниками і членами їх сімей.
- Виконання соціально-психологічних досліджень колективів.
- Проведення занять з професійно-психологічної підготовки.
- Здійснення консультацій з питань оперативно-службової діяльності.
- Відновлення психолог працездатності співробітників.
- Підготовка методичних матеріалів та рекомендацій.
Основні напрямки діяльності психологів набувають своєї специфіки:
1. Здійснення психологічного супроводу та підтримки співробітників (психокорекція стресу, зниження бойових психічних травм, стресових розладів, суїцидів, соціально-психологічна реабілітація, консультування, психологічна підтримка членів сімей та ін.)
2.Організація та проведення професійного психологічного відбору (психодіагностика, вивчення прихованих мотивів та ін.)
3.Організація і проведення соціально-психологічної роботи в службових колективах (соціально-психологічний клімат, раз рішення конфліктів, комплектування груп, відстеження соціально-психологічних процесів, консультативна допомога керівникам з психологічним аспектам та ін.)
4.Здійснення професійно-психологічної підготовки (службова і індивідуальна підготовка до особливостей професійної діяльності).
5. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності (консультування з питань оперативно-службової діяльності, участь у виробленні стратегії ведення переговорів, експертиза кримінальних справ, поліграфні дослідження та ін.)
6. професійний психологічний відбор на службу в органи внутрішніх справ..
Перед дільничними інспекторами міліції, слідчими, адвокатами, суддями та іншими співробітниками органів внутрішніх справ постійно виникає безліч питань, вирішення яких вимагає хорошого значення практичної психології. При вивченні психологічних аспектів злочинної поведінки актуальним є дослідження особистості в різних конфліктних ситуаціях, в яких своєрідно проявляються її інтереси і мотиви цієї поведінки. У чинному законодавстві передбачена принципова можливість використання психологічних знань. Тому на них розповсюджуються загальні положення про експертизу, фахівця та консультації, зафіксовані законодавцем: вони здійснюються для визначення психічного стану звинувачуваного, підозрюваного, а також для встановлення психічного стану свідка чи потерпілого у тих випадках, коли виникає сумнів щодо їх здатності правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та надавати про них правильні свідчення.
Дуже важливими умовами дієвості застосування психологічних знань є:
- установка працівників правоохоронних органів на активне застосування психологічних даних своєї діяльності;
- наявність навчальні і науково-дослідних установ у правоохоронної сфери, які забезпечують системність і надійність використання психології.
Психологічний портрет і його використання не є доказами у справі, але можуть успішно застосовуватися при пошуку доказів, а також здійсненні оперативних і слідчих дій з викриття винних. В умовах неочевидності з його допомогою можна уточнити, звузити коло підозрюваних, висунути і здійснити перевірку версій, які виникають тільки при його використанні.