118. Методи особисто-орієнтованого викладання психології

У педагогіці співробітництва виділяються 4 напрямки:

Гуманно-особистісний підхід до дитини.

Дидактичний активізуючий і розвивальний комплекс.

Концепція виховання.

Педагогізація навколишнього середовища.

Серед інших методів:

розвивально-діагностичний - забезпечують отримання інформації про свої індивідуал особливості, їх відповідність обраної професії, та розвиток найбільш значущих для проф. Якостей;

пояснювально-ілюстративний (переконання, бесіда, діалог опора на життєвий досвід);

інформаційно-науковий (передбачає метод проблемного викладу, через формулювання проблемних питань, учбового диспуту, метод забезпечення активного пізнавального пошуку, організація дослідницької діяльності).

Педагогічні технології на основі особистісно-орієнтованого підходу:

Особистісно-орієнтоване навчання (Якиманська І.С.)

Технологія саморозвиватися навчання (Селевко Г.К.)

Педагогічні технології адаптивної школи

Гуманно-особистісна технологія Амонашвілі Ш.А.

Ігрові технології

Технології рівневої диференціації

Технологія індивідуального навчання (індивідуальний підхід, індивідуалізація навчання, метод проектів)

Технологія «Педагогічні майстерні»

119 Мотивація професійної діяльності особистості. Механізми цілеутворення як стратегії вибору. Усвідомлювані та неусвідомлювані мотиви вибору професійної діяльності.

У структурі професійної діяльності поняття мотивації є одним з базових. Під мотивацією як властивістю особистості розуміється сукупність внутрішніх та зовнішніх рушійних сил, які спонукають її до активності, визначають межі та форми поведінки, задають їй спрямованість, орієнтовану на досягнення визначених цілей. 

Якщо розглядати мотивацію в плані організації професійного середовища, то тут виявляється певна послідовність в її розвитку.

Спочатку є вияви успішної адаптації, здатність особи до організації праці. Відбувається формування відповідних потреб особи.  В результаті цього досягається динамічна рівновага в системі "людина — професійне середовище".  Далі в розвитку мотивації відбувається інтегрування зі сферою потреб та інтересів, з метою прийняття рішень. Наступним етапом у розвитку мотивації є процес усвідомлення зв'язків з іншими сферами життєдіяльності особистості. Аспекти розвитку мотивації, які співвідносяться з умовами професійного середовища розподіляються на два типи мотивації особистості - внутрішню мотивацію (самомотивацію) та зовнішню мотивацію, яка надходить із середовища і має на меті мотивувати когось до конкретної діяльності. 

Внутрішні мотиви породжуються самою працею, її суспільною значущістю, можливістю реалізації здібностей та особистісного і професійного потенціалу людини. Відбувається підтримка інтересу особи і високої мотивації її праці завдяки привабливості самої професії, значущості самого процесу праці, її цінності і складності. 

Працівники, які мотивовані внутрішніми чинниками професійної діяльності, схильні визначати свою персональну ідентичність здебільшого через роботу або кар'єру. Існують зв'язки між внутрішньою мотивацією праці, ідентичністю особи як компетентного працівника і продуктивністю його діяльності.

 Коли наявна внутрішня мотивація, то фахівець показує кращі результати і підсилює свою ідентичність як компетентного працівника, це у свою чергу підсилює внутрішню мотивацію праці. Почуття власної некомпетентності, зміна пріоритетів діяльності, врешті, перевантаженість працею зменшують внутрішню мотивацію особи і призводять до зниження працездатності, зниження результатів праці, в цілому спостерігається спад продуктивності, творчості в діяльності. 

Зовнішні мотиви знаходяться за межами праці як такої, проте вони виникають завдяки праці, тобто здійснюється підтримка задоволеності процесом праці у особи за рахунок зовнішньо організованих стимулів: підвищення заробітної плати, оскільки вона дає змогу задовольнити численні потреби людини, надання премій, комфортних умов праці, надання пільг і т. ін. Мотивами праці можуть бути і прагнення визнання влади, належності до елітарної соціальної групи тощо. 

Характеризуючи мотивацію професійного вибору, необхідно відзначити, що на етапі вибору тієї або іншої професії в структурі особистості формується певний мотиваційний конструкт, куди входять як усвідомлювані мотиваційні фактори, так і неусвідомлювані. Аналіз його структурних елементів багато в чому може пояснити спонукальні причини вибору тієї або іншої професії, а також побачити перспективний шлях як особистісний, так і професійного розвитку суб'єкта.