77. Криза професійної кар’єри на стадії вторинної персоналізації. Фактори, що її детермінують та способи подолання.

Криза	Фактори, що детермінують кризу	Способи подолання
Криза професійної кар'єри (38-40 років) на стадії вторинної професіоналізації.	Незадоволеність своїм соціально-професійним статусом, посадою. Нова домінанта професійних цінностей. Криза вікового розвитку.	Підвищення соціально-професійної активності. Вироблення індивідуального способу діяльності, якісне поліпшення способів виконуваної діяльності. Освоєння нової спеціальності,підвищення кваліфікації. Перехід на нову роботу.

Подальший професійний розвиток фахівця приводить його до вторинної професіоналізації. Особливістю цієї стадії є високоякісне і високопродуктивне виконання професійної діяльності. Способи її реалізації мають чітко виражений індивідуальний характер. Фахівець стає професіоналом. Йому притаманні соціально-професійна позиція, стійка професійна самооцінка. Кардинально перебудовуються соціально-професійні цінності і відносини, змінюються способи виконання діяльності, що свідчить про перехід фахівця на нову стадію професійного розвитку, так як ці зміни призводять до суттєвого перетворення та соціальної ситуації, і провідної діяльності, яка характеризується індивідуальним стилем та елементами творчості. 

У багатьох випадках якісне і високопродуктивне виконання діяльності призводить до того, що особистість переростає свою професію. Посилюється незадоволеність собою, своїм професійним становищем. Сформоване до цього часу професійна самосвідомість підказує альтернативні сценарії подальшої кар'єри, і не обов'язково в рамках даної професії. Особистість відчуває потребу у самовизначенні і самоорганізації.

Суперечності між бажаною кар'єрою і її реальними перспективами призводять до розвитку кризи професійної кар'єри. При цьому серйозної ревізії піддається «Я-концепція», вносяться корективи в усталені виробничі відносини. Можна констатувати: йде перебудова професійної ситуації розвитку. 

Можливі сценарії виходу з кризи: звільнення, освоєння нової спеціальності в рамках тієї ж професії, перехід на більш високу посаду.  Одним із продуктивних варіантів зняття кризи є перехід на наступну стадію професійного становлення - стадію майстерності. 

78. Методи досліджень в організаційній психології

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕТОДИ: 1) порівняльний метод -співпоставлення психічних явищ між різними групами носіїв психіки – за віком, статтю, походженням і ін.; 2) лонгітюдний метод -багаторазове дослідження одних і тих же осіб протягом тривалого часу; 3) комплексний метод -одночасно використовуються методи різних наук – психології, соціології, етнографії, педагогіки, психіатрії, медицини, психофізіології, біології, математики і ін.

ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ: 1) спостереження і самоспостереження; 2) експериментальні -- лабораторний та природній; 3) психодіагностичні -- тести, анкети, опитувальники, соціометрія, спостереження, співбесіда, метод аналізу продуктів діяльності, біографічний, близнюковий, контент-аналіз; математичного та комп*ютерного моделювання, апаратурний .

МЕТОДИ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1) кількісні (статистичні) методи; 2) якісні (аналіз, диференціація даних за групами).

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МЕТОДИ: 1) генетичний метод (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділенням фаз, стадій, критичних моментів і ін.); 2) структурний метод (установлення структурних зв’язків між різними сторонами психічного явища).

Спостереження (життєве/наукове) – метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого дослідження та опису психічних явищ, які проявляються в діяльності та поведінці людей, на основі їх безпосереднього сприймання

Експеримент (природний/штучний) - дослідник штучно викликає і планомірно змінює умови дослідження, а потім фіксує ті прояви психічних явищ, які він досліджує

ДОПОМІЖНІ:

1. Тест – це стандартизоване психологічне випробування, в результаті якого здійснюється спроба оцінити рівень розвитку якогось психічного явища. Частіше за все використовуються тести визначення психічної типології особистості, її здібностей (вимірюються рівні розвитку психічних та психофізіологічних властивостей), тести успішності (визначається ступінь готовності до певної діяльності), проективні та психодіагностичні тести (встановлюється наявність певних психічних вад та властивостей у людини, завдяки тлумаченню нею якоїсь штучної події).

2. Бесіда – психологічна цілеспрямована комунікативна дія по темі дослідження .

3. Аналіз продуктів діяльності (наприклад, малюнки, ручні вироби та ін.).

4. Анкетування - опитувальник по темі дослідження.

5. Контент-аналіз - аналіз документів, друкованої інформації і ін.

6.Експертне оцінювання та аналіз - аналітична робота експерта з матеріалом дослідження.