Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГОСи всі відповіді.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
332.35 Кб
Скачать

24. Поняття про консиліум освітнього закладу. Основні завдання шкільного консиліуму

Консиліум - це один з методів роботи психологічної служби, нарада осіб, що беруть участь у навчально-виховній роботі, для постановки педагогічного діагнозу і вироблення колективного рішення про заходи педагогічного впливу на учня.

Склад педагогічного консиліуму:

Постійні члени : · керівник консиліуму · інструктор консиліуму · шкільний лікар (медсестра) · інспектор у справах неповнолітніх· фахівці-консультанти.

Тимчасові члени - особи, запрошені на дане засідання : · класний керівник· член батьківського комітету класу· референтний особа.

Завдання консиліуму:

· виявлення характеру і причин відхилень у поведінці та навчанні школярів;

· розробка програм виховних заходів з метою корекції відхилень у розвитку;

· консультації у вирішенні складних або конфліктних ситуацій.

Організація роботи консиліуму:

Засідання проводяться один раз на два місяці (крім екстрених випадків). Спочатку проходить підготовчий етап, збір попередніх діагностичних даних.

Практичний психолог як координатор повинен не тільки провести поглиблене психологічне обстеження дитини і дати прогноз вірогідності її розвитку, але також вказати послідовність і спрямованість психологічної корекційної роботи, необхідність консультації інших фахівців (логопеда, дефектолога і т.п.). Іншою важливою задачею психолога ПМПК є участь в колегіальному обговоренні і виробленні рішення по організації системи спеціального навчання дитини.

25. Основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості неповнолітніх

Детермінанти, що зумовлюють злочинність дітей, пропонуємо поділити на групи:

1. Фактори, які формують особу молодого правопорушника (негативний вплив родини, безпосереднього оточення, засобів масової інформації, недоліки шкільного, побутового виховання тощо).

2. Умови, що сприяють скоєнню злочинів (недоліки організаційного характеру, які допомагають особам із уже сформованою антисуспільною орієнтацією "технічно" здійснити злочинні наміри.

3. Обставини, пов'язані з поведінкою жертв злочинів. Формування особи відбувається під впливом усього комплексу відносин, в які вона вступає з іншими людьми.

Кримінальний фактор виникнення девіантної поведінки:

- група підлітків, що сформована поза соціально-значущої діяльності, в умовах марного згаяння часу та ризикованих хуліганських занять. У таку групу, яка виявляється “каталізатором” злочинної поведінки неповнолітніх, підліток потрапляє в разі неможливості добитися успіху, відсутності позитивної діяльності, в якій підліток може реалізувати себе; в разі психологічного дискомфорту, що виникає як результат престижного невдоволення, відчуження від колективу, як це буває з “важкими” учнями внаслідок їх слабкої успішності, конфліктів з вчителями та однокласниками, що призводить до зниження референтної значущості підлітка та пошуків ним іншого кола спілкування.

Психобіологічні передумови асоціальної поведінки дітей:

а) кризові явища, що характеризують психофізіологічний розвиток у підлітковому віці (кризові явища в організмі, психіці та взаємовідносинах підлітка);

б) нервово-психічні захворювання, акцентуації характеру

- психічні аномалії: олігофренія, психози, психопатії, неврози, психофізичний інфантилізм, ознаки органічного ураження головного мозку;

- частіше за інші зустрічаються акцентуації за гіпертимним та нестійким типом;

в) відставання в розумовому розвитку

- за особливо несприятливих умов внаслідок своєї підвищеної навіюваності підлітки можуть легко підпасти під вплив дорослих, досвідчених злочинців;

г) різні фізичні вади, дефекти мови, зовнішня непривабливість, вади конституційно-соматичного характеру;

Отже, основними детермінантами злочинності неповнолітніх є: низький матеріальний і духовний рівень життя переважної частини населення України; труднощі в оволодінні професією та працевлаштуванням молоді; відсутність налагодженої системи культурного дозвілля; десоціалізація особи у процесі негативного сімейного виховання; криміногенний вплив на підлітків неформальних груп молоді; втягнення неповнолітніх у злочинні групи дорослими особами з кримінальним досвідом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]