
- •1. Мета, предмет, завдання психологічної експертизи
- •2. Етапи становлення методики викладання психологічних дисциплін у внз.
- •3. Предмет, мета та завдання медичної психології
- •4. Класифікація наукових досліджень
- •5. Особливості та компоненти професійної діяльності викладача психології.
- •6. Структура юридичної психології
- •7. Види психологічної експертизи.
- •8. Предмет, мета та завдання курсу методики викладання психологічних дисциплін у внз
- •9. Метод наукового дослідження як соціально-технологічний процес
- •10. Основні етапи психологічної експертизи
- •11. Загальна характеристика експертної діяльності
- •12. Словесні методи викладання психології
- •13. Номотетичний підхід та кількісні дослідження в психології
- •14. Основні напрямки використання психологічних знань в правоохоронній діяльності
- •15. Особистісна готовність психолога до проведення психологічної експертизи
- •16.Дослідження як форма існування і розвитку науки.
- •17. Принципи викладання психологічних дисциплін
- •19. Характеристика та класифікація методів юридичної психології., особливості їх використання в юридичній сфері.
- •20. Психологічні ознаки та чинники формування правосвідомості особистості.
- •22. Предмет, мета та завдання юридичної психології
- •23. Професійно-важливі якості психолога юридичної сфери.
- •24. Поняття про консиліум освітнього закладу. Основні завдання шкільного консиліуму
- •25. Основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості неповнолітніх
- •26. Ідіографічний підхід та якісні дослідження в психології.
- •27. Методика організації та проведення лекції з психології.
- •28. Поняття про психолого-педагогічну експертизу.
- •29. Визначення проблеми наукового дослідження. Тема дослідження, її актуальність.
- •30. Поняття про експертизу в освіті
- •31. Концепція наукового дослідження
- •32. Практичні методи викладання психології
- •33. Криза професійного росту на стадії первинної професіоналізації
- •34.Соціально – психологічна характеристика організованої злочинності.
- •35. Планування дослідження. Дослідницька програма.
- •36. Наочні методи викладання психології.
- •37. Етапи наукового дослідження
- •38 Класифікація методів викладання
- •39. Оцінка готовності до школи як експертна діяльність психолога
- •40. Біхевіористична та когнітивна теорії мотивації.
- •41.Методика організації та проведення практичного заняття з психології.
- •42. Психологічна характеристика етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •43 Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності
- •44. Потреби як джерело активності особистості. Види та функції потреб
- •45. Криза професійної діяльності на стадії втрати професії. Фактори, що її детермінують та способи подолання
- •46. Методика організації та проведення індивідуальної роботи з психології.
- •47. Комплексна психологічна експертиза
- •48. Завдання діяльності психологічної служби в організації
- •49. Потреби у спілкуванні, пізнанні та діяльності як основа формування особистості
- •50. Когнітивно-діяльнісні конфлікти проф самовизначеня особистості, їх причини
- •51.Зовнішня та внутрішня мотивація особистості. Мотивація досягнення та уникнення невдач.
- •52. Принципи побудови цілеспрямованої бесіди у медичній психології
- •53.Поведінкові конфлікти професійного самовизначення особистості, причини їх виникнення
- •54 Специфіка особистісних якостей та здібностей необхідних викладачу психології
- •55. Методи психологічного дослідження медичної психології.
- •56. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.
- •57 Методика організації самостійної роботи студентів.
- •58 Мотив та мотивація особистості. Види і функції особистості
- •59 Криза навчально-професійної орієнтації на стадії оптації.Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •60. Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •61. Смислові конфлікти професійного самовизначення особистості, причини їх виникнення
- •62. Технологія особистісно-орієнтованого викладання психології.
- •63. Предмет , мета та завдання психології особистості.
- •64. Соціально-психологічна характеристика організації в організаційній психології.
- •65. Основні етапи діяльності викладача психології.
- •66. Діяльнісний підхід у поясненні мотивації особистості
- •67. Торія особистості у наукових творах Костюка
- •68. Теорія рис особистості р.-б. Кеттела
- •69. Основні підходи до вивчення глибинного психології
- •71 Принципи викладання психологічних дисциплін
- •72. Методологія та основні принципи глибинної психології
- •73. Криза соціально-професійної самоактуалізації та стадії майстерності.Фактори що її детермінують та способи її подолання.
- •74. Історія та сучасний стан розвитку організаційної психології
- •75.Класифікації методів активного викладання психології
- •76.С.Д. Максименко: генетико-психологічна теорія народження, зростання існування особистості
- •77. Криза професійної кар’єри на стадії вторинної персоналізації. Фактори, що її детермінують та способи подолання.
- •78. Методи досліджень в організаційній психології
- •79. Технологія дистанційного навчання у викладанні псхології.
- •80 Класифікація сучасних теорій особистості
- •81. Характеристика організацій як відкритих систем
- •82 Основні психотехнології глибинної психології
- •83. Технологія кредитно-модульного навчання у процесі викладання психології
- •84. Зміст та характеристика класичного психоаналізу 3. Фрейда.
- •85.Криза професійного вибору на стадії професійної освіти. Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •86. Провідні тенденції викладання психології на сучасному етапі.
- •87. Критерії здоров'я вооз
- •88. Технологія інтерактивного навчання у викладанні психології.
- •89. Принципи психотерапевтичної корекції ставлення людини до хвороби
- •90. Криза професійних експектацій на стадії адаптації. Фактори що її детермінують та способи її подолання.
- •93.Методи та психотехнології гуманістичного напрямку психотерапії
- •94. Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людтни
- •96. Конфлікти в медичному середовищі,її різновиди,гендерні особливості,способи вирішення та попередження
- •97.Принципи кредитно – модульної системи навчання.
- •98. Психологічні умови успішного засвоєння курсу психології на сучасному етапі (відповідь в гальному нарисі).
- •99. Вплив мотивації на динаміку, продуктивність та якість психічної діяльності особистості.
- •100. Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського
- •101. Технологія проблемного навчання у викладанні психології .
- •102. Психологічний зміст функцій управління в організацією
- •103. Сутність і методи технології програмованого навчання
- •104. Основні характеристики процесу здійснення підбору кадрів, відповідних вимогам організації та посадовим обов’язкам.
- •105. Аналітична теорія особистості к. Юнга. Характеристика архетипів.
- •106. Основні джерела і причини виникнення конфліктів в управлінні
- •107. Особливості особистісного та професійного самовизначення психолога-практика у руслі глибинної психології.
- •108. Основні принципи психологічної допомоги у руслі глибинної психології.
- •109. Етичні основи діяльності психолога, що працює в руслі глибинної психології (Попок е.)
- •110. Теорія діяльності о.М. Леонтьєва та поняття особистості.
- •111. Тренінгові технології у викладанні психології у внз.
- •114. Особистість у психологічній теорії ставлень в. М. Мясищева
- •115.Принципи особистісно-орієнтованого викладання
- •116. Центрована на людині теорія Роджерса.
- •117. Психотехнології психодинамічного напрямку психотерапії.
- •118. Методи особисто-орієнтованого викладання психології
- •119 Мотивація професійної діяльності особистості. Механізми цілеутворення як стратегії вибору. Усвідомлювані та неусвідомлювані мотиви вибору професійної діяльності.
- •120. Особливості психологічного консультування персоналу організації (Кузьменко а.)
- •121. Принципи спілкування лікаря з хворими та їх родичами
24. Поняття про консиліум освітнього закладу. Основні завдання шкільного консиліуму
Консиліум - це один з методів роботи психологічної служби, нарада осіб, що беруть участь у навчально-виховній роботі, для постановки педагогічного діагнозу і вироблення колективного рішення про заходи педагогічного впливу на учня.
Склад педагогічного консиліуму:
Постійні члени : · керівник консиліуму · інструктор консиліуму · шкільний лікар (медсестра) · інспектор у справах неповнолітніх· фахівці-консультанти.
Тимчасові члени - особи, запрошені на дане засідання : · класний керівник· член батьківського комітету класу· референтний особа.
Завдання консиліуму:
· виявлення характеру і причин відхилень у поведінці та навчанні школярів;
· розробка програм виховних заходів з метою корекції відхилень у розвитку;
· консультації у вирішенні складних або конфліктних ситуацій.
Організація роботи консиліуму:
Засідання проводяться один раз на два місяці (крім екстрених випадків). Спочатку проходить підготовчий етап, збір попередніх діагностичних даних.
Практичний психолог як координатор повинен не тільки провести поглиблене психологічне обстеження дитини і дати прогноз вірогідності її розвитку, але також вказати послідовність і спрямованість психологічної корекційної роботи, необхідність консультації інших фахівців (логопеда, дефектолога і т.п.). Іншою важливою задачею психолога ПМПК є участь в колегіальному обговоренні і виробленні рішення по організації системи спеціального навчання дитини.
25. Основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості неповнолітніх
Детермінанти, що зумовлюють злочинність дітей, пропонуємо поділити на групи:
1. Фактори, які формують особу молодого правопорушника (негативний вплив родини, безпосереднього оточення, засобів масової інформації, недоліки шкільного, побутового виховання тощо).
2. Умови, що сприяють скоєнню злочинів (недоліки організаційного характеру, які допомагають особам із уже сформованою антисуспільною орієнтацією "технічно" здійснити злочинні наміри.
3. Обставини, пов'язані з поведінкою жертв злочинів. Формування особи відбувається під впливом усього комплексу відносин, в які вона вступає з іншими людьми.
Кримінальний фактор виникнення девіантної поведінки:
- група підлітків, що сформована поза соціально-значущої діяльності, в умовах марного згаяння часу та ризикованих хуліганських занять. У таку групу, яка виявляється “каталізатором” злочинної поведінки неповнолітніх, підліток потрапляє в разі неможливості добитися успіху, відсутності позитивної діяльності, в якій підліток може реалізувати себе; в разі психологічного дискомфорту, що виникає як результат престижного невдоволення, відчуження від колективу, як це буває з “важкими” учнями внаслідок їх слабкої успішності, конфліктів з вчителями та однокласниками, що призводить до зниження референтної значущості підлітка та пошуків ним іншого кола спілкування.
Психобіологічні передумови асоціальної поведінки дітей:
а) кризові явища, що характеризують психофізіологічний розвиток у підлітковому віці (кризові явища в організмі, психіці та взаємовідносинах підлітка);
б) нервово-психічні захворювання, акцентуації характеру
- психічні аномалії: олігофренія, психози, психопатії, неврози, психофізичний інфантилізм, ознаки органічного ураження головного мозку;
- частіше за інші зустрічаються акцентуації за гіпертимним та нестійким типом;
в) відставання в розумовому розвитку
- за особливо несприятливих умов внаслідок своєї підвищеної навіюваності підлітки можуть легко підпасти під вплив дорослих, досвідчених злочинців;
г) різні фізичні вади, дефекти мови, зовнішня непривабливість, вади конституційно-соматичного характеру;
Отже, основними детермінантами злочинності неповнолітніх є: низький матеріальний і духовний рівень життя переважної частини населення України; труднощі в оволодінні професією та працевлаштуванням молоді; відсутність налагодженої системи культурного дозвілля; десоціалізація особи у процесі негативного сімейного виховання; криміногенний вплив на підлітків неформальних груп молоді; втягнення неповнолітніх у злочинні групи дорослими особами з кримінальним досвідом.