22. Предмет, мета та завдання юридичної психології

Юридична психологія (від лат. juris – право) — галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері регульованих правом відносин.

Предметом юридичної психології є вивчення закономірностей поведінки людей в системі правових відносин, а також структури і видів юридичної діяльності.

Юридична психологія, як будь-яка прикладна наука, має на меті конкретизацію та поглиблення знань щодо певного виду діяльності, у даному випадку - юридичної.

До основних завдань юридичної психології можна віднести наступні:

- Вивчення психологічних механізмів протиправної поведінки; факторів, що сприяють формуванню злочинної мотивації та цілеспрямованості; способів їх профілактики;

- Розробка психологічних методів визначення властивостей і станів особистості, а також вивчення їх впливу на поведінку особистості в криміногенної ситуації, що необхідно для розуміння «людського чинника» в системі правових відносин та прийняття справедливих судових рішень, що стосуються прав та інтересів людей;

- Вивчення (спільно з кримінології і патопсихології) таких факторів правопорушень, як состяніе «осудності» - «неосудності», патологічних рис характеру, особистісної незрілості (інфантилізму), сугестивності, низької соціальної адаптації, відповідності розумового розвитку віком суб'єктів правопорушень тощо ;

- Вивчення вікової динаміки протиправної поведінки та факторів, опосередковуючи злочинність серед неповнолітніх;

- Вивчення психологічних механізмів зростання злочинності в умовах соціально-економічних і політичних перетворень у суспільстві;

- Розробка ефективних методів організації виправно-трудової діяльності засуджених та прогнозування їх готовності до ресоціалізації;

- Розробка раціональних методів взаємодії з потерпілими та свідками з метою отримання об'єктивних свідчень у справі;

- Вивчення психологічної структури професійної діяльності працівників правоохоронної системи (слідчих, адвокатів, суддів, прокурорів), здійснення профессиография та психографії їх діяльності;

- Психологічне навчання співробітників правоохоронної системи з метою формування професійно важливих властивостей особистості, зокрема здібностей психологічного аналізу суб'єктів протиправної поведінки, індивідуальних і групових злочинів;

- Забезпечення участі фахівців у проведенні судово-психологічної експертизи в процесі розслідування і розгляду кримінальних справ, а також інших видів правопорушень;

- Забезпечення психологічної служби в правоохоронній системі з метою надання консультативної та практичної допомоги посадовим особам у цій системі при здійсненні їх процесуальних дій (проведення слідчого експерименту, обшуку, допиту, впізнання) з дотриманням передбачених законом свобод і прав особистості громадян;

- Розробка психодіагностичних методів профвідбору та лонгітюдного контролю діяльності посадових осіб системи правоохорони, формування адекватної мотивації і профілактики професійної деформації;

- Організація роботи з населенням з метою психологічного освіти та проведення профілактики правопорушень серед різних груп громадян.