- •1. Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •3. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •4. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •5. Позитивізм е. Дюркгайма: соціальні факти та особливості їхнього дослідження (на прикладі самогубства).
- •6. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •7. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •8. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •9. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •10. Соціологічний аспект психоаналізу: з. Фройд.
- •11. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •12. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •13. Соціальна роль: визначення та головні положення рольової теорії. Рольові конфлікти та рольова напруга: межі метафори “театру”.
- •Соціальні інститути: визначення, функції та підґрунтя виникнення.
- •15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
- •16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
- •17. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки.
- •21. Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •22. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •25. Системи/моделі соціальної стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •26. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підґрунтя.
- •27. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •28. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •29. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •30. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •Наслідки гендерної стратифікації: здоров’я та добробут, продуктивність праці, система урядування.
- •32. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •34.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість.
- •35. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
- •37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •38. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •Неспеціалізована інстинктуальна організація людини як підґрунтя виникнення суспільства: теорія соціального конструювання реальності п. Бергера та т. Лукмана.
- •40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •41. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для суспільства.
- •42.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •43. Соціологічний погляд на девіантну, делінквентну та злочинну види поведінки: перспективи структурного функціоналізму та символічного інтеракціонизму.
- •44.Сучасний стан явної та латентної світової злочинності.
- •45. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •46. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •47.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •48.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •Дихотомічне уявлення про сутність наукового знання: інтерналізм та екстерналізм.
- •Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знання та науки: розуміння знання та принципів його вивчення.
- •51. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •52. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
- •58. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •59. Основні категорії соціологічного дослідження: теорія, гіпотеза, операціоналізація, надійність. Види кореляцій.
- •60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •62.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •63.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •64. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •65. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.
- •68. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •69.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •70. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соціального обміну та економічний підхід).
15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
Соціальний статус. "Соціальний статус (лат. status - положення) співвідносне становище індивіда або соціальної групи у соціальній системі, що визначається на підставі низки ознак, властивих даній системі" [40, с. 995]. Інакше кажучи, поняття "соціального статусу" фіксує одну незаперечну обставину: кожна людина займає певну позицію у суспільстві; спростувати це досить важко.
Соціальний статус, як кажуть іноді американці, це своєрідне "парасолькове (umbrella)" поняття, що позначає водночас безліч міністатусів, коли соціальна позиція поєднує та узгоджує велику кількість позицій людини. Це збагнули майже відразу, а після цього почалася плутанина - кожен учений намагався створити класифікацію соціальних статусів, більшість яких мала дуже сумнівне теоретичне та практичне значення.
Однак найбільш проста та самоочевидна класифікація соціальних статусів стверджує обумовленість соціальної позиції кожної людини двома видами факторів - уродженими та надбаними. Звідси, розрізняння двох видів статусів - одержаних та досягнутих/надбаних, якому ми завдячуємо Р. Лінтону, американському соціологу, що вперше вжив сам термін соціальний статус ("Вивчення людини", 1936): "одержані статуси - ті, що призначаються індивідам без урахування їх уроджених відмінностей або здібностей. їх можна передбачити та тягнути за собою з моменту народження. Статуси ж досягнуті/надбані - це ті, що як мінімум потребують особливих якостей, хоча необов'язково ними одержуються. Їх не призначають індивідам від народження, але пропонують заповнити за допомогою змагання та індивідуальних зусиль" |6 (цит. за [18, с. 222 - 223]). Одержані статуси складають стать, колір шкіри, етнічне походження, місце народження, прізвище родини; надбані статуси - батько, теща, мати, професор тощо.
Класичним прикладом, що ілюструє як сутність соціального статусу, так і різницю між одержаними та набутими статусами, є: уявіть собі, що Ви водій авто. Це Ваш сьогоднішній статус. Але яким чином Ви його досягли? Частково через те, що ще до Вашого народження вже було наявне саме авто з кермовим колесом, перемикачем передач, дросельним важелем, гальмом і зчепленням, що як константа з постійно наявними можливостями наперед задані індивідуальному водію. Отже, водієм Ви стаєте частково завдяки власним зусиллям з опанування автотехнікою.
16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
Первое, чаще всего употребляемое значение термина «социальный институт» связано с характеристикой всякого рода упорядочения, формализации и стандартизации общественных связей и отношений. А сам процесс упорядочения, формализации и стандартизации называется институционализацией.
Процесс институционализации включает в себя ряд моментов.
Одним из необходимых условий появления социальных институтов служит соответствующая социальная потребность. Институты призваны организовывать совместную деятельность людей в целях удовлетворения тех или иных социальных потребностей. Так институт семьи удовлетворяет потребность в воспроизводстве человеческого рода и воспитании детей, реализует отношения между полами, поколениями и т. д. Институт высшего образования обеспечивает подготовку рабочей силы, даёт возможность человеку развить свои способности для того, чтобы реализовать их в последующей деятельности и обеспечивать своё существование и т. д. Возникновение определённых общественных потребностей, а также условия для их удовлетворения являются первыми необходимыми моментами институционализации.
Социальные институты — это организованные объединения людей, выполняющих определенные социально значимые функции, обеспечивающие совместное достижение целей на основе выполняемого членами своих социальных ролей, задаваемых социальными ценностями, нормами и образцами поведения.
Соціальна роль. "Соціальна роль - нормативно схвалений, відносно стабільний взірець поведінки (включаючи дії, думки та почуття), що відтворюється індивідом залежно від соціального статусу або позиції в суспільстві".