- •1. Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •3. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •4. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •5. Позитивізм е. Дюркгайма: соціальні факти та особливості їхнього дослідження (на прикладі самогубства).
- •6. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •7. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •8. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •9. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •10. Соціологічний аспект психоаналізу: з. Фройд.
- •11. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •12. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •13. Соціальна роль: визначення та головні положення рольової теорії. Рольові конфлікти та рольова напруга: межі метафори “театру”.
- •Соціальні інститути: визначення, функції та підґрунтя виникнення.
- •15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
- •16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
- •17. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки.
- •21. Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •22. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •25. Системи/моделі соціальної стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •26. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підґрунтя.
- •27. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •28. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •29. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •30. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •Наслідки гендерної стратифікації: здоров’я та добробут, продуктивність праці, система урядування.
- •32. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •34.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість.
- •35. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
- •37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •38. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •Неспеціалізована інстинктуальна організація людини як підґрунтя виникнення суспільства: теорія соціального конструювання реальності п. Бергера та т. Лукмана.
- •40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •41. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для суспільства.
- •42.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •43. Соціологічний погляд на девіантну, делінквентну та злочинну види поведінки: перспективи структурного функціоналізму та символічного інтеракціонизму.
- •44.Сучасний стан явної та латентної світової злочинності.
- •45. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •46. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •47.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •48.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •Дихотомічне уявлення про сутність наукового знання: інтерналізм та екстерналізм.
- •Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знання та науки: розуміння знання та принципів його вивчення.
- •51. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •52. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
- •58. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •59. Основні категорії соціологічного дослідження: теорія, гіпотеза, операціоналізація, надійність. Види кореляцій.
- •60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •62.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •63.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •64. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •65. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.
- •68. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •69.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •70. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соціального обміну та економічний підхід).
60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
Вимірювання – застосування інструментів для рахування або будь-якого іншого засобу кількісної характеристики, результатів спостереження за дійсністю, певний спосіб категоризації і впорядкування явищ. В результаті вимірювання в кожному конкретному випадку зі зміною асоціюється певне значення.
Види вимірювання:
Номінальне – надає мінімальну інформацію про явище, це просте найменування об’єктів відповідно до заздалегідь заданої схеми класифікації (національність). Використання цього вимірювання лише дає можливість об’єднати об’єкти у класи згідно з класифікаційною схемою. Щоб бути корисними, схеми номінального вимірювання повинні бути взаємовиключними і вичерпними.
Порядкове – надає більше інформації, дає можливість не лише категоризувати, але й впорядкувати чи ранжувати явище, дозволяє надавати кожному об’єкту число, яке вказує, як саме даний суб’єкт пов'язаний з іншими. За допомогою нього можна сказати, які об’єкти характеризуються більшою чи меншою кількістю досліджуваної властивості у порівнянні з іншими об’єктами.
Інтервальне – надає ще більше інформації, можливість не лише класифікувати і впорядкувати об’єкти, але і надає інформацію про відстань між об’єктами (дохід).
Головна проблема – вибір рівня вимірювання.
61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
Валідність-це ступінь відповідності вимірювання поняттям, які ці вимірювання повинні віддзеркалювати.
Процес оцінки валідності вимірювань називається валідізацієй. Існує 4 типи валідізації:
1)Прагматическая валидизация- сверить результаты, полученные путем использования показателя с результатами, полученными путем использования другого показателя, признанного в качестве валидного измерения соответствующего понятия; или проверить прогностическую валидность показателя, использовав его для предсказания событий, отражающих измеряемое понятие.
2)Внутренняя валидизация- сделать вывод о валидности показателя на основании его соотношения с другими для того же самого понятия, использующего множественные показатели. Внешняя валидизация- сделать вывод о валидности показателя на основании его соотношения с показателями для других понятий, с которыми измеряемое понятие должно быть связано.
3)Дискриминантная валидизация- сделать вывод о валидности показателя на основании степени несоответствия показателям для других понятий, теоретически отличных от измеряемого понятия.
4)Очевидная валидизация- признать валидность, исходя из непосредственной очевидности показателя.
Надежность- это измерение, при котором при неоднократном применении некоторого измерения один и тот же объект получает одно и тоже значение. Измерение может быть вполне надежным и все-таки невалидным. Например, в какой степени люди в разных государствах одобряют политику своего правительства. Вопросы, задаваемые в ходе обследования, могут привести к невалидным измерениям, поскольку в авторитарных странах люди боятся говорить правду о том, что они думают. Так как данный фактор обусловливает скорее систематическую, чем случайную ошибку, вопросы могли бы давать весьма устойчивые результаты. Вне зависимости от того, сколько раз их спрашивают, люди могли бы отвечать одно и то же. Это, однако, не делает измерение валидным.
Таким образом, измерение может быть надежным, не будучи валидным, но не может быть валидным, не будучи надежным.