- •1. Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •3. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •4. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •5. Позитивізм е. Дюркгайма: соціальні факти та особливості їхнього дослідження (на прикладі самогубства).
- •6. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •7. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •8. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •9. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •10. Соціологічний аспект психоаналізу: з. Фройд.
- •11. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •12. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •13. Соціальна роль: визначення та головні положення рольової теорії. Рольові конфлікти та рольова напруга: межі метафори “театру”.
- •Соціальні інститути: визначення, функції та підґрунтя виникнення.
- •15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
- •16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
- •17. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки.
- •21. Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •22. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •25. Системи/моделі соціальної стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •26. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підґрунтя.
- •27. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •28. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •29. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •30. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •Наслідки гендерної стратифікації: здоров’я та добробут, продуктивність праці, система урядування.
- •32. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •34.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість.
- •35. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
- •37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •38. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •Неспеціалізована інстинктуальна організація людини як підґрунтя виникнення суспільства: теорія соціального конструювання реальності п. Бергера та т. Лукмана.
- •40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •41. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для суспільства.
- •42.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •43. Соціологічний погляд на девіантну, делінквентну та злочинну види поведінки: перспективи структурного функціоналізму та символічного інтеракціонизму.
- •44.Сучасний стан явної та латентної світової злочинності.
- •45. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •46. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •47.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •48.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •Дихотомічне уявлення про сутність наукового знання: інтерналізм та екстерналізм.
- •Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знання та науки: розуміння знання та принципів його вивчення.
- •51. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •52. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
- •58. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •59. Основні категорії соціологічного дослідження: теорія, гіпотеза, операціоналізація, надійність. Види кореляцій.
- •60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •62.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •63.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •64. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •65. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.
- •68. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •69.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •70. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соціального обміну та економічний підхід).
56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
Соціологічне дослідження ,як система логічно послідовних методологічних і організаційно-технічних процедур, повязаних між собою єдиною метою:отримати достовірну інформацію про ті соціальні явища або процеси, що вивчаються, про тенденції або суперечності їх функціонування і розвитку, щоб ці дані могли бути використані у практиці соціального управління різноманітними галузями суспільного життя. Являє собою багатогранний науковий процес вироблення нових знань, який обєднує як теоретико-методологічний, так і емпіричний рівні соціального пізнання, що відповідно забезпечує його цілісність і дає конкретне уявлення про будь-які сторони соціальної реальності, про різноманітні види суспільної діяльності людей.
Етапи: 1)підготовка соціологічного дослідження.2)збирання первинної соціологічної інформації.3)підготовка зібраної інформації до опрацювання та безпосереднє її опрацювання.4)аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробка відповідних висновків та рекомендацій.
Соціологічні дослідження поділяють на теоретичні і емпіричні. Проблема співвідношення теоретичного і емпіричного в науковому пізнанні містить в собі два аспекти: функціональний і генетичний.
Функціональний – аспект стосується співвідношення розвиненого теоретичного апарату науки та її емпіричного базису.
Генетичний – аспект проблеми співвідношення теоретичного і емпіричного знання в соціологічній науці стосується формування теоретичного апарату, в тому числі наукової теорії, переходу від емпіричної стадії соціологічної науки до теоритичної її стадії.
Соціологічне дослідження складається з трьох основних стадій, кожна з яких може представляти собою самостійне дослідження.
Перша стадія – методологічна – повязана з розробкою програми соціологічного дослідження на основі або вже наявних знань і методів, або сформовано заново та спеціально призначених для даного дослідження .
Друга стадія- емпірична- повязана з одержанням емпіричного знання. Це передусім соціологічне дослідження, робота, як кажуть, на обєкт,тобто збирання соціологічної інформації,її обробка та аналіз.
Третя стадія- теоретична- повязана з одержанням теоретичного знання, побудовою,наприклад, типології, формування і розвитком соціологічних теорій.
Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
Різницю стратегій дослідження за якісними і кількісними підходами можна звести до наступних аспектів:
1) теоретико-методологічна база;
Кількісний вид досліджень застосовує реалізм, використовує об’єктивні знання і опис логічних зв’язків між окремими параметрами.
Якісний вид дослідження базується на феноменології, реметивізмі і використовує опис загальної картини подій чи явища.
2) фокус аналіза;
Кількісні дослідження фокусуються на загальному, на класифікації шляхом ототожнення подій. В центрі уваги – структура; зовнішнє – об’єктивне.
Якісні дослідження фокусуються на частковому, а описі подій. В центрі уваги – людина; внутрішнє – суб’єктивне.
3) дослідницькі цілі;
Для кількісних досліджень – дати причинне пояснення, виміряти взаємозв’язки. Для якісних досліджень – інтерпретувати досліджуване, концептуалізувати.
4) одиниці аналізу;
Для кількісних досліджень – факти, події, а для якісних – суб’єктивні значення, почуття.
5) валідність;
Для кількісних досліджень характерно достовірне повторення встановлених зв’язків, а якісним дослідженням притаманне реальне насичення інформації.
6) логіка аналізу;
Для кількісних досліджень – дедуктивна (від абстракцій до фактів), а для якісних досліджень – індуктивна (від фактів до концепцій).
7) стиль;
Стиль кількісних досліджень – жорсткий, притаманна систематизація. Стиль якісних досліджень – м’який, використовуються уявлення.
