- •1. Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •3. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •4. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •5. Позитивізм е. Дюркгайма: соціальні факти та особливості їхнього дослідження (на прикладі самогубства).
- •6. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •7. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •8. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •9. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •10. Соціологічний аспект психоаналізу: з. Фройд.
- •11. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •12. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •13. Соціальна роль: визначення та головні положення рольової теорії. Рольові конфлікти та рольова напруга: межі метафори “театру”.
- •Соціальні інститути: визначення, функції та підґрунтя виникнення.
- •15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
- •16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
- •17. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки.
- •21. Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •22. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •25. Системи/моделі соціальної стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •26. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підґрунтя.
- •27. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •28. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •29. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •30. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •Наслідки гендерної стратифікації: здоров’я та добробут, продуктивність праці, система урядування.
- •32. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •34.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість.
- •35. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
- •37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •38. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •Неспеціалізована інстинктуальна організація людини як підґрунтя виникнення суспільства: теорія соціального конструювання реальності п. Бергера та т. Лукмана.
- •40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •41. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для суспільства.
- •42.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •43. Соціологічний погляд на девіантну, делінквентну та злочинну види поведінки: перспективи структурного функціоналізму та символічного інтеракціонизму.
- •44.Сучасний стан явної та латентної світової злочинності.
- •45. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •46. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •47.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •48.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •Дихотомічне уявлення про сутність наукового знання: інтерналізм та екстерналізм.
- •Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знання та науки: розуміння знання та принципів його вивчення.
- •51. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •52. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
- •58. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •59. Основні категорії соціологічного дослідження: теорія, гіпотеза, операціоналізація, надійність. Види кореляцій.
- •60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •62.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •63.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •64. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •65. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.
- •68. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •69.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •70. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соціального обміну та економічний підхід).
Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
Ходоров.В біологічному суспільстві вихованням та піклуванням про дітей займаються жінки. Звідси соц. середовище дівчат і хлопців є різним, а отже різними є дівчата і хлопці.
Внаслідок чого жінки в більшості суспільств усвідомлюють себе як особистість через відносини та зв’язки з іншими людьми, а у чоловіків усвідомлення себе через відносини з іншими людьми розвинуте значно менше.
Формування тендерної ідентичності відбув. впродовж перших 3-5 років. В цей час формування жіночої ідентичності відбувається в умовах відносин, що постійно розвиваються, бо мати ставиться до дівчини як до собі подібної та в певному сенсі як до свого продовження. Внаслідок чого дівчата, ідентифікуючи себе як жінок, сприймають себе подібними до матері, тим самим зміцнюючи досвід прив’язаності до ін. людини з усвідомленням свого я.
З ін. боку до хлопця мати ставиться як до своєї протилежності, внаслідок чого останній, починаючи усвідомлювати себе :придушує свою першопочаткову любов до матері та емпатичні зв’язки (здатність співчувати матері)Розвиток хлопців передбачає більш чітку індивідуальність та більш активний захист свого я.
У дівчат розвив. здатність до сприйняття потреб та почуттів інших людей як власних. Дівчина виховується особою тієї самої статі, отже вона менше схильна сприймати себе як істоту, що відокремлена від світу.
У хлопців процес відокремлення та формування пов’язаний із тендерною ідентичністю , оскільки відокремлення від матері необх. для розвитку необх. мужності. У дівчат проблема — формування себе як особистості, що відрізн від інших та є автономною. У хлопців на все життя залиш. Складності у стосунках з іншими людьми.
37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
Общество неоднородно и делится на группы. Логично предположить, что самым простым основанием деления человеческого общества, как и других видов живых существ, становится биологический пол. Модель половых ролей, под которой понимается соответствие поведения индивида стандартам «настоящего мужчины (мальчика)» или «настоящей женщины (девочки)», заданным культурной, этнической, социальной, возрастной, конфессиональной средой. Традиционное патриархатное их понимание сводится к противопостаатению таких «настоящих мужских» качеств, как сила, энергичность, рассудительность, мужество и т.д., таким женским качествам, как слабость, дисциплинированность, чувствительность, капризность и т.д. Анализ соответствующих качеств мужчин и женщин распространяется, с точки зрения модели половых ролей, на экономические, политические, сексуальные особенности и мужчин, и женщин. В этом случае тендерные стереотипы .выступают основанием, по крайней мере, дихотомичной стратификации общества. Следует выделить по крайней мере два подхода к проблеме тендерной стратификации. Первый основывается на биологическом разделении полов, но предполагает выделение — в качестве социальных страт — отдельно мужчин и женщин по всем традиционным основаниям стратификации: национальности (расе), образованию, социальному положению, экономическому доходу (или уровню расходов) и возрасту.
Другой подход предполагает более сложные гендерные различия: выделяются разные типы гендерного поведения. Наиболие известна классификация типов, предложенная в 70-е годы Санлрой Бем: выделяются маскулинные женщины и мужчины (с высокой степенью маскулинности и низкой степенью феминности), феминные женщины и мужчины (с высокой степенью феминностп и низкой степенью маскулинности), андрогинные мужчины И женщины (с высокой степенью как маскулинности, так и феминности) и недифференийрованные мужчины и женщины (с низкой степенью как маскулинности, так и феминности). На основе выделения типов были проведены интересные исследования, о приспособляемости мужчин и женщин разных типов к изменениям стрессам. В частностибыл сделан вывод о том, что наиболее приспособленным является андрогинный тип.
