36. Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.

Ходоров.В біологічному суспільстві вихованням та піклуванням про дітей займаються жінки. Звідси соц. середовище дівчат і хлопців є різним, а отже різними є дівчата і хлопці.

Внаслідок чого жінки в більшості суспільств усвідомлюють себе як особистість через відносини та зв’язки з іншими людьми, а у чоловіків усвідомлення себе через відносини з іншими людьми розвинуте значно менше.

Формування тендерної ідентичності відбув. впродовж перших 3-5 років. В цей час формування жіночої ідентичності відбувається в умовах відносин, що постійно розвиваються, бо мати ставиться до дівчини як до собі подібної та в певному сенсі як до свого продовження. Внаслідок чого дівчата, ідентифікуючи себе як жінок, сприймають себе подібними до матері, тим самим зміцнюючи досвід прив’язаності до ін. людини з усвідомленням свого я.

З ін. боку до хлопця мати ставиться як до своєї протилежності, внаслідок чого останній, починаючи усвідомлювати себе :придушує свою першопочаткову любов до матері та емпатичні зв’язки (здатність співчувати матері)Розвиток хлопців передбачає більш чітку індивідуальність та більш активний захист свого я.

У дівчат розвив. здатність до сприйняття потреб та почуттів інших людей як власних. Дівчина виховується особою тієї самої статі, отже вона менше схильна сприймати себе як істоту, що відокремлена від світу.

У хлопців процес відокремлення та формування пов’язаний із тендерною ідентичністю , оскільки відокремлення від матері необх. для розвитку необх. мужності. У дівчат проблема — формування себе як особистості, що відрізн від інших та є автономною. У хлопців на все життя залиш. Складності у стосунках з іншими людьми.

37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.

Общество неоднородно и делится на группы. Логично предположить, что самым простым основанием деления человеческого общества, как и других видов живых существ, становится биологический пол. Модель половых ролей, под которой понимается соответствие поведения индивида стандартам «настоящего мужчины (мальчика)» или «настоящей женщины (девочки)», заданным культурной, этнической, социальной, возрастной, конфессиональной средой. Традиционное патриархатное их понимание сводится к противопостаатению таких «настоящих мужских» качеств, как сила, энергичность, рассудительность, мужество и т.д., таким женским качествам, как слабость, дисциплинированность, чувствительность, капризность и т.д. Анализ соответствующих качеств мужчин и женщин распространяется, с точки зрения модели половых ролей, на экономические, политические, сексуальные особенности и мужчин, и женщин. В этом случае тендерные стереотипы .выступают основанием, по крайней мере, дихотомичной стратификации общества. Следует выделить по крайней мере два подхода к проблеме тендерной стратификации. Первый основывается на биологическом разделении полов, но предполагает выделение — в качестве социальных страт — отдельно мужчин и женщин по всем традиционным основаниям стратификации: национальности (расе), образованию, социальному положению, экономическому доходу (или уровню расходов) и возрасту.

Другой подход предполагает более сложные гендерные различия: выделяются разные типы гендерного поведения. Наиболие известна классификация типов, предложенная в 70-е годы Санлрой Бем: выделяются маскулинные женщины и мужчины (с высокой степенью маскулинности и низкой степенью феминности), феминные женщины и мужчины (с высокой степенью феминностп и низкой степенью маскулинности), андрогинные мужчины И женщины (с высокой степенью как маскулинности, так и феминности) и недифференийрованные мужчины и женщины (с низкой степенью как маскулинности, так и феминности). На основе выделения типов были проведены интересные исследования, о приспособляемости мужчин и женщин разных типов к изменениям стрессам. В частностибыл сделан вывод о том, что наиболее приспособленным является андрогинный тип.