- •1. Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •3. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •4. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •5. Позитивізм е. Дюркгайма: соціальні факти та особливості їхнього дослідження (на прикладі самогубства).
- •6. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •7. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •8. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •9. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •10. Соціологічний аспект психоаналізу: з. Фройд.
- •11. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •12. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •13. Соціальна роль: визначення та головні положення рольової теорії. Рольові конфлікти та рольова напруга: межі метафори “театру”.
- •Соціальні інститути: визначення, функції та підґрунтя виникнення.
- •15.Соціальний статус: визначення, види. Відмінність від соціальної ролі.
- •16. Антропологічний сенс інституціоналізації та соціальної ролі.
- •17. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки.
- •21. Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •22. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •25. Системи/моделі соціальної стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •26. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підґрунтя.
- •27. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •28. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •29. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •30. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •Наслідки гендерної стратифікації: здоров’я та добробут, продуктивність праці, система урядування.
- •32. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •34.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість.
- •35. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •Конкуруючі пояснення процесу формування гендерної ідентичності та сексуальності: з. Фройд та н. Ходоров.
- •37.Генеральна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •38. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •Неспеціалізована інстинктуальна організація людини як підґрунтя виникнення суспільства: теорія соціального конструювання реальності п. Бергера та т. Лукмана.
- •40. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •41. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для суспільства.
- •42.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •43. Соціологічний погляд на девіантну, делінквентну та злочинну види поведінки: перспективи структурного функціоналізму та символічного інтеракціонизму.
- •44.Сучасний стан явної та латентної світової злочинності.
- •45. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •46. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •47.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •48.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •Дихотомічне уявлення про сутність наукового знання: інтерналізм та екстерналізм.
- •Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знання та науки: розуміння знання та принципів його вивчення.
- •51. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •52. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •56. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне.
- •58. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •59. Основні категорії соціологічного дослідження: теорія, гіпотеза, операціоналізація, надійність. Види кореляцій.
- •60. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •61.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •62.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •63.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •64. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •65. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •66. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •67. Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування.
- •68. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •69.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •70. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соціального обміну та економічний підхід).
Феміністичний погляд на головні причини гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
Економічне пояснення.
Відрядним для цієї перспективи є уявлення згідно з яким головним факторо мпригноблення жінок є не чоловіки, а капіталізм із притаманними йому класовими стосунками.Зважаючи на це, єдиний шлях звільнення жінок передбачає класову боротьбу проти капіталістів. У свою чергу таке уявлення грунтується на 3 аргументах:
1-виконуючи ту саму роботу, що і чоловіки, жінки отримують, тому з’являється можливість додаткових прибутків.До цього також можна додати, що за оцінками, жінки виконубть 2/3 всієї роботи, значна частина яких не оплачується.
2-патріархат вносить розлад у робітничий клас, тим самиим обмежуючи можливості класової роботи.Це досягається за рахунок того, що патріархат передбачає стійкі уявлення, відповідно до яких чоловіки та жінки є рівними істотами, що суттєво відрізняється. Внаслідок цього, імовірність того, що чоловіки та жінки обєднються заради змін існуючого стану речей стають обмеженими.Адже замість порузуміння значну частину свого часу, чоловіки та жінки витрачають на сварку.
3-патріархат сприяє відтворенню тієї сім’ї, що у свою чергу сприяє відтворенню тих умов, які роблять можливість як виникнення патріархату, так і самої сім’ї.
Психоаналітичне пояснення.
Відрґдним цієї перспективи є таке питання: звідки чоловіки беруть енергію, яка необхідна для відтворення та збереження патріархату.При цьому треба звернути увагу, на декілька обставин:
1-не всі чоловіки почувають патріархат прийнятним для себе, адже він перешкоджає вільному розвитку їхніх здібностей.
2-жінки усвідомлюють невігідність патріархату, повинні проти нього рішуче повстати. Тим не менш і чоловіки усвідомлюють недоліки патріархату.І жінки, що це відчувають на собі, у своїх діях вживають схильність до збереження та подальшого відтворення патріархату.Враховуючи це, вчені звертаються до інших факторів, які б могли пояснити тривале існування патріархату за умов осягнення його недоліків значною частиною населення.Зокрема вони звертаютьяс по дослідження неврозів, прихованих комплексів та страхм.Вважається що енергетична сила патріархату своїм джерелом має по-перше страх смерті, по-друге соціальне та емоційне оточення.
Страх смерті-це те, і з чим зіткається людина, коли усвідомлює кінцевість свого існування.Однак на жінок, що народжують дітей та займаються їх вихованням страх смерті діє не так сильно, як на чоловіків.Чоловіки відчувають жах, що спричиняє цілу низьку захисних дій,які врешті-решт приводять до виникнення патріархату.
Чоловіки намагаються створити, щось набагато триваліше, за їх існування:науку та мис-во, релігію та архіт-ру. Під впливом страху смерті чоловіки вживають згадок про свої прямі тіла бажаючи дистанціюватись від народження, природи, а також від жінок зв’язок яких з усім цим автоматично робить їх символом останнього.
Чоловіки намагаються контролювати жіночі тіла через визначення того, що саме є жінки. А через норми права та батьківства чоловіки прагнуть контролювати дітей. Таким чином енергетична сила патріархату обумовлена чоловічими неврозами та потологіями, зокрема страхом смерті. Оскільки у жінок цих неврозів немає, то одже вони не мають джерел опору патрірхату.
