2.8 Технологічна документація

Оформлення технологічної документації являє собою заключний етап розробки технологічного процесу відновлення деталі.

При виконанні дипломного проекту комплект технологічної документації оформлюється окремим альбомом, який розміщений в проекті після списку літератури (у вигляді додатку).

Альбом технологічної документації комплектується у такій послідовності:

– титульний лист (ТЛ) – ГОСТ 3.1105-84;

– маршрутна карта (МК) – ГОСТ 3.1118-82;

– операційна карта (ОК) – ГОСТ 3.1404-86;

– карта ескізів (КЕ) – ГОСТ 3.1105-82.

2.9 Розрахунок кількості необхідних робітників, робочих місць

Необхідна кількість робітників і робочих місць для відновлення певної деталі із заданими дефектами визначається виходячи з трудомісткості робіт, прийнятих за розробленим технологічним процесом ремонту цієї деталі за рік.

Трудомісткість ремонтних робіт за рік визначається за формулою:

(2.25)

де ΣТ_Н – сумарний час на технологічний процес відновлення однієї деталі,хв;

N_p – обсяг виконуваних ремонтів за рік, шт.

Значення N_p приймається виходячи із міркувань раціонального завантаження обладнання та робітників та зазначено у завданні на дипломне проектування.

Сумарний час, що витрачається на відновлення однієї деталі згідно з розробленим технологічним процесом дорівнює:

ΣТ_Н=Т₀₀₅+Т₀₁₀+Т₀₁₅+ ... +Т_і, (2.26)

де Т₀₀₅, Т₀₁₀, ..., Т_і – норма часу на певну операцію, хв.( Т₀₀₅, Т₀₁₀, ..., визначається при технічному нормуванні у п. 2.7)

ΣТ_Н =3+7+17,91+12,7+15+3+0,358+3,336+0,3+0,387+6=69 хв

Сумарний час, що витрачається на зварювальні роботи:

ΣТ_Н1 = Т₀₁₅+Т₀₂₀, (2.27)

ΣТ_Н1 =17,91+12,7=30,6 хв

Сумарний час, що витрачається на верстатні роботи:

ΣТ_Н2 = Т₀₀₅+Т₀₁₀+Т₀₂₅+Т₀₃₀+Т₀₃₅+Т₀₄₀ +Т₀₄₅+Т₀₅₀+Т₀₅₅, (2.28)

ΣТ_Н2 =3+7+15+3+0,358+3,336+0,3+0,387+6=38,3 хв

Трудомісткість для зварювальних робіт

Т₁

Трудомісткість для верстатних робіт

Т₂

Загальну трудомісткість визначаємо за формулою:

Т=Т₁+Т₂, (2.29)

Т=1173+1469=2642 люд-год

Кількість робочих місць та робітників визначають виходячи з річного ефективного фонду часу, год та річного фонду часу робочого місця по формулам:

(2.30)

де Х_Р.М. – кількість необхідних робочих місць;

Фм – річний фонд часу робочого місця, год (змінюється зі зміною кількості святкових днів.)

Х_Р.М= =1,32

Приймаємо 2 робочих місця

(2.31)

де Р₀ – кількість основних робітників, люд.;

Фр. – річний ефективний фонд часу робітника, який враховує трудові втрати, спричинені хворобою, виконанням державних обов’язків, відпусткою тощо. Річний фонд Фр часу робітника можна обчислити з виразу:

Ф_р= Ф_м – (t_відп – Σt_ін), (2.32)

де t_відп – тривалість відпустки, год;

t_ін – інші витрати робочого часу з поважних причин, год; t_ін 0,04 Ф_м,год.

t_відп=24днів=24·8=192 год – для зварювальника [13 с.189]

t_відп=18днів=18·8=144 год – для верстатника [13 с.189]

Σt_ін=2001·0,04=80год

Річний ефективний фонд часу для зварювальника

Фр=2001–(192–80)=1889 год

Річний ефективний фонд часу для верстатника

Фр=2001–(144–80)=1937 год

Кількість зварювальників

=0,98 люд

Приймаємо Ро=1 зварювальника

Кількість верстатників

=1

Приймаємо Ро=1 верстатника

Розподіл виконавців робіт за професіями і розрядами виконуємо у відповідності з трудомісткістю певного виду робіт та виробничою необхідністю.

Результати розподілу робітників представляємо у вигляді таблиці по формі

Таблиця 2.1 – Розподіл основних робітників за професіями і розрядами

Професія виконавця робіт	Кількість, люд.	Розряд
		1	2	3	4	5
Верстатник	1					1
Зварювальник	1					1
Разом	2

Середній розряд робітників на дільниці визначаємо за формулою:

(2.33)

де 1, 2,..., n – кваліфікаційні розряди виконавців на дільниці;

К₁, К₂, ..., К_n – кількість робітників певного розряду, відповідно, люд.

P_n = прийнята кількість робітників на дільниці, люд.

Кср= =5

Коефіцієнт завантаження робітника на дільниці обчислюємо за формулою:

, (2.34)