
- •4. Завдання і зміст внутрішньогосподарського землеустрою.
- •5. Зміст і порядок розробки проекту внутрішньогосподарського землеустрою.
- •11. Розміщення основних внутрішньогосподарських доріг.
- •12. Розміщення основних об’єктів меліоративного і водогосподарського будівництва.
- •13. Поняття, задачі і зміст організації угідь.
- •Економічне обґрунтування проектної організації угідь.
- •Задачі і зміст проектування системи сівозмін.
- •Організація кормових сівозмін.
- •Організація спеціальних сівозмін.
- •Організація польових сівозмін.
- •Економічне обґрунтування системи сівозмін.
- •Задачі і зміст устрою території сівозмін.
- •Розміщення польових сівозмін і робочих ділянок.
- •Розміщення полезахисних лісосмуг
- •Розміщення польових доріг.
- •Розміщення польових станів джерел польового водопостачання.
- •Порядок устрою території сівозмін.
1. Питання та зміст землевпорядного проектування.
Землевпорядне проектування є складовою частиною зем. діяльності та земельного процесу і вивчає закономірності функціонування землі, як головного засобу виробництва та просторового базису. Для найбільш повного наукового обґрунтованого раціонального й ефективного використання земель.
Землевпорядне проектування — процес розробки і затвердження в установленому порядку документів, які забезпечують реалізацію прогнозів і програм використання та охорони земельних ресурсів, а також здійснення земельної реформи.
2. Принципи землевпорядного проектування.
прин¬ципи землевпорядного проектування.
1. Врахування сучасних земельних правовідносин, включаючи землю в об'єкти ринкового механізму.
2. Висока економічна, екологічна і соціальна ефективність про¬ектних пропозицій. Кожне проектне рішення повинно бути деталь¬но економічно обґрунтовано. Таким обґрунтуванням є розраху¬нок очікуваного ефекту - у вигляді додаткового доходу в результаті запропонованих землевпорядних заходів.
3. Охорона землі від безгосподарського використання, нераці¬ональної господарської діяльності та несприятливих явищ при¬роди. Кожне проектне рішення повинно мати правове і екологіч¬не обґрунтування. Пропозиції з подальшого використання кожної ділянки землі повинні базуватися на певних нормативних актах, які перешкоджають нерадивому витрачанню землі і які орієнту¬ються на збереження і збільшення родючості ґрунтів і поліпшен¬ня природних ландшафтів.
4. Комплексність у вирішенні проектних завдань. Необхідна тісна взаємоув'язка складових частин і елементів проекту між собою та з іншими прогнозованими, плановими і проектними розробками щодо використання і поліпшення землі, а також органі¬зації засобів виробництва, які тісно пов'язані з нею.
5. Зональність. Мова йде про детальне врахування при проек¬туванні природно-сільськогосподарського районування земельно¬го фонду країни, природних умов і просторових властивостей землі об'єкту землеустрою. Для цієї мети використовуються дані дер¬жавного земельного кадастру, матеріали різних обстежень, ви¬шукувань та класифікацій придатності земель.
Викладені основні вимоги і принципи повинні бути покладені в основу розробки загальних методичних положень, окремих методик складання і обґрунтування землевпорядних проектів різних видів.
3. Землевпорядна документація.
По кожному об'єкту землеустрою розробляється (формується) документація із землеустрою у вигляді програм, схем, проектів, тематичних карт (атласів), матеріалів (технічних звітів) обстежень і вишукувань. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації з землеустрою регламентуються відповідними нормативно-тех¬нічними документами щодо проведення землеустрою. Вся землевпорядна документація поділяється на графічні і текстові частини. До графічної частини відносять плани, робочі креслення, карти, схеми, рисунки, діаграми, графіки які використовуються при проектуванні. До текстової частини – завдання на проектування, пояснювальна записка, відомості площ угідь, кошторисні розрахунки, матеріали експертизи і т.д.
До видів документації з землеустрою відносяться:
а) загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель;
б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень;
в) проекти встановлення і зміни меж адміністративно-терито¬ріальних утворень, міст та інших поселень;
г) проекти організації та встановлення меж територій з особивими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
ґ) проекти формування земель комунальної власності територіальних громад у населених пунктах і розмежування земель дер¬жавної і комунальної власності;
д) проекти відведення земельних ділянок;
є) проекти створення нових і впорядкування існуючих земле¬володінь і землекористувань;
є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь;
ж) проекти впорядкування територій у межах міст та інших поселень;
з) робочі проекти з рекультивації порушених земель, захисту ґрунтів від ерозії та інших негативних процесів, покращення сільськогосподарських земель, підвищення родючості земель, встановлення та закріплення меж земельних ділянок;
и) документи, що посвідчують право власності або користування землею;
і) матеріали по виявленню і консервації деградованих с/г угідь і забруднених земель;
к) спеціальні тематичні карти (атласи) стану і використання зе¬мельних ресурсів.
4. Завдання і зміст внутрішньогосподарського землеустрою.
Внутрішньогосподарський землеустрій - це система еколого-економічних та організаційно-управлінських заходів, спрямо¬ваних на створення територіальних умов раціональної організації землі та виробництва, в основному сільськогосподарських підприємств, селянських та фермерських господарств у межах їх землеволодінь і землекористувань, яка забезпечує ефективність сільськогосподарського виробництва, раціональне використання земель, створення екологічного середовища і поліпшення при¬родних ландшафтів.
Основними завданнями внутрішньогосподарського землеуст¬рою є:
а) організація раціонального використання громадянами і юри¬дичними особами земельних ділянок для здійснення сільськогоспо¬дарського виробництва, а також організація території земель з особ¬ливими природоохоронними і іншими режимами використання.
б) розробка заходів з поліпшення сільськогосподарських угідь, освоєння нових земель, відновлення і консервація земель, ре¬культивація порушених земель, захист земель від ерозії, селей, підтоплення, заболочення, ущільнення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними і хімічними речови¬нами, зараження і інших негативних дій. Основною задачею внутрігосподарського землеустрою являється створення такої форми організації території, які б забезпечили повне, раціональне, ефективне використання кожної ділянки землі, а також сприятливі умови для наукової організації праці і виробничого використання машинно-тракторного парку з метою економії часу і ресурсів.
5. Зміст і порядок розробки проекту внутрішньогосподарського землеустрою.
Зміст проекту ВХЗ в сильному ступені відрізняється в залежності від конкретних природних і економічних умов об'єкта.
Проте в узагальненому вигляді можна виділити шість складових частин проекту ВХЗ:
розміщення виробничих підрозділів і господарських центрів;
розміщення внутрішньогосподарських доріг, водогосподарських та інших інженерних споруд;
організація угідь;
організація системи сівозмін та влаштування їх території;
пристрій території плодово-ягідних і виноградних насаджень (садів, ягідників, виноградників);
пристрій території кормових угідь.
Кожна з перелічених складових частин проекту покликана вирішувати комплекс складних питань.
Важливою особливістю розробки проекту внутрішньогосподарського землеустрою є фактор використання сільськогосподарським підприємством продуктивних угідь, що мають різний правовий статус, який обумовлює необхідність диференціації підходів при їхній організації.
6. Камеральні підготовчі роботи.
Камеральні підготовчі роботи при внутрішньогосподарському землеустрій полягають у наступному:
1. Підбір планово-картографічного матеріалу, уточнення меж, площ, експлікації земель та інших характеристик землекористування.
2. Збір та аналіз матеріалів, що характеризують якісний стан і використання земель.
3. Збір, вивчення та аналіз даних економічної та господарської діяльності землеустраіваемого підприємства за останні 3-5 років.
4. Вивчення матеріалів і документів, що характеризують стан будівель, будівель і споруд, доріг, меліоративних і водогосподарських об'єктів, протиерозійних та інших комплексів, засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею.
7. Польові підготовчі роботи.
Польові обстеження території проводяться при внутрішньогосподарському землеустрій з метою отримання відомостей про фактичний стан і господарському використанні земель. Їх склад і зміст залежать від зональних природних і соціально-економічних умов сільськогосподарського підприємства, а також від достовірності відомостей, отриманих при камеральної підготовки. Так, в районах з розвитком ерозії грунтів найважливіше значення набуває грунтово-ерозійне обстеження; в зоні надмірного зволоження обстежується меліоративний і Культуртехнічні стан земель, а в господарстві, де є значні площі природних кормових угідь, необхідно проводити геоботанічне обстеження сінокосів і пасовищ. За наявності матеріалів грунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань, виконаних в порядку вивчення загального стану земель на відповідній території, проводять тільки землеустроительное обстеження.
У ході польового землевпорядного обстеження вирішуються такі завдання:
1. Проводиться коригування планового матеріалу з метою виявлення змін ситуації, уточнення меж і класифікації угідь по кожній земельній контуру. Коригування виконується в три етапи:
- Звірення плану з місцевістю і відображення на плані візуально визначаються змін ситуації;
- Вибіркова інструментальна зйомка в межах виявлених змін;
- Внесення змін і виправлень на планову основу, у справу по обчисленню площ і експлікацію земель.
2. Уточнюються межі зрошуваних та осушених земель.
3. Виявляються землі, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві.
8. Задачі та зміст розміщення виробничих підрозділів.
У зошиті
10. Завдання і зміст розміщення основних об’єктів інженерного устаткування території.
До цієї складової частини проекту входить розміщення лише основних внутрішньогосподарчих об'єктів інженерного устаткування території, які роблять досить істотний вплив на розробку проектних рішень по організації земельних угідь і їх устрою. Розміщення таких об'єктів ведеться комплексно і погоджено з іншими складовими частинами шляхом послідовних уточнень схвалюваних проектних рішень. Залежно від характеру розташування по території і займаній площі об'єкти інженерного устаткування можна об'єднати в дві групи: лінійні, такі, що мають значну протяжність, невелику ширину і розсерджене розташування (дороги, канали і ін.). і площадні, такі, що розташовуються локально (об'єкти зрошування, осушення, ставки і ін.). Перераховані вище об'єкти відрізняються своїм призначенням, займаною площею, величиною витрат на їх спорудження і експлуатацію, умовами розташування і вимогами, що пред'являються, до їх розміщення. Проектування об'єктів інженерного устаткування території погоджують з наявними прогнозними і проектними розробками на територію господарства і сусідні землекористування. Для цього під час камеральних підготовчих робіт в різних проектних організаціях і господарстві отримують необхідні матеріали, роблять виписки і викопіювання зі схеми землеустрою району про проектовані на розрахунковий термін об'єкти інженерного устаткування території. У разі відсутності такої можливості використовують: схеми меліорації області (краї), району по об'єктах осушення, зрошування, водогосподарського будівництва і др.; схеми розвитку і розміщення дорожньої мережі; схеми протиерозійних заходів з віддзеркаленням лісомеліоративних насаджень і гідротехнічних споруд. У разі розробки нового або часткового коректування наявного проекту внутрішньогосподарського землеустрою розташування об'єктів інженерного обладнання повинне відповідати вимогам, що пред'являються. За наявності розроблених раніше проектів меліорації земель, устрою зрошуваних пасовищ, гідротехнічних, водогосподарських і інших споруд необхідно погоджувати з ними всі елементи організації території, не допускаючи істотних відхилень від рішень, прийнятих в проектах.