ТЕМА: Засоби масової інформації

МЕТА:

– охарактеризувати види та функції засобів масової інформації;

– розкрити роль ЗМІ в демократичному суспільстві;

– з’ясувати суть свободи слова та цензурі в Україні;

– розвивати вміння критичного аналізу, навички усних виступів, роботи в групі, формувати власну думку на запропоновану ситуацію.

– виховувати інтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей; виховувати почуття поваги до цінностей сімейних стосунків.

Тип заняття: шкільна лекція, засвоєння нових знань.

Основні поняття та терміни: інформація, інформаційний простір, інформаційний процес, ЗМІ, мас-медіа, цензура.

Література:

Студент повинен знати, вміти:

• визначати ЗМІ як джерело поширення інформації в суспільстві, розрізняти види та функції ЗМІ;

• аналізувати роль ЗМІ як засобу формування громадської думки;

• характеризувати моделі взаємин ЗМІ і держави;

• оцінювати значення ЗМІ для формування громадянського суспільства;

• розуміти поняття «свобода слова» та пояснюють значення цензури;

• критично аналізує інформаційний простір в Україні;

• реалізувати право на свободу слова у власному житті, місцевих та шкільних ЗМІ;

• брати участь у роботі шкільних ЗМІ.

ПЛАН:

1. Види та функції засобів масової інформації. ЗМІ як засіб формування громадської думки.

2. ЗМІ в демократичному суспільстві. Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.

3. Свобода слова та цензура.

4. Інформаційний простір в Україні.

1. Види та функції засобів масової інформації. Змі як засіб формування громадської думки.

Інформація – відомості про навколишній світ, що підвищують рівень обізнаності людини.

Не все є інформацією. Це залежить від інтересу до того чи іншого повідомлення. Лише в тому разі коли повідомлення принесло щось нове можна говорити про одержання інформації.

Інформаційний процес – це процес, у результаті якого відбувається прийом, обмін та використання інформації.

Види інформації розрізняють за предметом зображення та за режимом доступу.

• офіційна;

• подієва (інформація про події);

• ділова;

• довідкова;

• відкрита;

• з обмеженим доступом.

Засоби масової інформації це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації.

Виділяють 2 типи ЗМІ – друковані та електроні.

Друковані – преса, електронні – радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіо продукція, Інтернет.

Характерні риси засобів масової інформації:

• публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);

• наявність спеціальних технічних засобів;

• непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних партнерів;

• непостійний характер аудиторії;

• переважна односпрямованість впливу.

Функції засобів масової інформації

1) інформаційна функція - отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події.

2) освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел.

3) функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

4) функція критики і контролю. Критика ЗМ1 характеризується необмеженістю свого об'єкта.

5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;

6) оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.

7) комунікативна;

8) ідеологічна;

9) рекламна;

10) культурна;

11) розважальна

2. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.

ЗМІ становлять вирішальну роль на всіх етапах становлення громадської думки і громадянського суспільства, найголовнішими з яких є: одержання інформації про подію чи факт; її осмислення на основі власного досвіду, потреб та інтересів, внаслідок чого формуються власні позиції та погляди на події; обговорення подібних та відмінних позиція, обмін думками.

ЗМІ мають можливість для виступу будь-якого громадянина (листи. радіозвернення). Це означає, що ЗМІ відкриті для співпраці в демократичному суспільстві. Співпрацюючи з мас-медіа громадяни мають змогу впливати на процеси в суспільстві.

ЗМІ виступає як «четверта влада» в розвиненому суспільстві. Інформаційна безпека демократичної держави полягає у відсутності контролю над ЗМІ, в якомога повнішому інформуванні населення про явища внутрішнього та зовнішнього життя. Лише свобода забезпечую функціонування ЗМІ як «четвертої влади». Демократичне суспільство зацікавлене в перетворення ЗМІ на четверту владу як один із факторів політичної та соціальної стабільності.

ЗМІ забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не може пра­вильно зорієнтуватися у політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відповідальні рішення. Наявність демократично організованих ЗМІ, здатних об'єктивно висвітлювати політичні події, одна із найважливіших гарантій стабільності демократичної держави. Проте історичний досвід свідчить, що ЗМІ можуть служити різним, не тільки демократичним, політичним цілям: як розвивати у людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, так і духовно закріпачувати, дезінформувати, залякува­ти населення, сіяти недовіру і страх.