9.Яка причина появи та наслідки дії кислотних опадів?

Шкідливу дію на біосферу мають кислотні дощі. Кислотні опади - це будь-які опади (дощ, сніг, туман), значення рН яких становить менш ніж 5,6. Причина їх утворення - оксиди сульфуру і нітрогену, які потрапляють в атмосферу, окиснюються і, сполучаючись з водою, утворюють туманоподібні краплини сульфатної та нітратної кислот, котрі, переносячися вітрами на значні відстані, згодом випадають з опадами, що мають кислу реакцію. Такі опади мають різнобічний негативний вплив на людину та біосферу:

• отруєння водойм, загибель гідробіонтів;

• пошкодження зелених рослин (унаслідок ушкодження врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3-8%);

• ослаблення та знищення лісів (особливо чутливі до дії кислотних дощів кедр, бук, тис), що в гірських районах зумовлює збільшення зсувів і селів;

• деградацію ґрунтів (кислотні опади спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію, магнію);

• вдихання людьми повітря із краплинами кислотних опадів спричиняє захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо;

• прискорення руйнування пам'ятників архітектури, інших споруд, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком.

Невпинно зростає чисельність людства (сьогодні на Земілі проживає 6 млрд. 800 тис. осіб). Масштаби людської діяльності вражають своїми розмірами. На жаль, ця діяль¬ність переважно негативно впливає на природу. Видобуваючи щорічно понад 10 млрд. т гірських порід з земних надр, людство тисячами свердловин, шахт, різних гірських вирубок порушує земну поверхню, послаблює міцність верхньої частини земної кори й до невпізнання змінює її вигляд кар'єрами, териконами, горами відвальних порід, полями зрошення, звалищами. Якщо так триватиме й надалі, це неминуче призведе до переростання екологічної кризи в екологічну катастрофу, що може поставити під загрозу існування людської цивілізації.

10.Які основні класифікації екологічних факторів Вам відомі? Чим зумовлена наявність такої кількості класифікацій?

Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, здатний виявляти прямий чи опосередкований вплив на живі організми протягом хоча б однієї фази їх розвитку.

Абіотичні фактори – це властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на живі організми, тобто сукупність кліматичних, едафічних (ґрунтових), а також топографічних (особливості місцевості) факторів. За своїм значенням абіотичні фактори поділяють на ресурси й умови існування.

Біотичні фактори – це властивості живої природи, тобто сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші.

Антропогенні фактори – це форми діяльності людського суспільства, які призводять до зміни природи як середовища життя інших видів чи безпосередньо відображаються на їхньому житті.

Крім того, класифікацію екологічних факторів ускладнює і те, що один і той самий чинник може відігравати різну роль щодо окремих організмів. Дії екологічних факторів можуть бути постійними чи періодичними, з різною інтенсивністю прояву. Так, світло для рослин - джерело енергії, для тварин відіграє допоміжну роль, а для ґрунтових тварин може не мати ніякого значення. Враховуючи вищезазначене, різними авторами були запропоновані й інші класифікації екологічних факторів.

Австралійський еколог А Ніколсон (1954) запропонував класифікацію факторів середовища, в якій вихідний пункт -потреба організмів, а також реакції на вплив зовнішніх умов. Ним виділено дві групи факторів:

*обов'язкові - елементи середовища, необхідні для життєдіяльності організмів

*додаткові - входять до складу безпосереднього оточення організмів, але не відіграють вагомої ролі в їх житті.

Російський еколог О.С. Мончадський (1958) виділяє групи факторів залежно від періодичності їх дії: періодичні (первинно- та вторинноперіодичні) та неперіодичні.

Первинноперіодичні фактори - це фактори середовища, яким властива правильна періодичність: денна, місячна, сезонна чи річна. Ця періодичність - прямий наслідок обертання земної кулі навколо своєї осі та її руху довкола Сонця або зміни місячних фаз (температура, освітленість, а також припливи й відпливи).

Вторинноперіодичні фактори - це ті, зміни яких -наслідок зміни первинних.

Неперіодичні фактори - це ті, які в нормальних умовах не існують, а виявляються раптово (вітер, пожежа, землетруси, виверження вулканів). Організми не можуть пристосуватися до них через їх випадковість. До неперіодичних факторів можуть належати і певні біотичні взаємодії. Наприклад, вплив паразита на господаря не є необхідністю, це фактор неперіодичний, проте вплив господаря на і паразита є передумовою нормального існування паразита.

Французький еколог Р. Дажо (1975) виділяє такі групи факторів:

* кліматичні (температура, світло, вологість, опади та ін.);

*фізичні або некліматичні (солоність і прозорість води; структура та наявність різних форм води у грунті та ін.);

*кормові або харчові;

*біотичні (внутрівидові та міжвидові взаємодії).