46. Назвіть і охарактеризуйте основні категорії об’єктів охорони природи (заповідники, заказники, природні парки, пам’ятки природи*.

Території, взяті під охорону державою, називаються охоронними. Вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого впливу на біоту, сприяють збереженню цілісності екосистем.

природні заповідники (Кримський, Луганський, Медобори, Рівненський, Черемиський) - природоохоронні, науково- дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них. Окремі ділянки в заповідниках абсолютно заповідні, на інших проводять регламентований сінокіс, вирубку дерев.

біосферні заповідники (Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський) - природоохоронні науково- дослідні установи міжнародного значення, в яких діє режим абсолютного заповідання й охороняються унікальні природні об'єкти світового значення. Статус біосферного заповідника присвоюється лише після ретельної інспекції з боку компетентних міжнародних організацій;

національні природні парки (Карпатський, Шацький, Вижницький, Святі Гори) - природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи державного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

заказники природи - ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, які створюються з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх природних компонентів. На цих територіях забороняється проведення певних видів господарської діяльності (наприклад, оранка землі, вирубування лісу, збір рослинної сировини, відлов риби тощо).

пам'ятки природи - окремі невідновні природні об'єк­ти, які мають наукове, історичне чи культурно-естетичне значення, наприклад, окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу; навколо пам'яток природи повинні встановлюва­тися попереджувальні таблички з відповідною інформацією.

47. Охарактеризуйте поняття екомережа. Як відбувається її розвиток в Україні?

Екомережа - єдина територіальна система, яка утво­рюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць поселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, гене­тичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднан­ня територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони НПС і підлягають особливій охороні.

У законі України «Про екологічну мережу», який прийнятий 24 червня 2004 року, сформульовані основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Згідно із цим законом до структурних елементів екомережі належать ключові, сполучні, буферні та відновлювальні території.

Ключові території (природні ядра) забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Насамперед це регіони Карпат, Кримських гір, Донецького кряжа, Приазовської височини, Подільської височини, Полісся, витоків малих річок, окремих гирлових ділянок великих річок, прибережно-морсь­кої смуги, континентального шельфу тощо.

Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин і обмін генетичним матеріалом. Це ділянки екомережі, що забезпечують зв'язки між ключовими терито¬ріями та цілісність екомережі.

Буферні території забезпечують захист ключових і сполучних територій від зовнішніх впливів. Це ділянки навколо ключових територій екомережі, які запобігають негативному впливу господарської діяльності на суміжних територіях.

Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.