1. Здатність швидко опановувати весь вільний простір. Це пов'язано як з інтенсивним розмноженням організмів, так і з їхньою здатністю збільшувати поверхню свого тіла. В. І. Вернадський виділяє дві специфічні форми руху живої речовини: пасивну, яка створюється розмноженням і притаманна як рослинам, так і тваринам; активну, здійснюється за рахунок напрямленого переміщення організмів (характерна переважно я тварин). Відомо, що деякі найпростіші форми могли б зайняти всю земну кулю за кілька годин або діб, якщо б не було факторів, які стримують їх розмноження.

2. Стійкість під час життя та швидке розщеплення після смерті.

3. Висока пристосувальна здатність до різних умов і, у зв*язку з цим, освоєння не тільки всіх середовищ життя, але і ) екстремальних умов (води атомних реакторів, без кисневе середовище, льодовики).

4. Феноменально висока швидкість перебігу реакцій. Про ю властивість можна судити за швидкістю переробки речовини організмами у процесі життєдіяльності. Так, личинки деяких комах споживають за день кількість їжі, що 100 та більше разів перевищує вагу їх тіла.

5. Висока швидкість поновлення живої речовини. Підраховано, що в середньому для біосфери швидкість поновлення складає 8 років, при цьому для суші - 14 років, а для океану, де переважають організми з короткими періодами життя, - 33 дні.

6. Жива речовина проявляє високу морфологічну і хімічну різноманітність у порівнянні з неживою. Зокрема, розміри організмів можуть коливатися від декількох нанометрів (мікроорганізми) до сотні метрів (секвойя, кити). Крім того, у природі відомо близько 2 млн. органічних сполук, які входять до складу живої речовини, тоді як кількість мінералів неживої речовини становить близько 2 тис.

7. Жива речовина здійснює упродовж свого історичного життя грандіозну роботу. Так, 1 г архейського граніту сьогодні залишається 1 г тієї ж речовини, а та ж сама кількість живої речовини протягом мільярдів років існувала за рахунок зміни поколінь і весь цей час виконувала геологічну роботу.

Усі ці властивості живої речовини зумовлені концен­трацією в ній великих запасів енергії. Вважають, що за енергетичною насиченістю з живою речовиною може конкурувати тільки лава, що утворюється під час виверження вулканів.

30. Наведіть основні функції живої речовини.

Усю діяльність живої речовини можна визначить кількома основними функціями. В.І. Вернадський виділив такі функції живої речовини:

1.Енергетична, яка пов'язана з накопиченням енергії і процесі фотосинтезу і передачі її по ланцюгах живлення.

2.Газова - здатність змінювати і підтримувати певний газовий склад середовища існування; здійснюється у процес фотосинтезу автотрофами, у процесі дихання рослинами тваринами, у процесі життєдіяльності окремих сіркобактерії тощо.

3.Окисно-відновна, пов'язана з інтенсифікацією під впливом живої речовини процесів окиснення та відновлена в середовищі.

4.Концентраційна, пов'язана зі здатністю організмі: накопичувати у своєму тілі окремі хімічні елементи. Так морські водорості накопичують йод, жовтець - літій, ряска - радій, злаки - кремній, молюски і ракоподібні - мідь тощо.

5.Деструктивна - це руйнування організмами та продуктами їх життєдіяльності решток як органічної, так і косної речовини.

6.Транспортна - пов'язана з перенесенням речовин й енергії в результаті активного руху організмів.

7.Утворення середовища - зміна фізико-хімічних параметрів середовища.

8.Розсіювальна - виявляється через трофічну і транспортну діяльність організмів (під час виділення екскрементів, загибелі організмів та їх переміщенні у просторі).

9.Інформаційна - виражається в тому, що живі організми накопичують певну інформацію, закріплюють її і та передають наступним поколінням.

Жива речовина планети - ініціатор і рушій біогео- хмічних циклів речовин. Велике значення в цьому має розмноження організмів, яке В.І. Вернадський називав розтіканням» живої матерії, її «прагненням до всюдності».