- •1. Особливості інтелектуального розвитку в 14-16 ст.
- •Зовнішні ідейно-філософські впливи
- •3. Соціально-філософська і історіософська думка в 14-16 ст.
- •4. Філософсько-богословська думка Росії 18 ст.
- •5. Феофан Прокопович: релігійний філософ та ідеолог петровських реформ.
- •6. «Корпускулярна філософія» м. В. Ломоносова
- •7. «Слов’янофіли» як предтеча розвитку філ. Думки в Росії
- •8.Західники як предтеча розвитку філ. Думки в Росії
- •8. Основні історичні етапи розвитку релігійної філософії в Росії
- •Течії російської релігійної філософії
- •9. Особливості релігійної філософії
- •10. Філософія загальної справи Федорова.
- •11. Біологічне майбутнє людства: смерть – безсмертя (м.Федоров)
- •12. Особистий зріз етики космістів (любов. Проблема статі , родинні стосунки)
- •13. Ідея патрофікації м.Ф. Федорова
- •15.Ідея всеєдності соловйова
- •16.Софіологія соловйова
- •17.Історіософія. Ідея теократії(Соловйова)
- •18.Моральнісна філософія. „виправдення добра”(Соловйова)
- •19. Життєвий шлях і формування філософських поглядів братів Трубецьких
- •20. Грецька філософія і релігія одкровення в трактуванні Трубецького
- •21. Вчення про соборну природу свідомості братів Трубецьких
- •22. Ідея універсальної чуттєвості
- •24. Філософська концепція Євгена Трубецького
- •25. Філософія символізму
- •26. Етапи життя і особливості творчості - Шестов
- •27. Заперечення традиційного розуміння філософії Шестов
- •28. Екзистенційний принцип філософствування Шестов
- •29. Буття як надраціональна всеєдність (Франка)
- •30. Пізнання як інтуїтивне осягнення (Франк)
- •31. Метафізика особистості Франка
- •32. Онтологія суспільно-політичного буття с.Л.Франка
- •33. Етичний реалізм Франка.
- •34. Метафізика статі Розанов
- •36.Містичний реалізм Мережковського
- •37.Витоки євразійства
- •38. Основні ідеї євразійства:
- •39. Культурологічна доктрина
- •40. Історіософія
- •41. Ідея Неохростиянства Бердяєва
- •42. Ексизтенційний метод пізнання і філософування Бердяєва.
- •43. Філософська антропологія Бердяєва.
- •44.Парадоксальна етика Бердяєва
- •45. Філософія свободи і творчості Бердяєва
- •46.Історіософія та російська ідея Бердяєва.
- •47.Формування філософських поглядів Лоський.
- •48.Інтуїтивізм, або містичний емпіризм Лоського.
- •49.Вчення про системність світу Лоського.
- •50.Етика і теодицея(ф.Цінностей.) Лоського.
- •52. Життя й творчість Флоренський
- •53."Конкретна метафізика" Флоренський
- •54. Теодіцея й антроподіцея. Вчення про Софію Флоренський
- •55. Філософія мови. Культурно-історичні погляди Флоренський
15.Ідея всеєдності соловйова
Ідея всеєдності - центральна у філософії В. Соловйова. Відштовхуючись від слов'янофільської ідеї соборності, Соловйов надає цій ідеї космічного значення, онтологічного забарвлення. Він вважає, що все суттєве є єдине, всеохоплююче. Нижчі та вищі рівні буття взаємопов'язані, тому що оскільки нижче виявляє своє тяжіння до вищого, то й кожне вище «вбирає в себе» нижче. Божественна Трійця в її зв'язку з усіма божественними творіннями і з людиною виступає онтологічною основою всеєдності, основним принципом якої є: «Все єдине в Бозі». Всеєдність — це єдність творця та творіння. Бог у Соловйова -«космічний розум», «істота надособиста», «особлива організуюча сила, що діє в світі». В. Соловйов вважає: навколишній світ не може розглядатись як досконале творіння, що безпосередньо виходить із творчої волі одного божественного художника. Для правильного розуміння Бога мало визнавати абсолютну істоту, необхідно прийняти його внутрішню суперечливість. Наслідуючи неоплатонівську традицію, Соловйов вводить у свою систему поняття «ідеї» та «світової душі». «Божественний розум», «органічна сила», на думку філософа, розпадається на безліч елементарних сутностей або вічних і незмінних причин, які лежать в основі будь-якого предмета або явища. Ці сутності — атоми, які своїми рухами та коливаннями утворюють реальний світ. Атоми для Соловйова - особливі еманації Божества, «живі елементарні істоти» або ідеї. Кожна ідея володіє певною силою, що перетворює її на діяльну істоту.
На думку Соловйова, дійсність неможливо розглядати в нерухомих формах, оскільки все, що існує, полягає в послідовності змін. Для обґрунтування динаміки буття (поряд з ідеями) філософ вводить таке активне начало, як «світова душа». Саме вона виступає безпосереднім суб'єктом усіх змін у світі, її основна ознака - особлива енергія, яка одухотворює все існуюче, але вона діє не самостійно, бо потребує божественного імпульсу. Він проявляється в тому, що Бог дає «світовій душі» ідею всеєдності як визначальну форму всієї її діяльності.
16.Софіологія соловйова
Софія - ключове поняття філософії всеєдності і не випадково, тому справедливо називається софієлогією. Софія – душа світу - основа і суть світу і виступає поєднувальною ланкою між творцем і його творіннями, що надає спільність Богові, світові і людству. Питання зближення Бога, світу і людства у філософії всеєдності аналізуються в концепції Боголюдства. Реальним і довершеним втіленням Боголюдства, вчив Володимир Соловйов, виступає Ісус Христос, який за християнським догматом, є повний Бог і повна людина. Його образ служить ідеалом для кожного окремого індивіда і людства. У Софії тісно переплітаються початки теології та філософії в силу звернення до істотної для неї проблеми взаємини Бога і світу, походження недосконалого світу з досконалого Бога. У самому Абсолюті Софія – безпосередня можливість буття, перша матерія. У «сенс любові Соловйова Софія постає в аспекті Вічної жіночності. Реалізація Софії можлива трояким способом: в теософії формується уявлення про неї, в теургії вона знаходиться, а в теократії вона втілюється.