Методи скаутизму

Якщо говорити про методи, які використовуються скаутизмом, то в самому загальному вигляді це є система самовиховання засобами клятви і законів. Іншими елементами виховної методи є навчання ділом, робота в малих групах, прогресивні і стимулюючі програми.

Всі елементи цієї системи знаходяться в тісному взаємозв'язку утворюючи нерозривне ціле. Ось чому лідери скаутизму говорять саме про метод скаутизму, кожний з елементів якого може бути притаманний і іншим виховним системам, однак лише їхня сукупність визначає в багатьох аспектах сутність скаутизму як виховної системи.

Прочитайте вдумливо цю давню пораду, це запрошення вступити до загонів скаутів.

"... У них тебе зрозуміють, вислухають, допоможуть, тільки там ти розвинеш свої інтереси. Якщо тобі буде важко на душі, якщо горе стискатиме твою душу - тобі нікому буде відкритися і ні з ким порадитися, пригадай: о, та я скаут, і в мене є брати - скаути. Геть туга, геть сум, я піду туди, де горить багаття яскравим полум'ям і де біля нього сидять мої брати... де чуються сміх і жарти. Туди, де на березі струмка біліють намети і чорніють курені братів мого племені..., де біля яскравого багаття сидять такі ж мужні душею, в кого на серці сніжно - чисті лілеї. Там мене вислухають і розділять зі мною горе не на словах, а на ділі. І я, виливши свою душу, знявши тягар з грудей, зможу, як і вони, співати і бавитися. І на моїм серці розквітнуть сніжно - чисті лілії, і я буду скаутом".

Вступити до загону скаутів легко, але жити згідно законів скаутинг у значно важче. Для цього слід мати і мужність, і рішучість. Скаутинг у якійсь мірі подібний на гру з певними правилами, яких ти повинен дотримуватися, якщо хочеш, щоб тебе взяли до команди гравців.

Бейден-Пауел прийшов до першого скаутського табору на острові Бравнс і розпочав він свою „Велику гру" та заснував організацію скаутів. Але ж ця гра, як і будь-яка інша, потребувала правил. Тому паралельно з початком практичної реалізації своїх намірів він пише та видає в 1908 році книгу „Пластування для хлопців" “Sсouting for boys”). Саме вона і містить основи скаутування, себто правила тої „Великої гри". Концепцією Бейден-Пауела зацікавився відомий видавець Артур Пірсон, який і посприяв у виданні книги. Вона мала шалений успіх. Вже в перший рік її видання було розпродано 200 тис. примірників. Щоб відповідати на незліченні запитання, Бейден-Пауел змушений був відкрити спеціальне бюро.

Бейден-Пауел в своїй книзі перш за все подає ті риси і навички, набути яких повинен прагнути кожен, хто хоче стати скаутом. До них належать:

1) життя серед природи;

2) лісівництво;

3) лицарськість;

4) рятування життя;

5) витривалість;

6) любов до своєї батьківщини.

Вступаючи до організації скаутів, кожен з хлопців перш за все мав скласти пробу учасника. Вона не була надто складною, однак показувала, що той, хто її склав, вже таки щось вартує за своїми особистими якостями. В подальшому вся участь у „Великій грі" була побудована на подоланні все вищого ступеня проб шляхом постійного самовдосконалення - на ступінь розвідника, а потім па ступінь скоба (орла).

Лише після проби учасника проводилося іменування скаутом. При цьому іменований складав Присягу такого змісту:

На свою честь присягаю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб:

1. Виконати свій обов'язок перед Богам і Королем.

2. Повсякчасно допомагати іншим.

3. Слухатися Скаутського Закону.

Сам факт складання Присяги діяв мобілізуюче і настроював, що хоч скаутинг— це гра, але аж ніяк не легка та жартівлива.

Очевидним є те, що ця Присяга вказувала на той юнацький ідеал, який повинен би плекатися в організації скаутів. В її першому пункті Бог уособлював християнські чесноти гуманності, а Король — рідну Батьківщину. Отож найперше саме цим символам присягав віддавати всі свої здібності та себе вдосконалювати кожен скаут.

Другий пункт присяги вказував на те, що пластуни свято бережуть шляхетні традиції європейського лицарства. Адже середньовічні лицарі готові були в будь-який час прийти на допомогу тому, хто зазнав несправедливості і для них власна честь, честь Вітчизни і свого віровизнання були дорожчими за будь-що.

Цілком логічно, що як і середньовічні лицарі, скаути мали своїм опікуном святого Юрія. Як і лицарі, вони вживали також подібний клич— „Будь готовий!".

Отже, правила скаутизму містяться в Законі, Присязі, Девізі та Лозунзі Скаута. І лише якщо ти будеш свято дотримуватися цих правил, ти можеш стати справжнім скаутом.

Виховне значення Присяги і Закону в тому, що молода людина робить добровільний вибір певної моделі поведінки, яка грунтується на конкретних етичних принципах.

"Я буду чесно виконувати свої обов'язки перед Богом, країною і людьми, діяти згідно із Законами скаутів - допомагати людям, бути фізично сильним, розумово розвинутим, морально стійким... " - таку Присягу дає кожен хто хоче стати скаутом.

Скаут свято виконує Заповіді скаутів:

1. Не чекай від інших нічого, але сам іншим давай усе, що можеш.

2. Живи для Батьківщини та близьких і будь другом тварин.

3.Будь лицарем, захисником бідних та слабких і поборником справедливої справи.

4. Зміцнюй своє тіло та душу і прояснюй розум.

5. Нехай воля твоя буде, немов туго натягнутий лук.

6. Наслідуй покровителя розвідників святого Георгія Переможця: знищуй зло в світі і передусім вбий дракона в самому собі.

7. Нехай перша твоя думка буде - про інших, друга - про себе .

8. Рости вгору, наче могутній дуб, а не стелися по землі немов плакуча верба.

9. Будь завтра кращий , ніж ти був сьогодні і ніж ти був учора.

10. Носи Бога в серці і пам'ятай девіз свій : " Будь готовий".

Недарма і Скаутський Закон дуже нагадує Лицарський Кодекс. Цей Закон складав зміст третього пункту Присяги і звучав так:

1. Честі скаута треба довіряти.

2. Скаут вірний королеві, своїй батьківщині, своїм скаутським провідникам, своїм батькам, своїм службовцям і своїм підлеглим.

3. Обов'язок скаута — бути корисним і допомагати іншим.

4. Скаут — приятель усіх і брат кожного іншого скаута без різниці його класової приналежності.

5. Скаут лицарський.

6. Скаут — приятель тварин.

7. Скаут слухняний без застереження наказам своїх батьків, гурткового чи скаутмайстра.

8. Скаут посміхається серед всіх труднощів і не нарікає на них.

9. Скаут ощадний.

10. Скаут чистий у думці, слові і ділі.

В подальшому, коли скаутінг набув світового поширення, всі скаутські організації безумовно дотримувалися того, що ці пункти Скаутського Закону повинні бути присутніми в Національному Скаутському Законі. Вони могли доповнюватися, конкретизуватися тощо, але не відкидатися.