Мотиви — рушійна сила діяльності

В основі діяльності завжди лежить мотив — матері­альний або ідеальний, який спонукає і керує діяльні­стю. Джерело мотиву — потреби. Знаючи потреби лю­дини, можна уявити ті мотиви, якими вона керувалася під час діяльності.

Мотивація діяльності, тобто підвищення інтересу до неї, є одним із найбільш значимих в організації та уп­равлінні діяльністю.

На діяльність можуть впливати різноманітні мотиви. Наприклад, у навчальній діяльності дитини можуть бути різні мотиви, зокрема:

1) в навчальній діяльності:

• пов'язані зі змістом навчання (інтерес до нав­чання);

• пов'язані з власне процесом навчання;

2) пов'язані з позанавчальною діяльністю:

• широкі соціальні мотиви (почуття обов'язку, моти­ви самовизначення і самовдосконалення);

• суто особистісні мотиви (бажання отримати схва­лення, бажання бути першим);

• негативні мотиви (бажання уникнути прикростей).

Цінності — засіб задоволення наявних потреб

Мотиви спонукають здійснити ту або іншу діяльність для задоволення наявних потреб. У такому разі діяльність буде спрямована на створення цінностей, тобто таких умов, за яких потреба буде задоволена.

Якщо людина відчуває потребу у воді, то почуття спраги буде мотивом, що спонукатиме знайти воду. Для задоволення цієї потреби, можливо, буде достатньо відкрити кран із водою, а може, прийдеться копати кри­ницю.

Мотивом більш складних потреб, наприклад, потреби підлітка в тому, щоб його поважали, може бути почуття власної гідності. Проте цінності для задоволення цієї

потреби можуть бути вибрані як правильні (бажання довести свою спроможність у значимій діяльності, до­могтися успіхів у спорті або творчості), так і хибні (ба­жання побити однокласників, бравада, демонстрація зневажливого ставлення тощо).

Відповідно до теорії ціннісного обміну мотивами діяльності можна управляти, якщо хтось стане цінністю для іншого, чиєю діяльністю він хоче управляти. Щоб хтось зробив ремонт у квартирі, треба йому заплатити і тим самим задовольнити його потреби. Може бути й інший обмін цінностями: не заплатити, а вилікувати, навчити, нагодувати тощо. Якщо вихователь хоче стати цінністю для підлітка, йому необхідно усвідомити по­треби вихованця і допомогти їх задовольнити. Наприк­лад, Скаутинг задовольняє такі типові підліткові потре­би, як романтичні переживання, товаришування з ро­весниками, самоствердження тощо. Водночас Скаутинг пропонує підліткові складну систему цінностей, яку він поступово усвідомлює. У процесі усвідомлення цінності інтеріоризуються, тобто стають внутрішньою потребою підлітка.

Основні види діяльності

Спілкування у широкому значенні — це процес взає­модії між людьми. Під спілкуванням розуміється не лише вербальна (мовна) або невербальна (немовна: міміка, жест тощо) комунікація, а й будь-яка інша форма діяль­ності, спрямована на встановлення взаємодії між людь­ми.

Гра — складна специфічна форма діяльності, яка може служити її моделлю, спрямованою на результат. Але гра може також бути самостійною діяльністю, яка наповнена власним змістом і має свої результати. Пе­редусім, гра як самостійна діяльність актуальна для дітей, але і діяльності дорослих властиві елементи гри.

Навчальна діяльність — процес здобування знань, умінь, навичок.

Праця — процес створення нових цінностей.