Пластові Улади

Все членство Пласту поділяється на чотири вікові Улади: Улад Пластунів Новаків та Пластунок Новачок (6-11 років), Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок (12-17 років). Улад Старших Пластунів та Пластунок (18-30 років) та Улад Пластового Сеніорату (після 30 років). Окрім того, приятелі Пласту, що досягли віку 18 років, об'єднуються в осередки Пластприяту. А особам, які здійснюють вагомий внесок у розвиток Пласту, надається титул Почесного пластуна. Таким чином, в Пласті розрізняють членів звичайних (Улади Новаків/ Новачок та Юнаків/Юначок), дійсних (Улади Сташого Пластунства га Сеніорату), приятелів та почесних членів. Голосувати на пластових зібраннях та бути обраними до керівних органів Пласту мають право тільки дійсні члени.

Відповідно до скаутських принципів, пластуни-новаки та пластуни-юнаки свою діяльність здійснюють в малих групах чисельністю 8-10 осіб. У скаутінґу такі групи переважно мають назву „патруль". У Пласті групи юнаків називають гуртками. Кожен гурток обирає собі провід в особі лідера — гурткового та інших діловодів: заступника гурткового, писаря, скарбника, господаря тощо. Діяльність гуртків спрямовують старші пластуни — впорядники. Два-чотири юнацькі гуртки об'єднуються в більші одиниці — курені. Діяльністю куреня також провадить самоуправний орган — рада гурткових. У складі ради обираються курінний, суддя, писар. Діяльність куреня спрямовує старшій пластун - зв'язковий куреня. Новаки свою діяльність провадять у роях, що об'єднуються в гніздах.

Діяльність пластових осередків здійснюється на основі однакової затвердженої програми. Завершенням річної діяльності є відбуття пластового табору. Щороку Пласт проводить близько 70 таборів різних профілів: водні, летунські, мистецькі, лещетарські, спортивні, мандрівні тощо. Табір, як правило, має чисельність 30-50 осіб. Окрім таборів, щороку проводяться різноманітні пластові зустрічі з чисельністю по 200-300 учасників.

Структурними підрозділами Пласту є малі пластові групи, станиці та пластові округи. Правами юридичної особи користуються тільки станиці та пластові округи. Керівними органами Пласту є Крайовий Пластовий З'їзд, що скликається один раз на два роки, Крайова Пластова Рада („контрольно-ревізійний орган") та Крайова Пластова Старшина („виконавчий орган"). Відповідно до вікових Уладів у своєму складі вона має, окрім Голови КПС, його заступника та інших діловодів, комендантів Уладу Пластунів Новаків та Уладу Пластунів Юнаків та 66 Булавних Уладу Старших Пластунів і Пластового Сеніорату. Відповідно до цього складу Окружний Пластовий З'їзд формує склад окружного Проводу, а провід станиці складається з таких органів: Загальний Збір, Станична Рада та Станична Старшина. Станиця формується за наявності в її складі не менше 7 дійсних пластунів. У місцевостях, де немає можливості створити пластову станицю, КПС затверджує Уповноваженого, який створює малу пластову групу.

Пластова виховна методика формувалася протягом всієї історії існування Пласту і тому вона за час 85-літньоі апробації має добре відшліфований характер і легка до застосування. Ця методика також базується на принципах скаутінґу та поєднує в собі оригінальні українські особливості. Вона основується на таких основних положеннях:

— добровільність — тільки вона може зобов'язати пластуна до праці над самим собою, до намагання стати кращим;

— самовиховання — пластун сам мусить мати переконання в тому, що йому потрібне осягнення вищих цілей, а виховник відіграє тільки спрямовуючу роль;

— гурткова система праці як мала автономна ватага юнаків, в якій є природний лідер і кожен відповідає за інтереси гуртка, маючи в ньому свої обов'язки;

— індивідуальний підхід — спрямовуюча функція виховника враховує особливості характеру кожного юнака (тому і гуртки не дуже чисельні);

— якісний відбір через селекцію - система пластових проб, відзначень, пересторог спонукають юнака до наполегливої праці над собою і відсівають з рядів Пласту тих, кому його вимоги не під силу (до третьої проби та старшого пластунства доходять добре вишколені юнаки);

— підтримка ініціативи пластуна;

— постійний поступ у самовиховному процесі через систему пластових проб;

— спрямовуючий виховний вплив через позитивний приклад, а не шляхом заборон;

— підтримка природного ідеалістичного наставлення юнацтва до шляхетності, лицарськості, високих прикладів героїзму, почуття честі та погорди до фальші і несправедливості;

— прищеплення духу змагальництва та виховання через гру;

— життя в природі;

— романтизм і символізм процесу перебування в організації;

— прищеплення дисципліни і самодисципліни;

— прищеплення оптимізму, життєвої зарадності та постійної готовності до випробувань.