
- •Список скорочень
- •Введення.
- •Література:
- •Сполучна тканина (будова, функції, метаболізм)
- •Тема 1: гостра ревматична лихоманка
- •Класифікація ревматичної лихоманки
- •Тема 2: ревматоїдний артрит
- •Ревматоїдний артрит
- •Класифікація ревматоїдного артриту
- •Класифікація ревматоїдного артриту (арр, 2003)
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту (акр, 1997)
- •Клініко-лабораторна характеристика ревматоїдного, реактивних артритів і остеоартрозу
- •Тема 3: Серонегативні спондилоартропатії
- •Тема 3.1: Реактивні артрити
- •Клінічні прояви реактивного артриту Мал.1. Схема патогенезу реактивного артриту
- •Тема 3.2: Синдром Рейтера
- •Тема 3.3: Хвороба Бехтерева (ідіопатичний анкілозуючий спондилоартрит )
- •Діагностика хвороби Бєхтєрєва Клінічні функціональні проби
- •Тема 3.4: Псоріатичний артрит
- •Мал.1. Схема патогенезу псоріатичної хвороби
- •Тема 3.5: Артрити при хворобах кишечника
- •Тема 4: Мікрокристалічний артрити
- •Тема 4.1: Подагра
- •Тема 4.2: Псевдоподагра (хвороба відкладення пірофосфату кальцію, пірофосфатна артропатія, хондрокальциноз)
- •Тема 4.3: Гідроксиапатитова артропатія
- •Тема 5: Дифузні хвороби сполучної тканини
- •Тема 5.1: Системний червоний вовчак
- •Тема 5.2: Системна склеродермія
- •Тема 5.3: Дерматоміозит
- •Мал.12. Схема патогенезу дм / пм
- •Ефективність гкс при різних підтипах ідіопатичних запальних міопатій (Насонов е.Л. І ін. 1995р.)
- •Тема 5.4: Синдром Шарпа (змішане захворювання сполучної тканини)
- •Поширеність основних клінічних синдромів змішаного захворювання сполучної тканини, в %
- •Частота виявлення деяких лабораторних показників при змішаному захворюванні сполучної тканини, %
- •Тема 6: системні васкуліти
- •Класифікація системних васкулітів
- •Основні клінічні форми системних васкулітів
- •Принципи діагностики системних васкулітів
- •Порівняльна морфологічна характеристика деяких системних васкулітів
- •Тема 6.1: Вузликовий поліартериїт
- •Класифікаційні критерії вузликового поліартерііту,
- •Тема 7: біль у нижній частині спини
- •Причини первинного синдрому бнс
- •Основні причини вторинного синдрому бнс (по Kuritsky, 1997)
- •Тема 8: хвороби позасуглобових м'яких тканин
- •Тема 8.1: Фіброміалгія
- •Механізми розвитку болю при фм
- •Тема 8.2: Міофасциальний больовий синдром
- •Порівняння клінічних проявів фм і мбс
- •Тема 9: остеоартроз
- •Мал.1. Схема патогенезу остеоартрозу
- •Критерії діагнозу остеоартрозу
- •Тема 10: остеопороз
- •Продукти харчування з найбільшим утриманням кальцію
- •Добова потреба в кальції здорової людини (мг)
- •Утримання кальцію в різних солях
- •Коротка характеристика груп лікарських препаратів, що використовуються в лікуванні остеопорозу
- •Тема 11: Остеохондропатії
- •Остеохондропатія грудинного кінця ключиці
- •Остеохондропатія головки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве-Пертеса)
- •Остеохондропатія головки іі-ііі плеснової кістки (хвороба Келера II)
- •Остеохондропатія напівмісячної кістки кисті (хвороба Кінбека)
- •Остеохондропатія човноподібної кістки стопи (хвороба Келера I)
- •Остеохондропатія хребта (хвороба Шеєрмана-Мау, юнацький кіфоз, асептичний некроз апофізів тіл хребців )
- •Остеохондропатія горбистості великогомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шлаттера)
- •Остеохондропатія горба п'яткової кістки (хвороба Хаглунда-Шінца)
- •Розсікаючий остеохондроз суглобових поверхонь (хвороба Кеніга)
Порівняльна морфологічна характеристика деяких системних васкулітів
Симптоми |
Вузликовий поліартериїт |
Гранулема-тоз Вегенера |
Хвороба Шенлейна-Геноха |
Скроневий артериїт |
Хвороба Такаясу |
Тип ураження судин |
Середні і мілкі артерії м’язового типу і артеріоли |
Мілкі артерії і вени, іноді крупні крово-носні судини |
Артеріоли і венули |
Кровоносні судини всіх розмірів м’язового типу |
Переваж-но артерії еластичного типу |
Локалізація |
Вісцеральні, церебральні і поверхневі судини |
Судини верх-ніх дихаль-них шляхів і легень, часто нирок, рідше шкіри, серця, головного мозку |
Переважно судини шкіри, ШКТ і синові-альні оболонки |
Переважно скроневі артерії |
Аорта і її крупні стволи, часто легеневі артерії |
Характер запального інфільтрату і тип васкуліту |
Змішаноклі-тинний з поодинокими еозинофілами, некротизуючий |
Поліморфноклітинний і зазвичай з еозинофіла-ми, некроти-зуючий чи гранулема-тозний |
Поліморфноклітинний чи лімфоци-тарний з різною кількістю еозинофілів , лейкоцито- кластичний |
Гранулематоз-ний з різною кількістю гігантських клітин, рідко лімфоцитарний |
Грануле-матозний з невели-кою кіль-кістю гі-гантських клітин в активну фазу і фіброз в хронічну |
Специфічні симптоми |
Сегментар-ність ураження |
Наявність антинейтрон-фільних антитіл |
Наявність депозитів IgA в судинній стінці |
Вражаються екстракра-ніальні судини |
Сегмен-тарность ураження |
До теперішнього часу АНЦА не включені в критерії діагнозу ні для одного СВ. Це пов'язано з тим, що АНЦА не завжди виявляються при вказаних СВ. Так, при системному ГВ з високою активністю хвороби АНЦА можуть не виявлятися. З іншого боку, наявність АНЦА при обмежених формах ГВ може свідчити про можливість приєднання уражень нирок і легенів.
Перші дослідження з виявлення АНЦА методом непрямої імунофлюоресценції (НІФ) були проведені в Австралії в 1982 р., коли грВПа авторів (Devies D., Moran М. Е., Niall J.F., Ryan G. В.) повідомила про наявність антитіл, які реагували з цитоплазматичними гранулами нейтрофілів, у хворих з некротизуючим гломерулонефритом з півмісяцями. Проте лише в 1985 р. спільне німецько-датське дослідження підтвердило діагностичну значимість АНЦА у хворих ГВ з активним нефритом. Подальші роботи, присвячені виявленню цих імунологічних маркерів при СВ, показали взаємозв'язок титру АНЦА з активністю васкуліту. На зміну непрямій імунофлюоресценції прийшов імуноферментний метод (ІФА) визначення АНЦА, проте в останні роки вважається, що для віднесення СВ в грВПу АНЦА-позитивних необхідно виявлення цих антитіл двома методами: НІФ і ІФА. АНЦА представлені головним чином IgG. АНЦА, що визначаються за допомогою методу НІФ, досить часто виявляються при багатьох запальних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, синдром Фелті, системний червоний вовчак, виразковий коліт, хронічний активний гепатит, первинний склерозуючий холангіт, інфекційний гепатит, туберкульоз, бактеріальний ендокардит та деякі інші.
Прогностична значущість р-АНЦА і с-АНЦА різна. У хворих, позитивних по с-АНЦА, частіше уражаються верхні дихальні шляхи, орган слуху і ніс, в той час як у пацієнтів з р-АНЦА відзначається вражаються периферична нервова система, легені і нирки (по типу швидко прогресуючого гломерулонефриту). Смертність серед с-АНЦА-позитивних хворих з МПА трохи вище, ніж серед р-АНЦА-позитивних.
При розгляді часних форм системних васкулітів будуть представлені класифікаційні критерії, вироблені Американським коледжем по ревматології (American College of rheumatology) в 1990 р. Слід зазначити, що ці критерії не включають повний спектр проявів даного захворювання, але вони дають можливість привернути увагу лікаря до найбільш характерних сполучень симптомів.
Для діагностики необхідно також користуватися дефініціями, запропонованого в 1994 р. на Міжнародній погоджувальної конференції (Chapel Hill, США), які будуть дані при описі основних нозологічних форм СВ.