Методичні прийоми роботи з книгою:

• виразне читання (щоб допомогти учням освоїти зміст прочитаного);

• пояснювальне читання (щоб навчити учня виділяти головне, аргументовано відповідати на запитання вчителя, базуючись на змісті прочитаного);

• складання плану (щоб осмислити зміст, виділити головне);

• підготовка повідомлень.

Тема. Позаурочна і позакласна робота з природознавства

Урочна, позаурочна та позакласна робота школярів тісно взаємозв’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається увесь комплекс освітніх, розливальних і виховних цілей з природознавства у початковій школі.

Позаурочна робота

Позаурочна навчально-пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з природознавства і є обов’язковою для кожного учня.

Позаурочна робота спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також – на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя і вдома самостійно. Існують такі види класної позаурочної роботи:

а) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів. Наприклад, за темою „Умови життя рослин” (3(2) клас);

б) ведення загальнокласного календаря природи, індивідуального „щоденника спостережень”;

в) літні спостереження, завдання з природознавства на літо.

Зміст календаря природи складають таблиця для запису щоденних спостережень за погодою; підсумкова таблиця для запису виявлених закономірностей зміни погоди щомісяця; місця, де відображаються наслідки спостережень дітей за змінами в житті рослин, тварин і праці людей. Форма класного календаря буває різна. Для його оформлення використовуються записи, сюжетні і фрагмент ні малюнки, умовні позначення тощо. Важливе систематичне і охайне ведення календаря, а при потребі його матеріали можуть використовуватися не тільки на уроках природознавства, а й з інших предметів. Заповнення календаря природи, як і щоденників спостережень, спочатку відбувається під безпосереднім керівництвом учителя. Поступово самостійність дітей зростає, але систематичний контроль учителя не ослаблюється. Записи здійснюють черговий учень або група дітей, яких призначає учитель на певний термін, наприклад, на тиждень.

Видами домашньої позаурочної роботи є домашні навчально-пізнавальні завдання і завдання з природознавства на літо.

Вже не раз зазначалося, що основою формування природничих уявлень і понять є безпосереднє сприймання учнями предметів і явищ природи. Для розуміння взаємозв’язків між неживою природою, рослинами і тваринами, між природою і працею людей важливо спрямовувати дітей на пошуки причин, які викликають зміни в природі. Це можливо лише за умови цілеспрямованого спостереження за такими змінами протягом усього року.

Внаслідок регламенту робота школи з системи цих спостережень випадає літній період, хоча програмою і передбачено завдання на літо – як одна з форм позаурочної самостійної роботи. Часто літні спостереження учнів спрощуються, обмежуються загальними вказівками такого плану: „Вести спостереження за явищами неживої природи. Спостерігати за рослинами і тваринами влітку” тощо.

Під час літнього відпочинку діти зустрічаються з різними об’єктами природи, але їхні спостереження безсистемні, споглядальні. Здебільшого школярі не звертають уваги на характерні ознаки предметів, не помічають взаємозв’язків між ними і не вміють пояснювати зміни, що відбуваються довкола. Тому виникає потреба підвищити ефективність організації літніх завдань. Для цього необхідно визначити їх зміст, форму, види контролю, а також з’ясувати способи використання результатів літніх завдань у подальшій роботі.

Щоб розв’язати ці питання, слід чітко визначити значення літніх завдань, їх мету та зміст. У доборі завдань на літо учитель враховує, що завдання дають можливість:

1) практично застосовувати знання і вміння, набуті учнями протягом навчального року; 2) розширювати і поглиблювати їх; 3) готувати дітей до засвоєння змісту природознавства у наступних класах; 4) формувати пізнавальну самостійність, дослідницький підхід до вивчення природи; 5) виховувати бережливе ставлення до неї.

Аналіз програм щодо обсягу і наступності навчання, спостереження за роботою вчителів переконують у тому, що змістом літніх завдань повинні бути спостереження за неживою природою, рослинами, тваринами та їх змінами протягом літа, за працею людей, дослідницька робота на пришкільній ділянці, перевірка на практиці народних прикмет тощо.

Для спостережень слід добирати насамперед об’єкти, що передбачені програмою з природознавства і трудового навчання, найхарактерніші для певної місцевості і відповідають інтересам дітей. З огляду на це вони можуть мати такий зміст:

1.Спостереження за неживою природою.

1. Виберіть поодинокий предмет (стовпчик або невисоке рівне дерево). Щомісяця в 20-х числах опівдні вимірюйте довжину тіні від цього предмета. Як вона змінюється протягом літніх місяців? Запишіть результати у щоденниках спостережень.

2. Протягом літа зазначайте дати, коли були грози, зливи, дощ з градом, коли бачили райдугу, яка була найнижча температура у червні, липні, серпні, найвища у червні, липні, серпні.

3. Перевірте народні прикмети.

Збережеться стійка сонячна погода, якщо:

• протягом доби температура різко змінюватиметься: вдень – сльота, вночі – прохолодно;

• після заходу сонця в низинах, над річкою, озером, болотом стелиться туман;

• випадає рясна роса, яка залишається до ранку;

• дим від вогнища піднімається вгору;

• удень на березі річки (озера, моря) вітер дме з води на сушу, а ввечері – навпаки...

Погода погіршиться, якщо:

• навколо Сонця і Місяця з’являється сяйво у вигляді великого кільця;

• дим від вогнища стелиться понад землею;

• увечері роса не випадає;

• туман у вигляді суцільної завіси не зникає після сходу Сонця.

ІІ. Спостереження за рослинами.

1. Виберіть одиноке дерево (дуб, березу, клен). Зверніть увагу на його стовбур: товстий він чи тонкий, шорстка чи гладенька на ньому кора, якого кольору дерево, як розміщені гілки: рідко чи густо, високо на стовбурі чи біля самої землі. Запишіть дату квітування дерева й утворення плодів.

2. На шкільній ділянці, у своєму саду або в лісі виберіть кущ смородини (агрусу, ліщини, барбарису). Полічіть, скільки у нього стебел. Яку форму мають листки? Запишіть, чи квітує кущ і коли на ньому достигають плоди.

3. Знайдіть три види рослин: стебла яких в’ються, ростуть прямо і стеляться по землі. Запишіть у щоденнику спостережень їх назви.

4. Розгляньте листя берези, тополі, ясена. Порівняйте за кольором, розмірами і формою. Замалюйте їх у щоденнику спостережень.

5. Знайдіть і розгляньте плоди дуба і жовтої акації. Чи легко розкриваються вони? Полічіть, скільки насінин у кожному плоді.

6. Насіння щириці і квасолі порівняйте за кількістю його на одній рослині. Поміркуйте, яке це має значення для розповсюдження бур’янів.

7. Проведіть дослід: безвітряного дня плоди ясена (клена, в’яза) підкиньте вгору. Простежте, як вони падають.

8. Огляньте домашніх тварин, які повертаються з пасовища. Зніміть плоди (насіння), які причепилися до їхньої шерсті. Як вони „кріпляться”? Поміркуйте, яке це має значення.

9. Проведіть спостереження за рослинами луків протягом літа. Який вигляд вони мають у цей час? Які кормові трави тут ростуть? Запишіть. Дізнайтеся, як використовуються луки.

10. Огляньте поле у вашій місцевості, чим воно засіяне. Спостерігаючи, запишіть, коли зьявилося колосся, коли достигло зерно на цьому полі.

11. На городі або в полі проведіть спостереження за технічними культурами: картоплею, соняшником. Занотуйте у щоденнику, коли почалося цвітіння картоплі, коли на ній зьявилися плоди. В який бік повертається кошик з квітами соняшника протягом дня? Запишіть.

12. Перебуваючи в лісі, уважно подивіться навколо. Які дерева, кущі та трав’янисті рослини ви знаєте? Зверніть увагу: світло в лісі чи темно, прохолодно чи тепло. Поміркуйте, чому так.

13. Перебуваючи в лісі, уважно подивіться навколо. Які дерева, кущі та трав’янисті рослини ви знаєте? Зверніть увагу, де росте більшість трав’янистих рослин. Поміркуйте, чому квітують улітку лише ті, що ростуть на галявинах.

14. Перевірте і наслідки спостережень запишіть у щоденнику:

квіти жовтої акації, як правило, дуже пахнуть увечері. Якщо сильний запах ви відчуваєте сонячним ранком, буде гроза;

перед дощем сильніше пахнуть бузок, петунія, а квіти білої акації виділяють багато нектару, тому над ними літають бджоли;