- •Тема 1. Методика викладання природознавства – педагогічна наука. План.
- •1. Предмет методики викладання природознавства.
- •2. Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Методи дослідження методики навчання природознавства
- •Тема 2. Власне педагогічні цілі і зміст курсу природознавства у початкових класах План
- •Знання з природознавства. Методика організації засвоєння знань.
- •Індивідуалізація у процесі навчання природознавства
- •1). Класифікація за джерелом знань (м.М.Верзилін) Методи
- •2). Класифікація за рівнем активності і пізнавальної самостійності учнів ( м.М.Скаткін, і.Я.Лернер). Методи:
- •3). Класифікація за характером дидактичних цілей (за етапами засвоєння знань). Методи
- •Тема. Методи навчання природознавству. План
- •П.2 Класифікація методів навчання.
- •Критерії вибору методів
- •П.3 Характеристика окремих груп методів. Словесні методи
- •Основні типи запитань
- •Вимоги до запитань вчителя:
- •Вимоги до відповідей учнів
- •Наочні методи навчання.
- •Класифікація засобів наочності
- •Практичні методи навчання.
- •Спостереження та його види Суть спостереження
- •Структура спостереження
- •План спостереження.
- •Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.
- •Висновки спостережень.
- •Види спостережень за тривалістю виконання
- •Види спостережень за формою організації діяльності учнів
- •Види спостережень за часом проведення
- •Види спостережень за рівнем пізнавальної самостійності
- •Дослід та його види Суть досліду. Критерії його вибору.
- •Структура досліду
- •Методика використання досліду
- •Види дослідів за рівнем пізнавальної самостійності учнів
- •Види дослідів за тривалістю виконання
- •Картка 1
- •Практичні роботи та їх види
- •4. Методичні прийоми та їх використання у навчальному процесі.
- •П.5. Специфіка організації роботи дітей з підручником.
- •Методичні прийоми роботи з книгою:
- •Тема. Позаурочна і позакласна робота з природознавства
- •Позаурочна робота
- •Позакласна робота.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота
- •Позакласна масова робота.
- •Тематичне позакласне читання, усні журнали.
- •Проведення свята.
- •Тема 7 (5). Особливості навчання учнів природознавству у малокомплектній школі.
- •Поняття про м початкову ш.
- •Організаційні форми навчання у мш. Урок.
- •Екскурсії.
- •3. Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у мш.
- •Тема 6(4). Форми організації навчання природознавству. План.
- •П. 1 Поняття про форми навчання. Класифікація форм навчання.
- •Класифікація форм навчання.
- •Урок – основна форма навчання природознавству.
- •Вимоги до сучасного уроку.
- •Загальнопедагогічні:
- •Психологічні :
- •Дидактичні :
- •3). Класифікація уроків. Характеристика окремих дидактичних компонентів уроку.
2. Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
Методика викладання природознавства є педагогічною наукою, тому вона найтісніше пов’язана з педагогікою як по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика визначає загальні закони, принципи і правила навчання, що є обов’язковими і для методики природознавства. Навчання в школі має виховне спрямування: виховує сам зміст матеріалу, що вивчається, весь процес навчання, виховує і особистість учителя, його захоплення наукою. В розробці теорії виховного навчання методика спирається на загальні закономірності теорії виховання.
Методика природознавства має також зв’язок з психологією, яка вивчає закономірності психічної діяльності школярів: проблеми пізнання, розуміння, запам’ятовування, розвитку мислення і мови, формування понять, умінь і навичок.
МВП пов’язана також з окремими природничими науками, зокрема, з ботанікою, зоологією, анатомією, фізіологією, гігієною, географією, фізикою та ін., а також з методикою їх викладання. Все це допомагає вчителю методично правильно планувати уроки, добирати доступний дітям матеріал та застосовувати найраціональніші методи і прийоми його вивчення.
Методи дослідження методики навчання природознавства
Будь-яке методичне дослідження насамперед передбачає визначення мети, об’єкта, предмета і конкретних завдань. Розглянемо це на прикладі теми: „Дидактичні умови ефективності організації домашньої навчальної роботи з природознавства у початковій школі”.
Мета: визначення дидактичних умов, за яких можлива ефективна організація домашньої навчальної роботи з природознавства у початкових класах.
Об’єкт: взаємозв’язана діяльність вчителя і учнів у процесі організації домашньої навчальної роботи з природознавства у початковій школі.
Предмет: дидактичні умови ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства молодших школярів.
Конкретні завдання:
вивчення стану проблеми організації навчальної домашньої роботи у педагогічній теорії і практиці початкової школи;
виділення умов ефективної організації домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства у молодших класах і розробка методики їх практичної реалізації;
експериментальна перевірка ефективності розробленої методики.
Виконання поставлених завдань і досягнення мети здійснюється за допомогою загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.
Перший етап дослідження – це опрацювання та аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури з вибраної теми. Другий – вивчення стану проблеми використання домашньої навчальної роботи в педагогічному досвіді. Основним методом на цьому етапі є констатуючий експеримент. У процесі констатуючого експерименту проводяться спостереження, бесіди, анкетування учителів, батьків, учнів, вивчається шкільна документація й письмові роботи дітей та виконуються учнями діагностуючі завдання.
Спостереження – це цілеспрямоване сприймання педагогічного явища без втручання в нього. Ефективність спостереження залежить від чіткості визначення дослідником об’єктів сприймання, мети, способів фіксації його наслідків (ведення протоколу, запис на магнітофонну стрічку, фото- і кінозйомка).
Бесіда може бути як самостійним, так і допоміжним методом у поєднанні з іншими. Підготовка до неї передбачає визначення мети, завдань, розробку системи запитань та вибір найдоцільніших форм фіксування послідовності бесіди.
На третьому етапі дослідження розробляються теоретичні основи методики розв’язання проблеми (наприклад, ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства) та її втілення в методичних рекомендаціях щодо прощення уроків, позаурочних та позакласних занять і т.і.
Перевірка ефективності розробленої методики – це завдання четвертого етапу дослідження. Провідним методом його здійснення є формуючий експеримент. Він як правило проводиться з двома групами (класами) учнів: експериментальною і контрольною. В експериментальній навчання видозмінюється на вимогу дослідника, а в контрольній навчання здійснюється без змін. Важливо, щоб в обох групах учні були однакові за здібностями й рівнем підготовки.
Порівняння наслідків роботи в експериментальній та контрольній групах (п’ятий етап) дозволяє переконатися в ефективності розроблених шляхів розв’язання вибраної проблеми.