- •Тема 1. Методика викладання природознавства – педагогічна наука. План.
- •1. Предмет методики викладання природознавства.
- •2. Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Методи дослідження методики навчання природознавства
- •Тема 2. Власне педагогічні цілі і зміст курсу природознавства у початкових класах План
- •Знання з природознавства. Методика організації засвоєння знань.
- •Індивідуалізація у процесі навчання природознавства
- •Тема. Методи навчання природознавству. План
- •П.2 Класифікація методів навчання.
- •1). Класифікація за джерелом знань (м.М.Верзилін) Методи
- •2). Класифікація за рівнем активності і пізнавальної самостійності учнів ( м.М.Скаткін, і.Я.Лернер). Методи:
- •3). Класифікація за характером дидактичних цілей (за етапами засвоєння знань). Методи
- •Критерії вибору методів
- •П.3 Характеристика окремих груп методів. Словесні методи
- •Основні типи запитань
- •Вимоги до запитань вчителя:
- •Вимоги до відповідей учнів
- •Наочні методи навчання.
- •Класифікація засобів наочності
- •Практичні методи навчання.
- •Спостереження та його види Суть спостереження
- •Структура спостереження
- •План спостереження.
- •Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.
- •Висновки спостережень.
- •Види спостережень за тривалістю виконання
- •Види спостережень за формою організації діяльності учнів
- •Види спостережень за часом проведення
- •Види спостережень за рівнем пізнавальної самостійності
- •Дослід та його види Суть досліду. Критерії його вибору.
- •Структура досліду
- •Методика використання досліду
- •Види дослідів за рівнем пізнавальної самостійності учнів
- •Види дослідів за тривалістю виконання
- •Картка 1
- •Практичні роботи та їх види
- •4. Методичні прийоми та їх використання у навчальному процесі.
- •П.5. Специфіка організації роботи дітей з підручником.
- •Методичні прийоми роботи з книгою:
- •Тема. Позаурочна і позакласна робота з природознавства
- •Позаурочна робота
- •Позакласна робота.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота
- •Позакласна масова робота.
- •Тематичне позакласне читання, усні журнали.
- •Проведення свята.
- •Тема 7 (5). Особливості навчання учнів природознавству у малокомплектній школі.
- •Поняття про м початкову ш.
- •Організаційні форми навчання у мш. Урок.
- •Екскурсії.
- •3. Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у мш.
- •Тема 6(4). Форми організації навчання природознавству. План.
- •П. 1 Поняття про форми навчання. Класифікація форм навчання.
- •Класифікація форм навчання.
- •Урок – основна форма навчання природознавству.
- •Вимоги до сучасного уроку.
- •Загальнопедагогічні:
- •Психологічні :
- •Дидактичні :
- •3). Класифікація уроків. Характеристика окремих дидактичних компонентів уроку.
Види спостережень за тривалістю виконання
За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і довготривалими.
Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, на уроці за темою „Вода, кругообіг води у природі” (3(2) клас) учні спостерігають за властивостями води.
Довготривалі спостереження проводяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку.
До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.
Види спостережень за формою організації діяльності учнів
За формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єкти і цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план.
Кожна задача перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем („За чим будете спостерігати?... Далі простежте за ...” та ін.). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати.
Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе – іншими дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат з результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно.
Групові спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися з учнів з однаковим („сильні”, „середні”, „слабкі”) і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається „зоною актуального розвитку” дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов’язковим при створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин.
Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень.
У групах діти з однаковою підготовкою (групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально.
Групи, гомогенні за складом. Завдання для груп різні за змістом. Така робота доцільна на підсумковому уроці, коли діти володіють теоретичними знаннями, а деякі спостереження вони вже проводили в ході засвоєння окремих тем розділу. Дидактична ціль цих спостережень – конкретизувати теоретичні знання, уточнити сформовані уявлення і розширити. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наприклад, для слабших учнів вибираються простіші об’єкти спостережень, конкретні предмети і явища, пропонується детальний план спостережень, здійснюється безпосередній контроль.
Наслідки спостережень кожної групи обговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об’єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.
Групи, гетерогенні за складом. До них входять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібною до попередніх варіантів. Різниця у тому, що „сильні” учні допомагають слабшим.
Індивідуальні спостереження виконуються кожним учнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи. В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості, рівень розвитку і підготовки, пізнавальні інтереси школярів, що досягаються різними шляхами. Наприклад, може бути однакова ціль, але об’єкт спостереження вибирається кожною дитиною самостійно. Або завдання однакове за змістом, а міра допомоги учням різна тощо.