Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГРУНТИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
692.22 Кб
Скачать

8. Вплив ґрунтотворних порід на властивості грунтів

До складу грунтотвірних порід входять первинні і вторині мінерали.Характер первиних мінералів грунту значною мірою визначається мінералогічним складом щільних гірських порід з яких виник дрібнозем. У грунах на елювії кислих магматичних порід (граніті, ліпаритів, кварцових порфірів) в складі первиних мінералів переважають кварц польові шпати,біотит, рогова обманка. У грунах на елювії щільних основних порід (базальтій, туфів) переважають плагіоклази, піроксени, вулканічне скло. У грунах на елювії кристалічних сланців переважають слюди і хлорити, а на елювії карбонатних порід дрібно уламковий матеріал карбонатних порід, а також кальцит, доломіт.

Вторині мінерали.Глинисті мінерали володіють вбирною здатністю а тому визначають ємність вбирання грунтів. Разом з гумусом є основним джерелом надходження мінеральних речовин у рослини.До основних груп глинистих мінералів належать каолініти гідрослюди, монтморилоніти, змішано шаруваті мінерали хлорити. Окремі групи мають свої специфічні властивості і можуть істотно вплинути на властивості грунтів. Грунти що містять багагато каолініту мають низьку ємність вбирання і малу липкість. Гідрослюди містять 6-8% калію який може засвоюватись рослиною. Монтморилоніти містять 60% колоїдних часток тому мають велику вбиральну здатність. Водні властивості грунтів багатих на монтморилоніти погані, вони містять багато води не доступної для рослин. У вологому стані ці грунти набухають, а в сухому розтріскуються, вони липкі, слабо водопроникні, утворюють кірку, а при поливі утворюють незворотне набрякання. Хлорити можуть зумовлювати гідролітичну кислотність підгумусових горизонтів грунту. Мінерали оксидів це гідроксиди силіцію, алюмінію, феруму. Вони зустрічаються в ілювіальних горизонтах підзолистих грунтів, червоноземах. Алофани широко поширенні в грунтах вологого клімату вони підвищують ємність вбирання грунту але підвищують гідрофільність, липкість, набухання. Мінеральні солі зустрічаються у вгляді домішок до глинистих мінералів переважно в грунтах посушливих зон.

9. Первинні мінерали грунту, їх значення

Первинні мінерали складають магматичні породи,а в пухких породах якими є грунтотвірні, вони є залишковим матеріалом руйнування вихідних порід. Найбільш поширеним первинним мінералом у грунтотвірних породах є кварц, в магматичних породах-12-15%, в грунтотвірних – 40-60%. Друге місце займають польові шпати, кількість в магматичних 60%, в грунтотвірних 20%. Серед них широко поширенний ортоклаз, рідше плагіоклаз до якого належить альбіт та анортит. Польві шпати як і кварц мають велику механічну міцність, але менш стійкі до хімічного вивітрювання. Амфіболи, піроксени і слюди легко піддаються вивітрюванню, а тому в грунтах вони містяться у невеликій кількості у вигляді окремих кристалів. Характер первиних мінералів грунту значною мірою визначається мінералогічним складом щільних гірських порід з яких виник дрібнозем.

10. Вторинні мінерали грунту, їх вплив на властивості грунтів.

Вторині мінерали виникли з первиних під дією екзогенних факторів переважно кліматичних і біологічних. Включають в себе глинисті мінерали, мінерали оксидів, алофанів, і мінерали - солі. Глинисті мінерали володіють вбирною здатністю а тому визначають ємність вбирання грунтів. Разом з гумусом є основним джерелом надходження мінеральних речовин у рослини.До основних груп глинистих мінералів належать каолініти гідрослюди, монтморилоніти, змішано шаруваті мінерали хлорити. Окремі групи мають свої специфічні властивості і можуть істотно вплинути на властивості грунтів. Грунти що містять багагато каолініту мають низьку ємність вбирання і малу липкість. Гідрослюди містять 6-8% калію який може засвоюватись рослиною. Монтморилоніти містять 60% колоїдних часток тому мають велику вбиральну здатність. Водні властивості грунтів багатих на монтморилоніти погані, вони містять багато води не доступної для рослин. У вологому стані ці грунти набухають, а в сухому розтріскуються, вони липкі, слабо водопроникні, утворюють кірку, а при поливі утворюють незворотне набрякання. Хлорити можуть зумовлювати гідролітичну кислотність підгумусових горизонтів грунту. Мінерали оксидів це гідроксиди силіцію, алюмінію, феруму. Вони зустрічаються в ілювіальних горизонтах підзолистих грунтів, червоноземах. Алофани широко поширенні в грунтах вологого клімату вони підвищують ємність вбирання грунту але підвищують гідрофільність, липкість, набухання. Мінеральні солі зустрічаються у вгляді домішок до глинистих мінералів переважно в грунтах посушливих зон.