
- •1.Предмет і завдання ґрунтознавства
- •2. Історія ґрунтознавства
- •3. Суть порівняльно-географічного методу в дослідженні грунтів на замовлення землекористувачів.
- •4. Три етапи проектно-пошукових досліджень грунтів на замовлення землекористувачів.
- •6. Значення праць в.В. Докучаєва, к. К. Гедройця в розвитку ґрунтознавства.
- •7. Історія дослідження грунтів України, Кіровоградщини
- •8. Вплив ґрунтотворних порід на властивості грунтів
- •9. Первинні мінерали грунту, їх значення
- •10. Вторинні мінерали грунту, їх вплив на властивості грунтів.
- •Глинисті мінерали грунту, їх значення в родючості.
- •Гранулометричний склад грунту.
- •Класифікація грунтів за гранулометричним складом.
- •Методи визначення гранулометричного складу грунту.
- •Навіщо і як змінюють гранулометричний склад грунту.
- •«Легкі» і «важкі» грунти, їх переваги і недоліки.
- •Грунтотворні породи України.
- •Льодовикові та водно-льодовикові відклади України, їх поширення, властивості, вплив на грунтотворення.
- •Грунтотворні породи Лісостепу і Степу, їх вплив на властивості грунтів.
- •21. Леси їх поширення,властивості,вплив на ґрунтоутворення.
- •22.Грунтотворні породи Кіровоградщини їх властивості
- •23.Грунтотвірні породи гірських територій, їх властивості
- •24.Поділ ґрунтових порід на групи по вмісту лужноземельних і лужних основ. Де які поширення
- •25. Значення кальцію і магнію для ґрунтоутворення
- •27. Джерела та умови нагромадження гумусу.
- •28.Вплив водно-повітряного і теплового режимів грунту на характер і швидкість утворення гумусу
- •29.Вплив гранулометричного і хімічного складу грунтотвірних порід на гумусонакопичення
- •31.Склад гумусу
- •32.Детрит, його природа і значення в структуроутворенні
- •33.Пасивний і активний гумус
- •34.Органо-мінеральні сполуки в грунтах
- •35.Грунтові колоїди,їх склад, будова властивості
- •36. Ємкість вбирання грунту, одиниці виміру
- •37.Ємкість вбирання грунтів різного гранулометричного складу
- •39.Значення гумусованості грунту
- •40. Вплив ввібраних катіонів та агрегатний склад грунту
- •45. Відносний характер родючості
- •46. Реакція грунтового розчину
- •47. Класифікація грунтів за ступенем кислотності.
- •49. Кислотність і родючість грунтів
- •50. Шляхи запобігання підкисленню грунтів.
- •51. Лужність грунтів, де поширені лужні грунти
- •52. Причини засолення грунтів
- •53. Шляхи боротьби з лужністю грунтів.
- •54.Буферність грунтів
- •55. Екологічне значення буферності грунтів
- •56. Залежність величини буферності від гранулометричного складу
- •57. Вплив вмісту гумусу на величину буферності грунтів.
- •58. Фізичні властивості грунтів
- •59. Основні фізичні властивості грунтів.
- •60. Структура грунту, її значення.
- •61.Формування структури.
- •62.Втрата і відновлення структури.
- •63.Вода в ґрунтоутворенні і грунтах.
- •64.Категорії(форми)води в грунті.
- •65.Водні властивості грунту.
- •66.Недоступна, доступна, надлишкова волога ґрунту.
- •67.Діапазон активної вологи грунту.
- •69.Складові водного балансу грунту.
- •70.Основні фізичні властивості грунтів.
- •71. Повітря грунту, його слад, значення
- •72. Повітряний режим грунтів, його регулювання.
- •73. Теплові властивості грунту
- •74. Поживний режим грунту
- •75. Макро та мікроелементи грунту
- •77. Деградація грунтів
- •78. Родючість грунту, її види
- •80. Фактори грунтотворення
- •82. Вплив рельєфу на ґрунтоутворення. Автоморфні, напівгідроморфні та гігроморфні грунти.
- •83. Біологічний фактор у грунтотворенні
- •84. Вплив типу рослинності на грунтотворення
- •91.Будова грунтового профілю.
- •92.Морфологічні ознаки грунту.
- •95. Класифікація грунтів.
- •97.Горизонтальна і вертикальна зональність грунтів.
- •98.Грунти Полісся.
- •99.Дерново-підзолисті грунти.
- •100.Грунти Лісостепу.
- •102. Чорноземи Лісостепу
- •103.Чорноземи України.
- •104. Грунти Степу
57. Вплив вмісту гумусу на величину буферності грунтів.
Визначають буферність кількістю реагенту, яку потрібно внести в грунт щоб змінити певний показник грунту на одиницю. Наприклад для зміщення (нейтралізації) величини кислотності на 0,1 рН потрібно, щоб з орним шаром 1га поля прореагувало: на супіщаному дерново-підзолистому грунті 0,33 т вапняку, на темно-сірому опідзоленому чи бороземному грунті важкосуглинковому гранулометричному складу потрібно 0,8-1 т СаСО3.
58. Фізичні властивості грунтів
Незважаючи на великі успіхи агрохімічної науки можливість збалансувати поживний режим на вимогу рослин величина урожаю в значній мірі визначається агрофізичними властивостями грунтів. Від них залежать умови росту та розвитку рослин а отже і величина врожаїв та продуктивність праці в землеробстві. Ще В.Р. Вільямс підкреслював що порівняно в рідкісних випадках низька родючість грунту зумовлюється нестачею поживних речовин- частіше вона визначається нестачею вологи, а в переважній більшості- агрофізичними показниками грунтів. Неврожай зумовлений нестачею поживних речовин в грунті, частіше нестачею вологи, а в переважній більшості несприятливими агрофізичними властивостями грунтів. Всі фізичні властивості грунтів поділяють на основні і фізико-механічні.
59. Основні фізичні властивості грунтів.
До основних фізичних властивостей належать фізичні показники що характеризують тверду фазу грунтів. До них належать щільність твердої фази(питома маса), щільність будови(обємна маса) і шпаруватість(пористість) грунту. Знання цих показників необхідно для характеристики стану грунтів і обчислення в них вмісту абсолютних запасів вологи, повітря, елементів живлення рослин. Щільність твердої маси грунту або питома маса – це відношення маси грунту до маси рівного обєму води при +4 С, або маса рлиниці обєму твердої маси грунту виражена в г/см3. Ця величина залежить від кількості в грунті органічних компонентів. Для мінеральних горизонтів більшості грунтів щільність твердої фази коливається в межах від 2,4 до 2,65 г/см3. На торфяних грунтах цей показник знижується до 1,8 -1,4 г/см3. Щільність грунтів твердої фази грунтотвірних порід знаходиться в межах 2,7-2,8 г/см3.
Щільність будови або обємна маса грунту-вага одиниці обєму абсолютно сухого грунту в природному зволоженні виражена в г/см3. На відміну від щільності твердої фази в щільність будови входять і всі порожнини грунту, тому вона завжди менша і лежить у межах 0,8 до 1,6 г/см3. У нижніх перехідних до породи горизонтах і в породі деяких грунтів переважно піщаного гранскладу цей показник зростає до 1,7-1,8 г/см3. У торфових горизонтах щільність будови дорівнює 0,15-0,6 г/см3. Вона залежить від гранулометричного і мінерального складу, вмісту гумусу, структури. Цей показник значно зменшується при обробітку грунту. Застосування важкої техніки, багаторазові проходження агрегатів по полю значно ущільнюють грунт і особливо його глибші шари, які неможливо розпушити при оранці. Це значно погіршує водно-повітряний режим і в кінцевому результаті знижує родючість грунту. Оптимальна щільність будови орного шару для більшості культурних рослин знаходиться в межах 1,0-1.2 г/см3.
Шпаруватість грунту або пористість - це сумарний обєм всіх пор між частинками твердої фази грунту. Виражається в % до загального обєму грунту.в мінеральних грунтах вона складає 25-80%, у торфових горизонтах складає 80-90%. Залежно від величини пор виділяють капілярну, некапілярну, загальну шпаруватість. Капілярна шпаруватість включає в себе обєм пор які заповнюються водою при повному капілярному насиченні грунту. Вона за обємом дорівнюєнайменшій польовій вологоємкості грунту. Некапілярна шпаруватість включає в себе суму більш великих пустот грунту. Капілярна і некапілярна шпаруватість становлять загальну шпаруватість. Співвідношення капілярної і некапілярної шпаруватості визначає ступінь аерації грунту. Якщо загальна шпаруватість зумовлена головним чином капілярними порами, аерація грунту, послаблена і рослини не забезпечені в достатній кількості киснем, бо волога в капілярах утруднює пересування кисню. Якщо ж загальна шпаруватість зумовлена переважно некапілярними порами, то аерація добра, але забезпечення вологою часто недостатнє. В оптимальному за будовою грунті близько поовини його обєму повинна складати тверда фаза – 35-50%. Близько 30-40% має належати некапілярній шпаруватості та 25-35% - капілярній.