31.Склад гумусу

Гумусові речовини, як специфічний продукт гуміфікації — це

складна система органічних сполук, які поділяють на 2 великі групи:

1. Напівгуміфіковані органічні рештки - детрит;

2. Специфічні, власне гумусові речовини.

Детрит – це найдрібніші ворсинки тканин органічних решток, які неможливо відділити від маси ґрунту. За хімічним складом це стійкі до розкладу органічні сполуки типу клітковини.

Детрит відіграє надзвичайно важливу роль у структуроутворенні. Ворсинки детриту виступають зв'язуючим матеріалом при об'єднанні органо-мінеральних мікрочасток у структурні макроагрегати.

Специфічні гумусові речовини. Гумусові речовини як специфічний продукт гуміфікації — це гетерогенна полідисперсна система високомолекулярних нітрогеновмісних ароматичних сполук кислотної природи.

32.Детрит, його природа і значення в структуроутворенні

Детрит в перекладі з латинської detritus означає перетертий. Це найдрібніші ворсинки тканин органічних решток, які неможливо відділити від маси ґрунту. За хімічним складом це стійкі до розкладу органічні сполуки типу клітковини. Клітковина в ґрунті переробляється головним чином спороутворюючими аеробними мікроорганізмами — бацилами і актиноміцетами.

У цілинному ґрунті умови аерації не зовсім сприятливі для життєдіяльності цих мікроорганізмів, тому детриту нагромаджується там багато - до 35-40% від загального вмісту гумусу.

У розорюваних ґрунтах створюються сприятливі умови для розвитку бацил і актиноміцетів, а тому відбувається посилена мінералізація детриту, а не власне гумусових речовин. Вміст детриту в таких грунтах складає 5-15% від загального гумусу.

Детрит відіграє надзвичайно важливу роль у структуроутворенні. Ворсинки детриту виступають зв'язуючим матеріалом при об'єднанні органо-мінеральних мікрочасток у структурні макроагрегати.

33.Пасивний і активний гумус

Гумус - це складний комплекс специфічних ґрунтових темнозабарвлених органо-мінеральних сполук, які перебувають у колоїдному стані і обумовлюють ос¬новні агрономічні властивості ґрунту.

Активний гумус, який одержав таку назву за його активну участь в утворенні ґрунтової структури, - це та частина гумусу, яка здатна пептизуватися та переходити в розчин після заміни в ґрунті обмінного кальцію натрієм. Це колоїдний гумус, зв'язаний в ґрунті обмінноввібраним кальцієм.

Пасивний гумус не пептизується навіть після повного вилучення кальцію з ґрунту. Він утворюється з активного в результаті його "старіння", яке відбувається внаслідок процесів висихання, перемерзання, а також тієї частини гумусу, яка безпосередньо, в результаті сил молекулярного притягання, взаємодіє з глинистими часточками. Перспективність поділу гумусу на активний і пасивний полягає в тому, що лише дослідження в такому напрямку дозволяє знайти кореляцію між вмістом форм гумусу і родючістю ґрунту.

34.Органо-мінеральні сполуки в грунтах

Процеси взаємодії гумусових сполук з мінеральною частиною грунту різноманітні. Найбільш важливими компонентами ґрунту, що беруть участь у цих процесах є катіони лужноземельних металів, які є в розчині або в обмінному стані, несилікатні форми заліза і алюмінію, які створюють плівки на поверхні мінеральних часток, а також глинисті мінерали. -

Гумати і фульвати кальцію і магнію майже нерозчинні у воді, утворюють водотривкі структурні агрегати шляхом обволікання плівками мінеральних часток і склеювання їх.

Гумусові сполуки при взаємодії із несилікатними формами заліза і алюмінію утворюють органо-мінеральні комплекси, які різко змінюють свої властивості залежно від ступеню аерації ґрунту. В добре аерованих ґрунтах такі комплекси нерозчинні у воді. Вони виступають тим клеєм, який утворює водотривкі структурні агрегати. У випадку виникнення анаеробних умов і переходу окисних форм феруму в закисні, органо-мінеральні комплекси такого типу втрачають агрегатну стійкість, розчиняються у воді і можуть вимиватися в нижні горизонти ґрунту разом з низхідними течіями води.

У різних типах ґрунтів виникають різні умови нагромадження органічної речовини і її наступної трансформації. Залежно від хімічного, мінералогічного і гранулометричного складу мінеральної частини, а також від особливостей гідротермічного режиму формується різний гумусовий стан ґрунтів.