
- •1.Предмет і завдання ґрунтознавства
- •2. Історія ґрунтознавства
- •3. Суть порівняльно-географічного методу в дослідженні грунтів на замовлення землекористувачів.
- •4. Три етапи проектно-пошукових досліджень грунтів на замовлення землекористувачів.
- •6. Значення праць в.В. Докучаєва, к. К. Гедройця в розвитку ґрунтознавства.
- •7. Історія дослідження грунтів України, Кіровоградщини
- •8. Вплив ґрунтотворних порід на властивості грунтів
- •9. Первинні мінерали грунту, їх значення
- •10. Вторинні мінерали грунту, їх вплив на властивості грунтів.
- •Глинисті мінерали грунту, їх значення в родючості.
- •Гранулометричний склад грунту.
- •Класифікація грунтів за гранулометричним складом.
- •Методи визначення гранулометричного складу грунту.
- •Навіщо і як змінюють гранулометричний склад грунту.
- •«Легкі» і «важкі» грунти, їх переваги і недоліки.
- •Грунтотворні породи України.
- •Льодовикові та водно-льодовикові відклади України, їх поширення, властивості, вплив на грунтотворення.
- •Грунтотворні породи Лісостепу і Степу, їх вплив на властивості грунтів.
- •21. Леси їх поширення,властивості,вплив на ґрунтоутворення.
- •22.Грунтотворні породи Кіровоградщини їх властивості
- •23.Грунтотвірні породи гірських територій, їх властивості
- •24.Поділ ґрунтових порід на групи по вмісту лужноземельних і лужних основ. Де які поширення
- •25. Значення кальцію і магнію для ґрунтоутворення
- •27. Джерела та умови нагромадження гумусу.
- •28.Вплив водно-повітряного і теплового режимів грунту на характер і швидкість утворення гумусу
- •29.Вплив гранулометричного і хімічного складу грунтотвірних порід на гумусонакопичення
- •31.Склад гумусу
- •32.Детрит, його природа і значення в структуроутворенні
- •33.Пасивний і активний гумус
- •34.Органо-мінеральні сполуки в грунтах
- •35.Грунтові колоїди,їх склад, будова властивості
- •36. Ємкість вбирання грунту, одиниці виміру
- •37.Ємкість вбирання грунтів різного гранулометричного складу
- •39.Значення гумусованості грунту
- •40. Вплив ввібраних катіонів та агрегатний склад грунту
- •45. Відносний характер родючості
- •46. Реакція грунтового розчину
- •47. Класифікація грунтів за ступенем кислотності.
- •49. Кислотність і родючість грунтів
- •50. Шляхи запобігання підкисленню грунтів.
- •51. Лужність грунтів, де поширені лужні грунти
- •52. Причини засолення грунтів
- •53. Шляхи боротьби з лужністю грунтів.
- •54.Буферність грунтів
- •55. Екологічне значення буферності грунтів
- •56. Залежність величини буферності від гранулометричного складу
- •57. Вплив вмісту гумусу на величину буферності грунтів.
- •58. Фізичні властивості грунтів
- •59. Основні фізичні властивості грунтів.
- •60. Структура грунту, її значення.
- •61.Формування структури.
- •62.Втрата і відновлення структури.
- •63.Вода в ґрунтоутворенні і грунтах.
- •64.Категорії(форми)води в грунті.
- •65.Водні властивості грунту.
- •66.Недоступна, доступна, надлишкова волога ґрунту.
- •67.Діапазон активної вологи грунту.
- •69.Складові водного балансу грунту.
- •70.Основні фізичні властивості грунтів.
- •71. Повітря грунту, його слад, значення
- •72. Повітряний режим грунтів, його регулювання.
- •73. Теплові властивості грунту
- •74. Поживний режим грунту
- •75. Макро та мікроелементи грунту
- •77. Деградація грунтів
- •78. Родючість грунту, її види
- •80. Фактори грунтотворення
- •82. Вплив рельєфу на ґрунтоутворення. Автоморфні, напівгідроморфні та гігроморфні грунти.
- •83. Біологічний фактор у грунтотворенні
- •84. Вплив типу рослинності на грунтотворення
- •91.Будова грунтового профілю.
- •92.Морфологічні ознаки грунту.
- •95. Класифікація грунтів.
- •97.Горизонтальна і вертикальна зональність грунтів.
- •98.Грунти Полісся.
- •99.Дерново-підзолисті грунти.
- •100.Грунти Лісостепу.
- •102. Чорноземи Лісостепу
- •103.Чорноземи України.
- •104. Грунти Степу
31.Склад гумусу
Гумусові речовини, як специфічний продукт гуміфікації — це
складна система органічних сполук, які поділяють на 2 великі групи:
1. Напівгуміфіковані органічні рештки - детрит;
2. Специфічні, власне гумусові речовини.
Детрит – це найдрібніші ворсинки тканин органічних решток, які неможливо відділити від маси ґрунту. За хімічним складом це стійкі до розкладу органічні сполуки типу клітковини.
Детрит відіграє надзвичайно важливу роль у структуроутворенні. Ворсинки детриту виступають зв'язуючим матеріалом при об'єднанні органо-мінеральних мікрочасток у структурні макроагрегати.
Специфічні гумусові речовини. Гумусові речовини як специфічний продукт гуміфікації — це гетерогенна полідисперсна система високомолекулярних нітрогеновмісних ароматичних сполук кислотної природи.
32.Детрит, його природа і значення в структуроутворенні
Детрит в перекладі з латинської detritus означає перетертий. Це найдрібніші ворсинки тканин органічних решток, які неможливо відділити від маси ґрунту. За хімічним складом це стійкі до розкладу органічні сполуки типу клітковини. Клітковина в ґрунті переробляється головним чином спороутворюючими аеробними мікроорганізмами — бацилами і актиноміцетами.
У цілинному ґрунті умови аерації не зовсім сприятливі для життєдіяльності цих мікроорганізмів, тому детриту нагромаджується там багато - до 35-40% від загального вмісту гумусу.
У розорюваних ґрунтах створюються сприятливі умови для розвитку бацил і актиноміцетів, а тому відбувається посилена мінералізація детриту, а не власне гумусових речовин. Вміст детриту в таких грунтах складає 5-15% від загального гумусу.
Детрит відіграє надзвичайно важливу роль у структуроутворенні. Ворсинки детриту виступають зв'язуючим матеріалом при об'єднанні органо-мінеральних мікрочасток у структурні макроагрегати.
33.Пасивний і активний гумус
Гумус - це складний комплекс специфічних ґрунтових темнозабарвлених органо-мінеральних сполук, які перебувають у колоїдному стані і обумовлюють ос¬новні агрономічні властивості ґрунту.
Активний гумус, який одержав таку назву за його активну участь в утворенні ґрунтової структури, - це та частина гумусу, яка здатна пептизуватися та переходити в розчин після заміни в ґрунті обмінного кальцію натрієм. Це колоїдний гумус, зв'язаний в ґрунті обмінноввібраним кальцієм.
Пасивний гумус не пептизується навіть після повного вилучення кальцію з ґрунту. Він утворюється з активного в результаті його "старіння", яке відбувається внаслідок процесів висихання, перемерзання, а також тієї частини гумусу, яка безпосередньо, в результаті сил молекулярного притягання, взаємодіє з глинистими часточками. Перспективність поділу гумусу на активний і пасивний полягає в тому, що лише дослідження в такому напрямку дозволяє знайти кореляцію між вмістом форм гумусу і родючістю ґрунту.
34.Органо-мінеральні сполуки в грунтах
Процеси взаємодії гумусових сполук з мінеральною частиною грунту різноманітні. Найбільш важливими компонентами ґрунту, що беруть участь у цих процесах є катіони лужноземельних металів, які є в розчині або в обмінному стані, несилікатні форми заліза і алюмінію, які створюють плівки на поверхні мінеральних часток, а також глинисті мінерали. -
Гумати і фульвати кальцію і магнію майже нерозчинні у воді, утворюють водотривкі структурні агрегати шляхом обволікання плівками мінеральних часток і склеювання їх.
Гумусові сполуки при взаємодії із несилікатними формами заліза і алюмінію утворюють органо-мінеральні комплекси, які різко змінюють свої властивості залежно від ступеню аерації ґрунту. В добре аерованих ґрунтах такі комплекси нерозчинні у воді. Вони виступають тим клеєм, який утворює водотривкі структурні агрегати. У випадку виникнення анаеробних умов і переходу окисних форм феруму в закисні, органо-мінеральні комплекси такого типу втрачають агрегатну стійкість, розчиняються у воді і можуть вимиватися в нижні горизонти ґрунту разом з низхідними течіями води.
У різних типах ґрунтів виникають різні умови нагромадження органічної речовини і її наступної трансформації. Залежно від хімічного, мінералогічного і гранулометричного складу мінеральної частини, а також від особливостей гідротермічного режиму формується різний гумусовий стан ґрунтів.