5

1.4. Методи дослідження психології праці

1.4.1. Основні групи дослідницьких методів у психології праці

На сьогодні існує велика кількість класифікацій основних груп дослідницьких методів у психології праці. Наведемо основні класифікації, які використовуються в психології праці.

С.Л.Рубінштейн створив одну з перших радянських класифікацій основних методів дослідження і виділив:

1. Спостереження - зовнішнє (об'єктивне), пряме (безпосереднє спостереження людини), опосередковане (спостереження за продуктами діяльності людини).

2. Експеримент:

• природний (проведення досліджень безпосередньо під час посесійної діяльності);

• лабораторний (моделювання професійної діяльності);

• психолого-педагогічний (експеримент з навчання);

• допоміжний (дослідження психологічних показників у комплексі із анкетуванням та тестуванням).

Поряд зі спостереженням та експериментом С.Л.Рубінштейн виділяв:

1. Порівняльний метод (порівняння між нормою та патологією).

2. Генетичний метод (порівняння між різними віковими групами).

Б.Г.Ананьєв усі методи класифікував за чотирма основними групами:

1. Організаційні:

• порівняльний;

• лонгітюдний;

• комплексний.

2. Емпіричні:

а) спостереження та самоспостереження;

б) експериментальний:

• лабораторний;

• польовий;

• природний;

• формуючий або психолого-педагогічний;

в) психодіагностичний:

• стандартні та проективні методики, анкети, інтерв'ю, бесіда тощо;

г) аналіз процесу та продукту діяльності:

• професіографія;

• хронометрія;

• оцінка продукту праці тощо;

д) моделювання:

• математичне;

• кібернетичне тощо;

є) біографічні:

• аналіз фактів та подій життєвого шляху людини, документації, свідоцтва тощо.

3. Методи обробки даних (методи мат. статистики, якісний аналіз тощо).

4. Інтерпретаційні методи:

а) генетичні методи:

• філогенетичний;

• онтогенетичний;

• соціогенетичний;

б) структурні методи:

• психографія;

• типологічна класифікація тощо.

Системний підхід у психологічних дослідженнях взагалі та в психології праці зокрема дослідники почали використовувати з початку 70-х років минулого століття. Розглядаючи різновиди системного підходу, В.А.Ганзен виділяє такі ступені повноти явищ:

комплексний підхід - передбачає наявність сукупності компонентів об'єкта, що вивчається, або методів, які використовуються під час його дослідження;

структурний підхід - передбачає вивчення складу систем, їх структур.

У разі застосування цілісного підходу вивчаються не тільки частини об'єкта, але й відношення між частинами та цілим.

1.4.2. Психологічний аналіз професійної діяльності

Психологічний аналіз професійної діяльності треба розпочинати з розуміння психологічних та психофізіологічних механізмів її забезпечення та психологічного і психофізіологічного змісту самої діяльності, тобто її специфіки.

Загалом, діяльність можна розглядати з позицій функціонування шестиетапної схеми організації, циклічно діючої двокільцевої, матричної, багаторівневої функціональної системи, до складу якої входять:

а) механізм формування ставлення індивіда до ситуації, для розв'язання якої необхідна діяльність;

б) механізм, що задає, механізм, який програмує та механізм, що зіставляє;

в) механізм, що забезпечує корекції як у середині кожного зі згаданих вище механізмів, так і в системі в цілому.

Механізм формування ставлення індивіда до ситуації, що пред'являється, містить когнітивну, емоційну та мотиваційну складові, на основі яких індивід виділяє себе як суб'єкта діяльності і визначає смислову структуру та задачу дії. Усі складові можуть нормально функціонувати лише завдяки орієнтовно-пошуковій діяльності та антиципації, які забезпечують обстеження ситуації, побудову програми дії, руху діяльності, контроль та корекцію прогнозованого результату.

Ефективність функціонування системи управління забезпечується також блоком пам'яті, без якого неможлива діяльність зовнішньою та внутрішнього кілець. На кожному з шести етапів конкретного акту управління рухами, діями, діяльністю відбувається свій цикл послідовної актуалізації механізму формування ставлення індивіда до ситуації - механізму, що задає, механізму, який програмує, та механізму, що зіставляє, механізму корекцій.

Основу функціонування цих механізмів становить орієнтовно-пошукова діяльність, яка щоразу поновлюється в разі виявлення розбіжностей між задачею та результатом дії на кожному з етапів і після виявлення розбіжностей між заданою програмою руху, дії, діяльності і кінцевим результатом. Орієнтовно-пошукова діяльність опосередковано впливає на успішність управління, стимулюючи неспецифічну активність ЦНС, що забезпечує більш ретельний аналіз навколишнього середовища й ефективне отримання інформації з довготривалої пам'яті.