1.1. Предмет і задачі психології праці

1.1.1. Об'єкт, предмет, цілі та задачі психології праці

Психологія праці - наука, що вивчає психологічні закономірності формування конкретних форм трудової діяльності і відношення людини до праці.

У психології праці проблема визначеним предмета та об'єкта певною мірою зумовлена:

• молодістю цієї галузі психології (офіційною датою її народження вважається 1879 р., коли в Лейпцигу Вільгельмом Вундтом була створена перша лабораторія з експериментальної психології);

• нестачею загальноприйнятих знань;

• тісним зв'язком науки з динамікою розвитку суспільства, промисловості, культури;

• історичними особливостями соціальною замовлення;

• об'єктивною складністю психіки як вищої форми руху матерії.

Найчастіше в психології праці вчені вживають термін предмет, ніж її об'єкт, оскільки вони частіше розглядають "комплекс наук про працю".

Так, С.А.Климов вважає, що психологія праці - це система психологічних знань про працю як діяльність та працюючого як її суб'єкта.

У рамках дисципліни можна говорити про факти та закономірності психіки особистості, зайнятої працею, яка формується як суб'єкт праці.

Є.А.Іванова розглядає працю виключно в контексті поняття "діяльність". Основним видом діяльності людини є соціально зумовлена, усвідомлена, цілеспрямована праця, головні характеристики якої віддзеркалені в професійній (предметній) діяльності.

Н.С.Пряжников предметом психології праці вважає один з компонентів системи "суб'єкт-об'єкт", тобто робітник здатний до спонтанності та рефлексії своєї спонтанності в умовах виробничої діяльності. При цьому суб'єкт (індивід або соціальна група) розуміється як носій предметно-практичної діяльності та пізнання, як джерело активності, спрямоване на об'єкт.

Під об'єктом праці слід розуміти конкретний трудовий процес, який нормативно заданий і включає предмет, засоби (знаряддя), цілі, та задачі праці, правила використання знарядь та інструментів (технологія трудового процесу) умови її використання та організації (соціально-психологічні, мікрокліматичні, управлінські: нормування, планування, контролю тощо. Інакше кажучи, під об'єктом науки слід розуміти другий компонент системи "суб'єкт - об'єкт", який виступає в якості цілі впливу.

Під працею у вузькому сенсі розуміють спільну доцільну діяльність людини, спрямовану на підтримку її фізичного існування, на задоволення її природних потреб, діяльність, яка передбачає її розподіл на окремі дії, їх регламентацію, координацію активності окремої людини та групи людей.

Під працею в широкому сенсі слід розуміти суспільний за характером процес взаємодії людей як з перебудови зовнішнього світу, так і власної природи людини, процес становлення та розвитку особистості, індивідуальності, активного суб'єкта своєї життєдіяльності.

Перший підхід до розуміння праці має такі складові: доцільна діяльність, або сама праця; предмети праці; засоби та знаряддя праці; результат праці.

Другий - суспільний характер ставлення людей до процесу, умов та результату діяльнісного відношення до природи (кооперація, розподіл спеціалізація тощо).

Праця - це перетворення зовнішнього світу з позицій участі в ньому людини, а виробництво - з позицій результату, продукту цього перетворення.

Відтак, об'єктом психології праці є праця як соціальна активність людини в якості суб'єкта трудової діяльності.

Предмет психології праці процеси, психологічні фактори та закономірності, породжені трудовою діяльністю людини, її розвитком та функціонуванням у якості індивіда, суб'єкта, особистості та індивідуальності.

Психологія праці в широкому сенсі - комплекс наукових дисциплін про працю як культурну та соціальну активність людини, яка виступає в якості його суб'єкта, його ключового компонента "системоутворюючого фактора".

У вузькому сенсі психологія праці комплекс наукових дисциплін про працю як процес функціонування та розвиток людини як суб'єкта праці, як окремого індивіда; це комплекс дисциплін про теоретико-методологічні, психофізіологічні та психологічні основи праці; психологічні характеристики конкретної професійної діяльності; професійно важливі якості окремого індивіда як суб'єкта праці; професійні кризі та деструкції, деформації, хвороби тощо.

Головне завдання психології праці вивчати та допомагати людині будувати оптимальну мотивацію та змістову насиченість праці.