Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕРЖ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.01.2020
Размер:
899.58 Кб
Скачать

55. Психологічна характеристика професійного самовизначення. Мотиваційні фактори вибору професії. Психологічний супровід вибору професії

Вибір професії передбачає наявність у школярів інформації двоякого роду: про світ професій взагалі та можливості й вимоги кожної з них; про сої здібності та інтереси.

Етапи професійного самовизначення. 1 етап - дитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різні професійні ролі «програючи» окремі елементи пов'язаної з ними поведінки; 2 етап - підліткова фантазія коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії; 3 етап -охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, - попередній вибір професії; 4 етап - практичне прийняття рішення, вибір професії, включає в. себе два головних компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї, вибір конкретної спеціальності.

Професійне самовизначення - це багатовимірний й багатоступінчатий процес, розгорнутий у часі. В ранньому юнацькому віці професійне самовизначення складає важливий момент особистісного самовизначення. Вибір професії означає проектування у майбутнє певної соціальної позиції.

- Професійне самовизначення як провідна діяльність в ранній юності Учбова діяльність старшокласників набуває нового спрямування і нового змісту, зорієнтованих у майбутнє. Може бути вибіркове відношення до певних навчальних предметів, пов'язаних з майбутньою вищою освітою чи професійною діяльністю, відвідання підготовчих курсів, самоосвіта чи включення в реальну трудову діяльність.

Психологічна готовність до самовизначенняформується в старших класах. Готовність до самовизначення означає не завершені у своєму формуванні психологічні структури і якості, а певну зрілість особистості, тобто сформованість психологічних утворень і механізмів, які забезпечують можливість росту особистості тепер і в майбутньому. Зміст психологічної готовності до самовизначення включає: сформованість на високому рівні психологічних структур: теоретичного мислення, основ наукового і громадянського світогляду, самосвідомості й розвиненої рефлекси; розвиненість потреб, які забезпечують змістову наповненість особистості: потребу зайняти внутрішню позицію дорослої людини - члена суспільства, потреба в спілкуванні, в праці, моральні установки, ціннісні орієнтації, часові перспективи; становлення передумов індивідуальності, як результат розвитку й усвідомлення своїх здібностей й інтересів, критичного відношення до них.

Психологічні фактори, які складають основу професійного самовизначення: усвідомлення цінності суспільно-корисної праці; загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні та світі професійної праці; усвідомлення необхідності загальної й професійної підготовки для повноцінного самовизначення й самореалізацїі; виділення далекої (перспективної) професійної цілі (мрії) та узгодження цієї мрії з іншими важливими життєвими цілями (сімейними, особистісними, суспільними тощо); розуміння суті поставлених цілей (мрій) та усвідомлення можливих зовнішніх і внутрішніх перешкод на шляху їх досягнення. < і>

5Попередня професійна діагностика. Схема діагностичної індивідуальної бесіди з учнем Діагностика загальних і спеціальних здібностей - використовують найрізноманітніші тестові методики,

які можна об'єднати у такі групи: тести інтелекту, тести креативності, тести спеціальних здібностей.

Загальні здібності - здатність здобувати знання (научуваність) та застосовувати їх під час розв'язання

різних задач.

Спеціальні здібності - визначають домінування певних просторово-часових орієнтацій, емоційно-вольових переживань та високу успішність різних видів, рівнів опанування та форм реалізації діяльності, зокрема - ігрової, спілкування, професійної.

Тест структури інтелекту (Р. Амтхауер, 1953 р.). Призначення: вимірювання рівня інтелектуального розвитку осіб від 13 до 61 р. Різні професії вимагають різних здібностей. Ця методика визначає деякі з них: мовне і числове мислення, просторове уявлення, короткочасне запам'ятовування та ін. Методика включає 9 груп завдань, кожне з яких, у свою чергу, складається з декількох завдань, різних по трудності. Перед кожною групою завдань дається опис представлених в ній завдань і зразки їх рішення. Тест складається з дев'яти субтестів,кожен з яких спрямований на вимірювання різних функцій інтелекту. Шість субтестів діагностують вербальну сферу, два - просторову уяву, один - пам'ять. У всіх групах завдань, за винятком 4-6 субтестів,

82

іміиііриоювуються завдання закритого типу. Перед початком роботи експериментатор надає загальну н" ірукцію. Перед кожним субтестом також дається окрема інструкція (інструкції розміщуються на окремих аркушах в стимульному матеріалі, а також зачитуються експериментатором). Також, з метою розуміння суті м.іиііушіх експериментальних завдань, досліджувані розв'язують тренувальні вправи. Субтест загальна "ііініаііістьсвідчить не про розвиток словесно логічного мислення, а про відносно прості знання.Субтест микіїїочоння зайвого діагностує аналітико-синтетичні здібності, уміння порівнювати предмети.Субтест пошук .митній діагностує здатність до узагальнень, указує на потенційні можливості.Субтест визначення . і ні и,і її повивчає здатність до абстрагування, свідчить про рівень сформованості системи наукових понять та і'іінїи, розвитку в цілому.Субтест запам'ятовуваннядіагностує рівень розвитку вербальної короткочасної її ім'иіі Субтест арифметичнийсвідчить про рівень розвитку математичних операцій: математичний аналіз, ■ ні 11. ■ і, абстрагування, узагальнення, а також про здатність до формупювання логічних умовиводів.Субтест ми чинення закономірностейдіагностує переважно аналітико-синтетичну діяльність.Субтест геометричне чіід.іи.іннявизначають здатність до оперування просторовими образами.Субтест просторова уява

.редковано визначає рівень розвитку наочно-дійового мислення.

Схема діагностичної індивідуальної бесіди. / / Цюфесійні наміри учня і Що збирається робити після 11 класу:

І) навчається у 10 класі, ПТУ, технікумі (записати повну назву учбового закладу);

'.') працювати (записати спеціальність, повну назву підприємства);

Що знає по змісту обраної професії, про умови роботи , навчання, і 1 Іи знає вимоги, які обрана професія висуває до людини? ■1 Що радять робити батьки після закінчення 9 класу? Чи згоден учень з їх думкою. //. Інтереси

І Які навчальні інтереси змінюють ("любимі" та "нелюбимі" предмети навчальної програми)?

Чи є інтереси пов'язані із вибором професїіїчитання спеціальної літератури, відвідування навчальних

закладів, бесіди із спеціалістами)? і Як розвиває інтереси, пов'язані із вибором професії?

4 Чи надають допомогу батьки в розвитку навчальних інтересів та інтересів до професійної діяльності? В чому зосереджується допомога? ///. Схильності

І Які схильності учень відзначає у себе (в учбові діяльності, позашкільній роботі, у вільний час)?

.' Чи є схильності, що пов'язані з вибором професії?

1 Як розвивають схильності, які пов'язані з вибором професії?

<1 ' Іи допомагають батьки розвивати схильності до професійної діяльності. Що передбачає ця допомога?