19, Здібності, їх якісна та кількісна характеристика. Задатки і здібності. Структура здібностей. Загальні і спеціальні здібності. Професійні здібності

Діагностика загальних і спеціальних здібностей - використовують найрізноманітніші тестові методики, які можна об'єднати у такі групи, тести інтелекту, тести креативності, тести спеціальних здібностей.

Загальні здібності - здатність здобувати знання (научуваність) та застосовувати їх під час розв'язання різних задач.

Задатки - вроджені анатомо-фізіологічні особливості мозку, нервової системи, що є природними передумовами здібностей і впливають на процес їх формування та розвитку

■ Здібності - індивідуально-психологічні особливості людини, що відповідають вимогам певної діяльності та є умовою успішного її виконання.

. Кількісна характеристика - характеризує ступінь вираження здібностей. Найпоширенішою формою оцінки ступеня вираженості здібностей є тести.

Спеціальні здібності - визначають домінування певних просторово-часових орієнтацій, емоційно-вольових переживань та високу успішність різних видів, рівнів опанування та форм реалізації діяльності, зокрема - ігрової, спілкування, професійної.Найважливішим для психодіагностики є вивчення загальних та спеціальних здібностей. В.Дружинін, окрім здатності здобувати знання (научуваність) та застосовувати їх під час розв'язання різних задач (інтелект), відносить до загальних здібностей також і креативність (загальні творчі здібності), яка забезпечує перетворення знань і пов'язана зі специфічною мотивацією (мотивацією самоактуалізації за А.Маслоу) та особливою формою активності (творчою активністю). Індивідуальність особистості підкреслюють також спеціальні здібності, що визначають домінування певних просторово-часових орієнтацій, емоційно-вольових переживань та високу успішність різних видів, рівнів опанування та форм реалізації діяльності, зокрема - ігрової, спілкування, професійної.

Якісна характеристика здібностей. Кожна здібність людини є складною її властивістю. Кожна здібність являє собоюсинтетичну властивість людини, яка охоплює цілу низку часткових властивостей у певному їх поєднанні. До цих властивостей належать уважність людини, її здатність тривало і стійко зосереджуватися на завданні, на об'єкті своєї діяльності. Невід'ємними складовими здібностей людини є такі властивості, як чутливість, сприйнятливість до зовнішніх вражень, спостережливість. Будь-яка здібність включає певні якості пам'яті людини. При цьому важливе його міцність, повнота, точність відтворення. Зазвичай у людей з високими здібностями спостерігається висока пам'ять. Особливу роль відіграє здатність людини мислити, розкривати безпосередні зв'язні предметів і явищ об'єктивної дійсності, доходити глибокого розуміння їхньої суті, їхніх законів. Важливі такі якості мислення, як широта, глибина, ясність думки, послідовність, самостійність, критичність, звільнення від шаблонних способів розв'язування завдань, здатність змінювати способи відповідно до конкретної ситуації, швидко зосереджувати сили свого розуму на нових завданнях і активно, енергійно працювати над їх розв'язанням. Здібності також мають й емоційні властивості. Наприклад, характерною для музичних здібностей людини є її емоційна реакція на музичні враження, здатність емоційно відгукуватися на музику, переживати її. Успішне виконання людиною тих завдань, що постають перед нею, вимагає також уміння переборювати труднощі. Звідси зв'язок здібностей людини з її вольовими якостями, а саме: ініціативністю, рішучістю, наполегливістю, вмінням володіти собою тощо.

Структура здібностей. Питання структури здібностей, як і неоднозначного тлумачення самого терміна та різноманітних підходів до розуміння його сутності, також не має однозначного пояснення в психологічній літературі. Розглянемо деякі підходи до вивчення проблеми структури здібностей.Як зазначалося вище, під здібностями розуміють такі індивідуальні особливості, які мають відношення до успішного виконання діяльності (трудової, навчальної, спортивної тощо). Виходячи з цього, здібності необхідно розглядати, з одного боку, як основні властивості особистості. Тому думка про те, що одна окремо взята властивість може забезпечити високу продуктивність діяльності, виступати еквівалентом усіх здібностей, позбавлена наукової вірогідності. Адже успішність виконання будь-якої діяльності завжди залежить від низки здібностей. Так, однієї спостережливості, якою б вона не була досконалою, недостатньо для того, щоб стати гарним письменником. Для цього першочергове значення мають, крім спостережливості, такі властивості, як образна пам'ять, наявність певних якостей розуму (глибина, самостійність, критичність та ін.), здібності, пов'язані з писемною мовою, здатність зосереджувати увагу та низка інших здібностей 3 іншого боку, структура будь-якої здібності включає в себе універсальні або загальні якості, які відповідають вимогам різних видів діяльності й спеціальні якості, що забезпечують успіх тільки одного виду діяльності Так, вивчаючи математичні здібності, В.А. Крутецький встановив, що для успішного виконання математичної діяльності необхідно:!) активне, позитивне відношення до предмета, схильність займатися ним, що на високому рівні розвитку переходить у пристрасне захоплення;2) низка риі характеру, насамперед працьовитість, організованість, самостійність, цілеспрямованість, наполегливість, ,і також стійкі інтелектуальні почуття;3) наявність під час діяльності сприятливого для її виконання психічної о стану;4) певний фонд знань, умінь та навичок у відповідній галузі;5) відповідні вимогам даної діяльної: п індивідуально-психологічні особливості сенсорної та розумової сфер.При цьому перші чотири категорії названих якостей варто розглядати як загальні властивості, необхідні для будь-якої діяльності, а по вважати їх компонентами здібностей, оскільки тоді компонентами здібностей повинні бути також і інтереси схильності, риси характеру, психічні стани, а також уміння та навички.Остання ж група якостей визнаної успішність виконання тільки конкретного виду діяльності. Це пояснюється тим, що ці якості виявляються лише у специфічній сфері та не пов'язані з виявами здібностей в інших галузях. Так, О.С.Пушкін та Д.І.Менделєєв не вирізнялися особливими успіхами в галузі математики та фізики, останній навіть мав "одиницю" з мовних предметів.