Тема 11. Якість і конкурентоспроможність продукції

Сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення – це:

технічний рівень продукції;

якість продукції;

конкурентоспроможність;

корисність товару.

До рівнів якості не відносять:

абсолютний рівень;

відносний рівень;

комплексний рівень;

перспективний рівень.

За допомогою яких показників якості вимірюється група властивостей виробу:

соціальних;

узагальнюючих;

патентно-правових;

комплексних.

До чинників забезпечення конкурентоспроможності продукції не належать:

ціна;

канали збуту;

рівень кадрового потенціалу;

рівень фондоозброєності.

Один із важливих елементів управління якістю, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документа називається:

стандартизацією;

сертифікацією;

патентуванням;

жодної правильної відповіді.

До одиничних показників якості не відносять:

показники призначення;

естетичні показники;

коефіцієнт сортності;

економічні показники.

Залежно від джерел інформації методи оцінки якості поділяються на:

органолептичний, розрахунковий, експертний;

традиційний, вимірювальний, реєстраційний;

соціальний, традиційний, експертний;

вимірювальний, соціальний, органолептичний;

Економічні шляхи підвищення якості продукції характеризуються:

правильною кадровою політикою, мотивацією праці;

вдосконаленням організації виробництва і праці, методів технічного контролю;

системою прогнозування і планування якості;

всі відповіді правильні.

Грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію – це:

операційні витрати;

інвестиційні витрати;

собівартість;

сумарні витрати.

З метою контролю за витрачанням коштів на підставі як фактичних, так і даних, одержаних розрахунково визначають:

очікувану собівартість;

планову собівартість;

фактичну собівартість;

правильної відповіді немає.

За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділяють на:

прості і комплексні;

прямі і непрямі;

постійні і змінні;

індивідуальні і суспільні.

Витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції, називаються:

постійними;

змінними;

середніми;

прямими.

Витрати на тару належать до таких елементів витрат на виробництво, як:

матеріальні витрати;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

інші операційні витрати.

Витрати на одну грошову одиницю продукції визначаються як:

відношення собівартості всієї продукції відповідного виду до її обсягу у натуральному вигляді;

відношення собівартості всієї продукції до її обсягу у вартісному виразі;

відсоткове співвідношення окремих статей затрат до їх загальної суми;

відношення собівартості всієї продукції відповідного виду до загальної суми витрат.

За складом продукції не буває собівартості:

незавершеного виробництва;

кошторисної;

товарної продукції;

валової продукції.