- •Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.
- •Поняття та ознаки злочинності.
- •Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину.
- •Функції злочинності.
- •Показники злочинності та їх загальна характеристика.
- •Поняття структури злочинності.
- •Поняття динаміки злочинності.
- •Коефіцієнти злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності.
- •Географія, екологія та топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •Характеристика злочинності в срср (1917-1991 p.P.).
- •Характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.P.).
- •Основні світові тенденції змін злочинності.
- •Поняття та класифікація причин та умов злочинності.
- •Біологічні концепції причин злочинності.
- •Психологічні теорії причин злочинності.
- •Соціологічні концепції причин злочинності: загальна характеристика.
- •Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.
- •Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •Теорія стигматизації та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •Економічний детермінізм та його значення для сучасного розуміння причин злочинності. Критична кримінологія.
- •Віктимологічна концепція причин злочинності.
- •Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргінапізація).
- •Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •Маргінальність та злочинність.
- •Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.
- •Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості злочинця.
- •Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості злочинця.
- •Морально-психологічні ознаки особистості злочинця: загальна характеристика.
- •Типологія та класифікація злочинців.
- •Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •Механізм злочинної поведінки.
- •Мотивація злочинної поведінки.
- •Прийняття та виконання рішення у механізмі злочинної поведінки.
- •Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •Віктимологічний аспект механізму конкретного злочину.
- •Віктимізація та віктимність.
- •Класифікація жертв злочинів.
- •Методика кримінологічних досліджень.
- •Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •Анкетне опитування в кримінології.
- •Інтерв'ю. Техніка кримінологічного інтерв'ювання.
- •Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •Основи кримінологічного планування.
- •Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.
- •Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •Профілактичне значення кримінального закону.
- •Законодавство України по боротьбі зі злочинністю: загальна характеристика.
- •Прокуратура як суб'єкт попереджувальної діяльності.
- •Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
- •Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види.
- •Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •Роль та функції спеціалізованих установ оон по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками.
- •Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні.
- •Попередження насильницьких злочинів.
- •Попередження злочинності неповнолітніх.
- •Організована злочинність в Україні на сучасному етапі.
- •Попередження транснаціональної злочинності.
- •Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •Протидія тероризму за законодавством України.
- •Попередження рецидивних злочинів.
- •Попередження професійних злочинів.
- •Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •1. Заходи профілактики:
- •2. Заходи випередження злочинів у сфері економіки є такими:
- •Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •Попередження необережних злочинів.
- •Вивчення та попередження злочинності жінок.
Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.
Теорія соціального інтеракціонізму - вчення, за яким девіантну поведінку визначає група, що диктує норми такої поведінки. Прихильники цього вчення сформулювали два теоретичні положення: по-перше, кожне суспільство само визначає поведінку, яка кваліфікується як девіантна та оголошується небажаною; по-друге, реакція з боку суспільства, навіть при великому поширенні девіантності, може бути спрямована не на всі, а лише на окремі види такого роду поведінки.
На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба в глибоких кримінологічних дослідженнях виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним із крайніх проявів зла й потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції. До сучасних кримінологічних теорій і концепцій належать стратифікація, конфлікт культур, інтеракціонізм та стигматизація. Концепція стратифікації з'явилася під упливом соціології, що поглиблює уявлення про структуру сучасного суспільства. Суспільство складається не тільки з класів, а й з інших соціальних груп, які створюються на різноаспектній основі (професійній, національній, віковій, ідейній, статевій та ін.). Між цими групами (стратами) існують суперечності, виникають конфлікти, що стають джерелом невдоволення, а іноді й поштовхом до порушення закону. Окремим (частковим) випадком є конфлікт культур. Яскравим прикладом прояву конфлікту культур є мігранти, котрим важко адаптуватися в умовах життя, що склались у корінного населення. Інтеракціонізм (учення про взаємодію). Згідно з цією концепцією, причини злочинності можна подати схематично. Ядром концепції є постулат про те, що злочинна поведінка - це результат взаємодії особи та середовища. Зауважимо, що радянська кримінологія свого часу значно збагатилась ідеями інтеракціонісгів, насамперед, щодо пояснення механізму вчинення конкретного злочину, що є наслідком зіткнення особи, котра має негативні нахили, із несприятливою життєвою ситуацією.
Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
Теорія аномії - концепція, яка пояснює деякі види злочинності, приділяючи основну увагу особі, на відміну від теорії диференційованого зв'язку, об'єктом якої є умови соціального оточення.
Теорія соціальної дезорганізації пояснює злочинність на соціальному рівні та ставить психологію злочинця в залежність від процесу функціонування суспільства загалом. Цю теорію заснував французький соціолог Е. Дюркгейм, ідеї якого розвинув і доповнив американський вчений Р. Мертон. Методологічною основою цієї теорії є соціологія. Еміль Дюркгейм (1858-1917) стверджував, що на індивіда впливають "соціальні фактори", до яких належать зовнішні щодо нього образи мислення, дій. Учений виходив з того, що колективні схильності не є сумою схильностей окремих індивідів, а становлять щось інше, ніж суму поглядів окремих людей. На його думку, суспільна мораль завжди суворіша й безкомпромісніша, ніж індивідуальна. Мораль суспільства диктує конкретним людям правила поведінки. Суспільству, що функціонує нормально, завжди притаманний високий рівень згуртованості. Він виявляється в тому, що більшість людей солідарні в ідеалах, уявленнях щодо позитивного й негативного. Періодично в разі порушення суспільної рівноваги, що може статись як через економічне лихо, так і через стрімке підвищення рівня достатку в державі, згуртованість людей послаблюється та суспільство дезорганізується. Зокрема, соціальна дезорганізація виявляється в явищі аномії. Цей запозичений з теологічного лексикону термін буквально перекладається як "безнормативність".
Під аномією Е. Дюркгейм розумів соціальний факт як такий стан суспільства, за якого значно послаблюється стримувальна дія моралі та суспільство на деякий час втрачає вплив на людину. Роберт Мертон у 1938 р. опублікував статтю під назвою „Соціальна структура та аномія", в якій доповнив вчення Е. Дюркгейма тезою про те, що причиною аномії може бути суперечність між цінностями, до яких прагне суспільство та можливостями окремих членів суспільства досягти їх за правилами, що встановлені в суспільстві. Це призводить до того, що особа, яка не має можливості отримати цілі блага за усталеними правилами, намагається їх отримати без правил. Так, пропаганді загальноприйнятим в американському суспільстві цілям досягнення особистого успіху й добробуту протистоїть обмеженість доступу до соціально схвалених каналів здобуття освіти, професії, багатства, майна, статусу. Для нижчих прошарків залишається тільки один шлях до успіху порушення правових норм. Особливо це стосується молоді, коли вона після "ідеального" виховання, потрапляє в "доросле" життя й зазнає розчарування.