Розділ 1.Вихідні дані для розрахунку показників регіонального ринку праці.

Таблиця 1 – Резерви робочої сили на підприємствах, в установах, в організаціях, нав та підвищення кваліфікації кадрів для потреб даного регіону ( ), тис.чол. чальних закладах, які здійснюють професійну перепідготовку

Р егіон Показники	А	В	С	D	Е
Підприємства	189,9	211,9	97,9	89,9	105,9
Установи	200,9	309,1	109,3	409,7	509,5
Організації	300,9	400,9	200,9	100,9	600,9
Навчальні заклади	660,9	450,9	500,9	420,9	110,9
Разом	1361,2	1372,8	909	1021,4	1327,2

Таблиця 2 – Резерви робочої сили, що формуються з осіб, звільнених з роботи за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, вивільнених внаслідок ліквідації підприємств, реконструкції і модернізації виробництва, диверсифікації його чи конверсії у n-ій галузі регіону ( ), тис.чол.

Р егіон Галузь	А	В	С	D	Е
Легка промисловість	10,9	12,9	16,9	18,9	56,2
Харчова промисловість	10,9	19,5	19,1	10,1	19,2
Сільське господарство	20,9	30,9	34,5	50,9	60,9
Чорна металургія	36,9	23,9	24,9	30,9	39,9
Кольорова металургія	45,8	13,9	40,9	19,7	20,9
Машинобудування і металообробка	40,9	10,9	30,9	50,9	60,9
Будівництво	21,9	12,9	30,9	23,9	32,9
Вугільна промисловість	100,9	300,9	200,9	500,9	400,9
Транспорт і зв'язок	39,7	19,5	59,1	49,2	29,8
Внутрішня торгівля	56,9	65,9	28,9	33,9	14,9
Разом	348,9	511,2	487	789,3	736,5

Таблиця 3 – Внутрішньовиробничі резерви n-ї галузі регіону ( ), тис.чол.

Р егіон Галузь	А	В	С	D	Е
Легка промисловість	65,9	56,9	28,9	33,9	14,9
Харчова промисловість	19,5	39,7	59,1	49,2	29,8
Сільське господарство	300,9	100,9	200,9	500,9	32,9
Чорна металургія	12,9	21,9	30,9	23,9	60,9
Кольорова металургія	10,9	40,9	30,9	50,9	20,9
Машинобудування і металообробка	13,9	45,8	19,7	20,9	30,9
Будівництво	23,9	36,9	30,9	39,9	21,9
Вугільна промисловість	30,9	20,9	50,9	60,9	10,9
Транспорт і зв'язок	19,5	19,9	10,1	19,2	59,1
Внутрішня торгівля	12,9	10,9	18,9	56,2	18,9
Разом	511,2	334,7	481,2	855,9	301,1

Таблиця 4 – Резерви робочої сили, які складаються з офіційно зареєстрованих безробітних ( ), тис.чол.

Регіон	А	В	С	D	Е
Значення	189,9	309,1	200,9	420,9	509,5

Таблиця 5 – Чисельність зайнятих n-ї галузі сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери регіону ( та ), тис.чол.

Р егіон Галузь	А	В	С	D	Е
Легка промисловість	69,9	66,9	38,9	55,9	18,9
Харчова промисловість	29,1	49,7	69,1	69,4	59,1
Сільське господарство	400,9	2009	300,9	700,9	10,9
Чорна металургія	17,9	31,9	40,9	45,9	60,9
Кольорова металургія	20,9	60,9	40,9	70,9	30,9
Машинобудування і металообробка	19,9	56,9	29,7	40,9	20,9
Будівництво	34,1	47,9	35,9	61,9	21,9
Вугільна промисловість	50,9	30,9	60,9	80,9	32,9
Транспорт і зв'язок	29,8	9,5	18,1	39,4	29,8
Внутрішня торгівля	22,9	17,9	19,9	78,4	14,9
Разом	696,3	573,4	655,2	1244,5	301,1

Таблиця 6 – Чисельність осіб працездатного віку, зайнятих індивідуальним виробництвом товарів і послуг ( ), тис.чол.

Регіон	А	В	С	D	Е
Значення	110,9	100,9	109,3	211,9	105,9

Загальні обсяги резерву робочої сили на стадіях її обігу та використання ( ) складатимуться на ринку праці регіону з:

- суми резерву робочої сили на підприємствах, в установах, в організаціях, навчальних закладах, які здійснюють професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів для потреб даного регіону ( );

- резерву робочої сили, який формується з осіб, звільнених з роботи за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, вивільнених внаслідок ліквідації підприємств, реконструкції і модернізації виробництва, диверсифікації його чи конверсії у n-ій галузі регіону ( );

- внутрішньовиробничого резерву n-ї галузі регіону ( );

- резерву робочої сили, що складається з офіційно зареєстрованих безробітних ( ).

Таким чином, загальна формула розрахунку резерву робочої сили набуває вигляду:

де n — галузь економіки регіону.

Ркгіон А

Р_рс = 1361,2+(348,9+311,2)+189,9=2211,2 тис. чол

Регіон В

Р_рс =1372,8+(511,2+334,7)+306,1 = 2527,8 тис. чол

Регіон С

Р_рс = 909+(487+481,2)+200,9 = 2078,1тис. чол

Регіон Д

Р_рс =1021,4+(789,3+855,9)+420,9 = 3087,5 тис. чол

Регіон Е

Р_рс =1327,2+(736,5+301,1)+509,5 =2874,3 тис. Чол

Певні труднощі методичного характеру виникають при визначенні внутрішньовиробничих резервів робочої сили, що мають, як правило, приховану форму, оскільки підприємства іноді замовчують дані про внутрішні резерви з власних міркувань. Найприйнятніший метод оцінки цієї складової — визначення розбіжностей між нормативною і фактичною чисельністю працівників. Також може бути використана емпірична залежність, яка полягає в тому, що в умовах згортання деяких виробництв скорочення кількості працюючих становить приблизно 50 % від темпів падіння обсягів виробництва. Для детальніших розрахунків потрібна інформація про функціональний склад робочої сили галузі, зокрема чисельність працівників основного виробництва, кількість яких безпосередньо пов’язана з обсягами випуску продукції.

Ситуація, коли при істотному скороченні обсягів виробництва реальне вивільнення працівників не відбувається, свідчить про те, що нагромаджуються значні резерви робочої сили.

Загальні обсяги функціонуючої робочої сили на регіональному ринку праці ( ) визначаються таким чином:

де — чисельність зайнятих n-ї галузі сфери матеріального виробництва регіону;

— внутрішньовиробничий резерв n-ї галузі регіону;

— чисельність зайнятих m-ї галузі невиробничої сфери регіону;

— чисельність осіб працездатного віку, зайнятих індивідуальним виробництвом товарів і послуг.

Регіон А

Ф_рс = (696,3-511,2)+696,3+110,9= 992,3тис. чол

Регіон В

Ф_рс = (573,4-334,7)+573,4+100,9 = 913 тис. чол

Регіон С

Ф_рс = (655,2-481,2)+655,2+109,3= 938,5 тис. чол

Регіон Д

Ф_рс = (1244,5-855,9)+1244,5+211,9 = 1845тис. чол

Регіон Е

Ф_рс = (301,1-301,1)+301,1+105,9 = 407 тис. чол

Висновок: найбільша кіскість резерву робочої сили знаходиться в регіоні Д, а найменший в регіоні С. Найбільший обсяг робочої сили, що функціонуе в регіоні знаходиться в регіоні А та Д.Співідношення між резервною робочою силою і тією, що функціонує в регіоні, є важливим індикатором процесів, які відбуваються на ринку праці. Надмірне і тривале резервування кваліфікованої робочої сили негативно впливає на її якісні характеристики.

Соціально небезпечною формою резервування робочої сили є регіональне безробіття. У такому разі при аналізі ринку праці необхідно:

* по-перше, виявити найбільш вражені безробіттям статево-вікові, освітні та професійно-кваліфікаційні групи населення, а також сектори економіки, вивільнення робочої сили з яких постійно поповнює склад незайнятого населення регіону;

* по-друге, визначити територіальні осередки з гострою, кризовою ситуацією у сфері зайнятості населення.

Загальний функціональний стан такого резерву робочої сили може характеризуватися наступними показниками:

- обсяги, темпи, форми поширення безробіття;

- співвідношення між масштабами зареєстрованого і прихованого безробіття;

- середня тривалість перебування у статусі офіційно зареєстрованого безробітного;

- інтенсивність поширення безробіття серед різних соціально-демографічних груп населення;

- чисельне співвідношення між категоріями безробітних, які отримують допомогу, беруть участь у громадських роботах і проводять професійне навчання і перекваліфікацію;

- чисельність зареєстрованих безробітних і незайнятого населення (активних шукачів роботи), яка припадає на одне вакантне робоче місце.

Слід зазначити, що оцінка ситуації на регіональних ринках праці лише з позиції спаду виробництва чи зростання безробіття в сучасних умовах є низько результативною. Це відбувається тому, що під визначення гостро кризових підпадає досить велика кількість територіальних структур. Тому прийнятним можна вважати підхід, який коректно реалізується за допомогою таких груп оцінок:

* зрушення в економічній базі територіального розвитку та їх вплив на економічну місткість ринку праці;

* загальні кількісно-якісні зміни у сфері докладання праці;

* динаміка обсягів та інтенсивності територіально-галузевого руху робочої сили;

* масштаби пропозиції робочої сили з боку різних категорій працездатного населення.

Кожна з наведених груп може розгортатися в досить деталізовану систему показників. Однак особливу соціальну значимість для всіх регіонів має аналіз змін у структурі потреби робочої сили, зумовленої приватизацією підприємств. Такий аналіз спирається на інформацію стосовно скорочення чи зростання кількості робочих місць, інтенсивності очікуваного вивільнення робочої сили з приватизованих підприємств, можливих масштабів працевлаштування населення з обмеженою працездатністю.

За сучасних умов основним об’єктом аналізу мають стати процеси деструктивного і дезінтеграційного характеру в сфері зайнятості населення регіону (непропорційно високе відносно темпів падіння обсягів виробництва реальне вивільнення робочої сили, швидке зростання явного і прихованого безробіття, суттєве перевищення масштабів реального вивільнення робочої сили порівняно з очікуваним), а методом проведення аналізу може бути аналітичне зіставлення територіальних показників з середніми по регіону і визначення відповідних коефіцієнтів відхилення .