30. Правове регулювання діяльності командитних товариств. Учасники, управління та капітал кт

Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть щодо боргів додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники). Основні риси: - наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників; - установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника - установчим документом відповідно до ЦК (ч. З ст. 134) є підписаний такою особою меморандум; - відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором);- обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;- відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;Повні учасники командитного товариства:- зобов'язані брати майнову і персональну участь у командитному товаристві; - управляють справами товариства; - несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення; - якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам - які діють на підставі доручення, підписаного рештою учасників. Вкладники командитного товариства: - зобов'язані брати лише майнову участь у товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески);- на момент державної реєстрації товариства зобов'язані внести не менше 25% свого внеску; - мають право брати участь у розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток; - вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства; - не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі і відповідно до виданих доручень можуть діяти від імені товариства; - несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення; - самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення

30. Поняття та види акціонерних товариств

Акціонерне товариство (AT) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

- поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

- відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

- відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

- можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є державні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії;

- законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення AT);

- придатність форми AT для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань;

- органи управління і контролю AT: вищий орган - загальні збори AT; виконавчий орган - правління, дирекція чи директор (забезпечує виконання рішень загальних зборів та здійснює керівництво поточною діяльністю товариства); можуть створюватися спостережна рада (проміжний орган між загальними зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;

- чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради, яка виконує складні функції: організаційну (організація діяльності правління), контрольну (за діяльністю правління), захисну (захист інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів.

- участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

- можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - закрите або відкрите;

- можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

- визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать;