Розділ 2. Матеріали та методи досліджень
Для дослідження вмісту Ni, Co, Рb, Zn, Cd, Fe, Cu, Mn у воді, прибережному мулі, їх зразки відбирали в 3-ох різних місцях озера Пісочне (рис.2.1;2.2) Шацького національного природного парку 1 – біля біостаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка (51º34'14,33"N, 23º54'14,69"O); 2 – біля „дикого” пляжу (51º34'20,94" N; 23º55'22,35"O); 3 – біля санаторію „Лісова Пісня” (51º33'47,91" N; 23º54'34,77,"O).
Рис. 2. 1. Озера Шацького національного парку.
Рис. 2.2. Схема озера Пісочне Шацького національного природного парку
(масштаб – 2,5 км)
Фото 2.3. Біостаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка
Фото 2.4. „Дикий” пляж
Фото 2.5. Санаторій „Лісова Пісня”
Воду відбирали з поверхневого горизонту ставу, а проби прибережного мулу та на глибині біля 50 см. Спалювання та підготовку зразків прибережного мулу здійснювали за методикою Мур Дж. В., Рамамурті С. і згідно модифікації розробленої у відділі екотоксикології і гідрохімії Інституту гідробіології НАН України [35]. Зразки висушували в термостаті при температурі 105о С, розтирали в ступці до порошкоподібного стану. Валовий вміст важких металів визначали наступним чином. Абсолютно сухий мул масою 0,25 г чи поміщали в платиновий тигель, додавали 2,5 мл суміші HF і 2,5 мл HСlO4 та випарювали насухо. Потім додавали 2,5 мл HF і 0,25 мл HСlО4 і нагрівали до виділення білих парів. Після цього знову додавали 0,25 мл НСlО4. Залишок розчиняли в 2,5 мл НNO3. Розчинні форми важких металів визначали наступним чином. Абсолютно сухий мул масою 0,5 г змочували водою об’ємом 0,5 мл, добавляли 10 мл НNO3 і нагрівали при температурі 105о С на протязі 2-х годин. Охолоджували та добавляли 3 мл 30 % Н2О2. і суміш нагрівали на протязі години. Згодом фільльтрували і розбавляли водою до 50 мл. Отримані нітратні розчини використовували для визначення вмісту важких металів, яке здійснювали методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115 при відповідних довжинах хвиль, які відповідали максимуму поглинання кожного з досліджуваних металів. Визначення вмісту міді проводили при довжині хвилі 324,7 нм, ширині щілини 0,4 з чутливістю 1 і з інтенсивністю 100. Визначення вмісту свинцю проводили при довжині хвилі 283,3 нм, ширині щілини 0,4 з чутливістю 2 і з інтенсивністю 100. Визначення вмісту кобальту здійснювали при довжині хвилі 240,7 нм, ширині щілини 0,4 з чутливістю 1 і інтенсивністю 100. Визначення вмісту кадмію здійснювали при довжині хвилі 228,8 нм, ширині щілини 0,4 з чутливістю 1 і інтенсивністю 40. Концентрацію металів виражали в мг на 1 кг сухої маси досліджуваних зразків.
Для обробки даних та створення прогнозних математичних моделей було використано основні поняття математичної статистики та кореляційної залежності, зокрема використовували метод лінійної регресії. Для знаходження оцінки математичного ймовірності нормально розподіленої випадкової величини використовували метод найменших квадратів. Щоб визначити залежність між досліджуваними об’єктами ми звернулися до кореляційного аналізу і методу парної кореляції за допомогою коефіцієнта Пірсона. На основі цих даних було створено графіки кореляційної залежності та обраховано прогнозні математичні моделі [26].
РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГО-ГІДРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗЕРА ПІСОЧНЕ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ