6. Види маркетингових цінових стратегій.

1. СТРАТЕГІЯ ВИСОКИХ ЦІН ("ЗНЯТТЯ ВЕРШКІВ"). Здебільшого застосовується при впровадженні на ринок нового товару за таких умов: достатньої кількості покупців, для яких ціна не важлива; іміджу якості товару серед покупців; невеликого обсягу виробництва; високої конкурентної переваги товару (як реального, так і символічного). 2. СТРАТЕГІЯ НИЗЬКИХ ЦІН (СТРАТЕГІЯ ПРОРИВУ). За її допомогою можна швидко проникнути на ринок. Зазвичай вона використовується на стадії росту товару за таких умов: споживачі надзвичайно відчувають зміни в ціні (коефіцієнт еластичності повинен дорівнювати або бути вищим одиниці); витрати на одиницю продукції зменшуються із зростання кількості виробленої та проданої продукції; конкуренція на ринку не жорстока (низька ціна не цікавить активних та потенційних конкурентів). 3. СТРАТЕГІЯ ЦІНОВОГО ЛІДЕРА (СЮЇВІЗМ) передбачє співвідношення цін підприємства з цінами підприємства-лідера на даному ринку.  4 СТРАТЕГІЯ РИНКОВИХ ЦІН характерна для просування товару, знаходиться на стадії зрілості, коли рівень конкурентної боротьби мобілізувався й ціни конкуруючих товарів не дуже різняться.

7. Охарактеризуйте специфіку сегментування споживчого ринку.

Ідеальним підходом до планування маркетингової діяльності з погляду задоволення потреб споживачів можна вважати пристосування виробів і послуг до вимог окремого споживача. Протилежний підхід — розробляти універсальні, однакові для всіх споживачів товари. Обидва підходи існують на практиці і використовуються багатьма фірмами. Але зрозуміло, що обидва підходи — не ідеальні. Перший занадто дорогий, другий дешевший, але нехтує розбіжностями, які властиві різним покупцям. Методика, яка враховує сильні сторони обох підходів, — сегментування ринку.

Сегментування ринку — розподіл споживачів на групи — сегменти, — які відрізняються відносною однорідністю попиту, смаків, уподобань або реакцією на ті чи інші види маркетингової діяльності.

Сегментування — це вимушена форма пристосування фірми до вимог ринку. Напрямами сегментування, крім сегментування ринку за групами споживачів, може бути також сегментування за параметрами товару, а також сегментування за основними конкурентами.

У процесі сегментування ринку виділяють три етапи.

1. Визначення факторів сегментування.

Процедура сегментування ринку починається з вибору факторів (ознак) сегментування. Закономірно, що фактори ринків споживчих товарів та промислових товарів відрізняються.

Сегментування споживчого ринку за групами споживачів виконують на основі: географічних, демографічних, психографічних факторів та факторів поведінки споживачів. Як правило, при сегментуванні використовується не один, а кілька факторів.

Сегментування за географічними ознаками використовується для вибору регіонів продажу, адаптації товарів до різних кліматичних умов регіону, де він експлуатуватиметься.

Сегментування за демографічними ознаками дає змогу оцінити розміри сегментів, вибрати для реклами ті чи інші засоби масової інформації, яким віддають перевагу різні за доходами, віком, рівнем освіти сегменти споживачів.

Психографічні фактори стають у нагоді при виборі стилю, дизайну на етапі проектування виробу, в розробці маркетингового комплексу на різних етапах життєвого циклу товару.

Сегментування на основі факторів поведінки споживачів має широке застосування: розробка різних моделей виробу з різними характеристиками, складання рекламних звернень, що наголошують різні вигоди товару, навчання торгового персоналу, спеціальні програми підтримки інтенсивних споживачів, рівень інтенсивності купівель яких вищий за інших, різні за розмірами та якістю варіанти товарів та інше.

2. Вибір методу та здійснення сегментування.

Залежно від цілей і завдань дослідження використовують різні методи сегметування:

а)   метод побудови сітки сегментування застосовується для виділення базових ринків і використовується на рівні макросегмен- тування. При цьому беруться до уваги три змінні — функції, технології та споживачі;

б)  метод групувань передбачає послідовну розбивку сукупності об’єктів на кілька підгруп за найбільш важливими ознаками;

в)  метод багатомірного статистичного аналізу полягає в одночасній багатомірній (автоматичній) класифікації об’єктів за кількома ознаками. Найефективнішим при цьому вважається метод кластерного аналізу.

3. Інтерпретація отриманих сегментів (розроблення профілів груп споживачів).

На цьому етапі виділені сегменти описуються в термінах їхніх найважливіших характеристик