
- •1 Постановка завдання
- •2 Загальна частина
- •2.1 Вимоги до технічних засобів, що застосовуються
- •2.2 Опис інструментальних засобів, що застосовуються
- •3 Спеціальна частина
- •3.1 Опис структури бази даних
- •3.1.1 Опис інтерфейсу програми
- •3.1.2 Опис вхідних даних
- •3.1.3 Контроль коректності вхідних та вихідних даних
- •3.1.4 Опис структури та складових системи
- •3.2 Експлуатаційна частина
- •3.2.1 Підготовка програми до виконання
- •3.2.2 Інструкція користувача
- •3.2.3 Опис критичних ситуацій та повідомлень програми
- •3.2.4 Опис процесу налагодження програми
- •4 Економічна частина
- •5 Охорона праці
5 Охорона праці
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці", працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".
Дія закону «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності, на всіх працюючих громадян, а також притягнених до праці на цих підприємствах. Для забезпечення охорони праці широко упроваджені досягнення науки і техніки: автоматизація шкідливих і небезпечних виробничих процесів, вживання нових безпечних матеріалів, конструктивних рішень і новітніх засобів захисту. Крім того, збереження здоров'я працівників забезпечує збереження витрат по виплаті лікарняних листів і гарантує задану продуктивність. І взагалі, охороняючи здоров'я працюючих, держава охороняє своє майбутнє.
5.1 Вимоги до організації робочого місця користувача електронно-обчислювальною машиною.
Робоче місце призначено для оператора, що працює з програмною системою обліку студентів коледжу, які навчаються за контрактом. Кількість робочих місць – 1. Робоче місце оснащено ПК, принтером, відеотерміналом та іншими периферійними пристроями. Розміщення принтера або інших пристроїв введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.
Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ повинна складати не менше 6 м2, а об'єм – не менше 20 м3. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг; стегна – в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70º-90º, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20º, відносно горизонтальної площини, нахил голови – 15º-20º, відносно вертикальної площини.
По тяжкості виконання робіт мій проект відноситься до категорії легких робіт 1а. До категорії 1а відносять роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких затрати енергії складають до 139 Вт, або 120-150 Ккал/рік. Зорова праця на дільниці відноситься до категорії IVб, IVв.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці проводиться атестація робочих місць для оцінки умов праці, перед початком роботи з відеотерміналом організовується проведення обстеження зору працівника окулістом не за кошти працівника, а також при виникненні скарг на погіршення зору. Безкоштовно надаються індивідуальні окуляри коригування зору, відповідно до умов роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження показали, що вони є необхідними.
При роботі з ПК необхідно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:
наявність шуму та вібрацій;
м’яке рентгенівське випромінювання;
електромагнітне випромінювання;
ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання;
електростатичне поле між екраном і оператором;
наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.
5.2 Вимоги до виробничого персоналу
Усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду – попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності – у порядку, з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом. До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.
Медогляд працівник з ПК має проходити раз у 2 роки обов'язково. Власник підприємства повинен безкоштовно надати індивідуальні окуляри коригування зору відповідно до умов роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження показали, що вони є необхідними.
Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.
До робіт з обслуговування, допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II.
Власник повинен – забезпечувати даними керівників служб та структурних підрозділів, безпосередніх керівників робіт, робочі місця яких обладнані відеотерміналами та ЕОМ, та які виконують обслуговування, ремонт та налагодження комп’ютерної техніки.
5.2.1 Режим праці та відпочинку
При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження здоров'я працівника передбачаються:
перерви для відпочинку і вживання їжі;
перерви для відпочинку й особистих потреб;
додаткові перерви.
Оператори ЕОМ виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі. Для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначити регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години. Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.
5.2.2 Обов'язки, права та відповідальність працюючих з електронно-обчислювальною машиною
Працівник має право:
на відповідне дослідження очей та зору особою відповідної кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору, яке може бути наслідком роботи на відеотерміналі;
на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов роботи за відео терміналом, якщо результати досліджень показали, що вони є необхідними;
на інформацію про всі важливі питання його здоров'я та безпеки, пов'язані з перебуванням за робочим місцем, а також про заходи, що вживаються.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:
знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, інструкцій з охорони праці, інструкцій щодо експлуатації застосовуваного обладнання, правила поводження з устаткуванням;
використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;
додержуватись зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
негайно повідомляти власника або безпосереднього керівника робіт про кожну виявлену небезпеку, про будь-яке пошкодження захисних пристроїв та засобів захисту, про несправності устаткування;
не відключати захисні пристрої, не проводити самовільних змін конструкції і складу устаткування або його технічного налагодження.
За безпечність експлуатації, обслуговування ЕОМ, а також за відповідальність обладнання, виробничих приміщень, робочих місць відповідає власник. Особи, винні в порушенні цих правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.
5.3 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів робочої зони
Умови праці відповідають 1 класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Таблиця 5.1 – Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПК
Пора року
|
Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88 |
Температура повітря, Cº |
Відносна вологість повітря |
Швидкість руху повітря, м/с |
оптимальна |
оптимальна |
оптимальна |
||
холодна |
Легка – 1а |
22-24 |
40-60 |
0,1 |
тепла |
Легка – 1а |
23-25 |
40-60 |
0,1 |
Таблиця 5.2 – Рівні іонізації повітря в приміщені при роботі з ПК
Рівні |
Кількість іонів в 1 см3 повітря |
|
+ n |
- n |
|
Мінімально необхідні |
400 |
600 |
Вентиляція на робочому місці визначається звичайним метало-пластиковим вікном, яке має два ступеня регулювання: легке провітрювання (вікно відхиляється зверху на 15º) та повне провітрювання (вікно повністю відкривається).
Опалення визначене стандартною чавунною батареєю, яку встановлювали при зведені будівлі та яка підключена до стояка, який у свою чергу підключений до системи опалювання.
Кондиціювання можливе за рахунок побутового кондиціонера.
У приміщенні з ПК рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку відповідають вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.
Рівень шуму не перевищує 60 Дб.
Як засоби шумопоглинання застосовуються негорючі спеціальні панелі з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц. Крім того, використовуються підвісні стелі з аналогічними властивостями.
У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці.
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Вібрація, яка супроводжує працівника під час виконання робіт з ЕОМ, це технологічна вібрація, яка передається від стаціонарних машин на робочі місця, що не мають джерела вібрації, через підлогу, фундаменти або робочі площадки де працює оператор ПК.
Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:
а) напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не перевищує:
у діапазоні частот 5-2 кГц – 25 В/м, у діапазоні частот 2-400 кГц – 2,5В/м;
б) щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5-2 кГц – 250 нТл, у діапазоні частот 2-400 кГц – 25 нТл;
в) поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500В;
г) потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від та інших поверхонь ВДТ не перевищує 100 мкР/рік.
Таблиця 5.3 – Вимоги до відеотерміналів
Найменування параметра |
Значення параметра |
Яскравість знака (яскравість фону), кд\м2 |
Від 35 до 120 |
Зовнішня освітленість екрана, лк |
Від 100 до 250 |
Контраст (для монохромних зображень) |
Від 3:1 до 1,5:1 |
Нерівномірність яскравості в робочий зоні екрану |
Не більше 1,7:1 |
Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності: |
|
По горизонталі та вертикалі |
Не більше 2% |
По діагоналі |
Не більше 4% відношення суми коротких сторін до суми довгих |
Різниця довжини рядків або стовпчиків |
Не більше 2% середнього значення |
Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм |
0,3
|
Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигання) |
Не повинна бути зафіксована у 90 % спостерігачів |
Відбивна власність, дзеркальне та змішане (відблиск), %, (допускається виконання вимог при застосуванні екранного фільтра) |
Не більш 1 |
Відношення ширини знака до його висоти для великих літер |
Від 0,7 до 0,9 |
Мінливість розміру знака |
Не більш 5% висоти |
Ширина лінії контуру знака |
0,15-0,1 висоти |
Освітлення на робочому місці оператора ПК: природне – бічне, штучне – загальне та місцеве. Загальне освітлення не менш 400 лк.
Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк, за санітарними вимогами. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.
Штучне освітлення приміщення робочого місця, обладнаного відеотерміналом ЕОМ загального та персонального користування, обладнане системою загального рівномірного освітлення. Додатково до загального освітлення встановлені світильники місцевого освітлення. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50º до 90º, відносно вертикалі в подовжній і поперечний площинах складає не більш 200 кд\м2, а захисний кут світильників є не більшим за 40º. Коефіцієнт пульсації не перевищує 5 %.
5.4 Вимоги безпеки при роботі та заходи з охорони праці.
Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення периферійних пристроїв, екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.
Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з прийнятими вимогами: після 2 годин роботи з ПК робиться 15 хвилинний відпочинок. Тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
Після закінчення роботи ПК та периферійні пристрої повинні бути відключені від джерела енергозабезпечення.
Під час виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити ПК, відеотермінал та пристрої, які підключені до нього від електричної мережі, та негайно доповісти керівнику робіт.
5.4.1 Організаційні заходи попередження травмування
До організаційних заходів попередження травмування відносять: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою та відпочинком працюючих.
Інструктажі поділяються на:
вступний – проводиться зі всіма працівниками, які щойно прийняті на роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади. Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи;
первинний – проводиться до початку роботи з новоприйнятими на підприємство, переведеними до іншого цеху, відрядженими та іншими. Ще первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці;
повторний – проводиться з усіма працівниками на роботах з підвищеною небезпекою 1 раз у квартал, на інших роботах – 1 раз на півріччя, на інших роботах – один раз у півріччя. Мета інструктажу – поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно й безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі;
позаплановий – проводиться при зміні правил по охороні праці, зміні технологічного процесу, зміні обладнання, та інше. Проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху, обсяг і зміст інструктажу визначаться для кожного окремого випадку залежно від причини і обставин, що викликали необхідність його проведення;
цільовий – проводиться з робітниками перед виробництвом особливо шкідливих робіт, на котрі оформляються наряд-допуск. Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.
Якщо нещасний випадок все ж таки має місце, то необхідно терміново звернутися до медичного пункту який працює у коледжі.
5.4.2 Технічні засоби попередження травмування
До технічних засобів по попередженню травматизму насамперед відносяться заходи по забезпеченню безпечної роботи обладнання. До технічних засобів попередження в приміщенні відносяться: графічне позначення над кожною розеткою «220 В», занулення ПК та пристроїв, які підключенні до нього, встановлення плавких запобіжників у щитку розподілення енергії, використання фільтрів вирівнювання напруги.
5.4.3 Електробезпека
Лінія електромережі для живлення ПК, периферійних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електропристроїв. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладено від стійки групового розподільчого щита до розеток живлення ПК, периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування та налагодження ЕОМ підключенні до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх є такою, що приєднання нульового захисного провідника відбувається раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні є зворотнім. Унеможливлено з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.
Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки змонтовані на негорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та правил пожежної безпеки. Є неприпустимими:
експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією, залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.
Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами. Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровування вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначально в характері і тяжкості ураження. Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини, у тому числі і в крові, що призводить до зміни її фізико- хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, у свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.
Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.
ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.
Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.
Нульовий захисний дріт, прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.
5.4.4 Протипожежний захист
Приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Приміщення має 1 ступінь вогнестійкості та відноситься до категорії Д. Для цієї категорії обов'язковим є присутність в приміщенні пожежної сигналізації, телефонного зв'язку та первинних засобів пожежогасіння.
В приміщенні з ЕОМ повинен бути хімічний вогнегасник і система автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.
До складу системи пожежної сигналізації входять пожежні сповіщувачі, приймальний прилад та автономне джерело електроживлення. Пожежний сповіщувач – пристрій для формування сигналу про пожежу. Система пожежної сигналізації повинна швидко виявляти місця виникнення пожежі, надійно передавати сигнал на приймально-контрольний прилад і до пункту прийому сигналів про пожежу.
У приміщенні з ЕОМ повинен знаходитись вуглекислотний вогнегасник, тому що комп'ютери знаходяться під напругою, використовувати воду та піну для гасіння пожару недопустимо, оскільки це може привести до електричних травм, а також приймаємо до уваги той факт, що на деякі елементи ЕОМ недопустимо потрапляння вологи.
Пожежа можлива за наявності 3-х чинників: горючої речовини, окислювача, і джерела запалювання. За відсутності будь якого зі згаданих чинників, або обмеженні його визначального параметру безпечною величиною, пожежа не можлива. Можливими причинами пожежі є: коротке замикання та необережне поводження з електроприладами.
Організація протипожежного захисту спрямована на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквідацію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідливих та небезпечних факторів пожеж і вибухів. Обмеження розповсюдження та розвитку пожежі, загалом, забезпечується: потрібною вогнестійкістю будівель та споруд, використанням негорючих матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень.
Захист людей у разі пожежі є найважливішим завданням всієї системи протипожежного захисту. Вирішення цього завдання становить велику складність, оскільки має власну специфіку та здійснюється іншими шляхами, ніж захист будівельних конструкцій чи матеріальних цінностей. Рятування являє собою вимушене переміщення людей назовні при впливі на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні безпосередньої загрози цього впливу. Вимушений процес руху людей з метою рятування називається евакуацією, вона здійснюється через евакуаційні виходи.
5.5 Енергетичні підприємства України та їх вплив на природні екосистеми
Взаємодія енергетичного підприємства з навколишнім середовищем відбувається на усіх стадіях добування і використання палива, перетворення і передачі енергії. Тепловою електростанцією активно споживається повітря. У результаті цього виникають продукти згорання, які передають основну частину теплоти робочому типу енергетичного устаткування, частина теплоти розсіюється в навколишньому середовищі, а частина разом із продуктами згорання через трубу передається у атмосферу. Продукти паління, які потрапляють в атмосферу, мають у собі оксиди азоту, вуглецю, сірки, пари води і інші речовини у твердому і рідкому станах.
Зола і шлак, які видаляються з топки, утворюють золошлаковідходи на поверхні літосфери.
Окрім конденсаторів та турбогенераторів, споживачами охолодженої води є маслоохолоджувачі, системи зливу та інші довколишні системи, які виділяють зливи на поверхню води або у гідросферу.
Одним з факторів дії вугільних АТЕС на навколишнє середовище є викиди системи складування палива, його транспортування, золоочищення. При транспортуванні та складуванні можливе не тільки пилове забруднення, а й виділення продуктів окислення палива.
Регіональна економіка та природокористування температури навколишнього середовища, фазового складу опадів і їх інтенсивності. Система охолодження конденсаторів ТЕС зволожує мікроклімат у районі станції, що призводить до виникнення низької хмарності, туманів, зменшення сонячного світла, викликає дощі, в зимовий час – ожеледицю. Взаємодія викидів і туманів призводить до виникнення стійкої сильно забрудненої дрібнодисперсної хмари – смогу, найбільш щільного біля поверхні землі. Одним з видів впливу ТЕС на атмосферу є зростаюче споживання повітря, необхідного для спалення палива.
Взаємодія ТЕС з гідросферою характеризується в основному споживанням води системами технічного водопостачання, в тому числі, безповоротним споживанням води. Основними споживачами води на ТЕС та АЕС є конденсатори турбін. Витрати води залежать від початкових і кінцевих параметрів пари і води системи технічного водопостачання. При митті поверхні нагрівання котлоагрегатів виникають розбавлені розчини соляної кислоти, аміаку, солей амонію , заліза і інших речовин. Основними факторами дії ТЕС на гідросферу є викиди тепла, наслідками яких можуть бути: постійне, локальне підвищення температури у водоймищі, тимчасове підвищення температури, зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму; зміна умов паводків; зміна розповсюдження опадів, випарування, туманів.
Поряд з порушенням мікроклімату теплові викиди призводять до зараження водоймищ водоростями, порушення кисневого балансу, що складає загрозу для життя мешканців річок та озер.
Основними факторами дії ТЕС на літосферу є випадіння на її поверхню твердих частин і рідких розчинів – продуктів викидів у атмосферу, споживання ресурсів літосфери , в тому числі вирубання лісів, добування палива, виключення з сільськогосподарського обігу земель і луків під будівництво ТЕС та будівництво золовідвалів. Наслідком цих перетворень є зміна ландшафту та мікроклімату.
При нормальній експлуатації АЕС дають значно менше шкідливих викидів у атмосферу, ніж ТЕС, які працюють на органічному паливі. Так, робота АЕС не впливає на склад кисню та вуглекислого газу в атмосфері, не змінює її хімічного стану. Основними факторами забруднення навколишнього середовища виступають радіаційні показники.
Найбільшу небезпеку викликають аварії на АЕС та неконтрольоване розповсюдження радіації. Друга проблема експлуатації АЕС – теплове забруднення. Основне тепловиділення АЕС у навколишнє середовище як і на ТЕС, трапляється у конденсаторах паротурбінних обладнань. Проте великі питомі витрати пари в АЕС визначають і більші питомі витрати води. Викиди охолоджувальної води в ядерних енергетичних установках виключає їх радіаційний вплив на водне середовище, в тому числі потрапляння радіонуклідів у гідросферу також неможливе.
Важливими особливостями дії АЕС на навколишнє середовище є переробка радіоактивних відходів, які виникають не тільки на АЕС, а й на усіх підприємствах паливного циклу, а також необхідність демонтажу та захоронення елементів обладнання, які мають радіоактивність.
ГЕС має великий вплив на природне середовище, яке виявляється як у період будування, так і при експлуатації. Споруда водосховищ перед греблею ГЕС призводить до затоплення території. Зміна гідрологічного режиму і затоплення території викликає зміни гідрохімічного і гідробіологічного режимів водних мас. При інтенсивному випарюванні вологості з поверхні водосховищ можливі локальні зміни клімату: підвищення вологості повітря, виникнення туманів, посилення вітрів тощо.
Споруди ГЕС істотно впливають на льодовий режим водних мас: на терміни льодоставу, товщину льодового покриву. При будуванні великих споруд водосховищ ГЕС складаються умови для розвитку сейсмічної активності, що обумовлено виникненням додаткового навантаження на земну кору та інтенсифікацією технологічних процесів.
5.6 Розрахунок нормування розмірів обчислювального центру
У приміщенні, що знаходиться на другому поверсі виробничого корпусу, заплановано встановити комп'ютери. Визначити скільки комп'ютеризованих робочих місць, оснащених відеодисплейними терміналами (ВДТ), можна встановити у даному приміщенні й як їх розташувати відповідно до чинних норм та правил з охорони праці. Розміри приміщення: довжина а = 9,38 м, ширина Ь = 6,02 м, висота Н = 3,2 м.
Перш за все необхідно проаналізувати чи підходить дане приміщення для того, щоб розмістити в ньому комп'ютеризовані робочі місця.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 є неприпустимим розташування приміщень, призначених для роботи з ВДТ, у підвалах та цокольних поверхах. Також забороняється розташування вибухонебезпечних приміщень категорії А і Б (ОНТП 24-86) та виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщенням, де знаходяться ЕОМ (ПЕОМ). А також над такими приміщеннями, або під ними. Окрім того, виробничі площі для роботи з ВДТ не повинні межувати з приміщеннями, у яких рівень шуму і вібрації перевищує допустимі значення.
Вибране приміщення відповідає вищезазначеним вимогам, тому переходимо до наступного етапу, а саме, до визначення кількості комп'ютеризованих робочих місць, які можна розмістити в даному приміщенні. Оскільки площа приміщення становить Sпр = 56,5 м2, а площа, на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше 6,0 м2, то в даному приміщенні можна розмістити щонайбільше десять комп'ютеризованих робочих місць. Такої кількості достатньо для технічного переоснащення виробництва.
Перевіримо, чи відповідає це число нормативу щодо мінімального об'єму приміщення на одне робоче місце з ВДТ (Vр.м.min = 20 м3). Об'єм приміщення становить 180,8м3, а об'єм, що припадає на одне комп'ютеризоване робоче місце, - Vр.м = 4,2 м3. Таким чином, норматив щодо об'єму приміщення на одне робоче місце з ВДТ не виконується.
Планування розміщення комп'ютеризованих робочих місць у приміщенні проводимо із урахуванням наступних вимог:
робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стіни зі світловими прорізами;
відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не менше 1,2 м;
відстань між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
прохід між рядами робочих місць має бути не менше 1 м.
Необхідно також урахувати розміри меблів на комп'ютеризованих робочих місцях, зокрема, робочого столу. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, рекомендовані розміри столу для робочого місця з ВДТ становлять: висота — 725 мм, ширина — 600—1400 мм, глибина — 800—1000 мм. Приймаємо, що робочий стіл має такі розміри: ширина — 1200 мм, глибина — 800 мм.
Найкраще розмістити комп'ютеризовані робочі місця рядами вздовж стіни з вікнами. Це дасть змогу унеможливити дзеркальне відбиття на екрані ВДТ джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх у поле зору операторів, що погіршує умови їх зорової роботи.
На рисунку 5.1 наведено план виробничого приміщення з комп'ютеризованими робочими місцями.
Рисунок 5.1 – План виробничого приміщення з комп'ютеризованими робочими місцями:
1 — комп'ютеризоване робоче місце з ВДТ; 2 — сонцезахисні жалюзі; 3 — шафи для зберігання дискет та програмного забезпечення; 4 — шафи для зберігання документації та фахової літератури
ВИСНОВОК
Протягом роботи над дипломним проектом «Ведення бази даних приватного магазину» засобами середовища C++Builder було створено програмний продукт, який надає можливість автоматизації замовлення товарів.
Програмний продукт складається з підсистем: управління замовленнями, управління товарами. Підсистема управління замовленнями виконує основні функції: додавання, видалення, змінювання замовлення, переглядання інформації про замовлення. Підсистема управління товарами надає можливість додавання, видалення, змінення товарів (назви, переліку, терміну придатності, виробника, тощо).
Слід відзначити, що програмний продукт виконує достатню кількість функцій з числа основних функцій, які присутні автоматизації магазинів.
Функції розроблених підсистем дають змогу вирішити такі завдання автоматизації магазинів як поліпшення обслуговування відвідувачів (за рахунок того, що клієнт може отримати будь-яку інформацію про товар); контроль та оптимізація діяльності підприємства (автоматизація робот з чеками) і таке інше.
Клієнту подається електронний перелік товарів. В базі даних можна відстежувати товари з закінченим терміном придатності.
Розроблена програма має зручний та зрозумілий інтерфейс для роботи користувача.
Таким чином розрахунок показав, що собівартість програми «Ведення бази даних приватного магазину» складає 4903,17 грн, якщо продавати програму її ціна для споживача складатиме 7060,56 грн. Отже з кожного екземпляра проданої програми маємо прибуток 2157,39 грн.
У розділі «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Й БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА» було підтверджено, що об’єм робочого місця на одну особу не задовольняє нормам.
Розроблена пояснювальна записка значну увагу приділяє опису інтерфейсу та інструкції для користувача, що дає змогу використати її як супроводжуючу документацію для програми і це робить її корисною при користуванні програмою.
Розроблений програмний продукт може бути корисним для автоматизації магазинів, оскільки дозволяє, наприклад, значно зменшити час на замовлення товарів, покращити рівень обслуговування відвідувачів, зробити цікавим процес замовлення товарів, контролювати фінансову звітність тощо. Програми такого роду можуть допомогти в прискоренні темпів розвитку приватних підприємств.
Представляє інтерес подальший розвиток функцій програми з тим, щоб доповнити їх, наприклад, функціями виведення чеку та звіту на друк.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Архангельский, А.Я.. Язык С++ Builder. Справочное и методическое пособие. / А.Я. Архангельский. М.: Бином, 2008.-942 с.
Боровский, Андрей. Самоучитель С++ и С++ Builder / Андрей Боровский. ─ Москва Санкт-Петербург-Киев:ПИТЕР,2005.-255 с.
Брауде, Э.Дж. Технология разработки программного обеспечения / Э. Дж. Брауде. Питер, 2004. 656с.
Ганзюра, М.П. Основи охорони праці / М.П. Ганзюра, Київ 2003р.
Доск, Дж. Программное обеспечение и его разроботка / Доск Дж. ─ Пер. с англ. М.: Мир, 1985. – 368с., ил.
Культин, Н. Б. С/С++ в примерах и задачах / Н. Б. Культин. – СПб.: БХВ – Петербург, 2001. – 288 с., ил.
Культин, Никита. Самоучитель С++ Builder / Никита Культин. ─ Санкт-Петербург: БХВ-Петербург, 2004.-316 с.
Лаптев, В.В. С++. Объектно-ориентированное программирование. Задачи и упражнения. /В.В. Лаптев, А.В. Морозов, А.В. Бокова; Москва-Санкт-Петербург: ПИТЕР, 2007.-287 с.
Павловская, Т.А.. С/С++. Программирование на языке высокого уровня / Т.А. Павловская Москва-Санкт-Петербург: ПИТЕР, 2004.-460 с.
Пахомов, Борис. С++ и С++ Builder / Борис Пахомов. ─ Санкт-Петербург: БХВ-Петербург, 2008.-672 с.
Практическое руководство по программированию / Пер. с англ. Б. Мик, П. Хит, Н. Рашби и др.; под ред Б. Мика, П. Хит, Н. Рашби. – М.: Радио и связб, 1986. 168 с.; ил.