52. Порівняння ринкових форм економічної організації суспільства

Ринкова економіка є найбільш гнучкою, здатна перебудовуватись, пристосовуватись до нестійких і мінливих внутрішніх і зовнішніх умов.

Ринкова економіка функціонує на основі економіки стимулу як механізм, за допомогою якого індивідуальне рішення координується умовах досягнення найбільшої корисності. Механізм виконує фундаментальні завдання економічного розвитку визначається опосередковано через ціни та ринок.

Прихильники чистого капіталізму вважають, що державне втручання підриває економічне функціонування, держава має лише захищати приватну власність та встановлювати належні правові структури для полегшення функціонування вільних ринків.

З другої пол. ХХ ст. в умовах широкого розгортання науково-технічні революції та поступального розвитку продуктивних сил особливо швидких змін зазнали виробнича та соц. інфраструктура, що визначило набагато ефективніший вплив держави на розвиток нац. ек. капіталістичних країн, змінився господарський механізм, організаційні форми господарської діяльності та ек. зв’язки між суб’єктами. Подальшого розвитку набули планові методи господарювання в межах окремих фірм, у вигляді маркетингової системи управління, на макрорівні – ек. засіб державного регулювання ек.

1. Ринкова економіка вільної конкуренції (Чистий капіталізм).

Умовами формування стали три історичних явища:

1. суспільний розподіл праці, що по мірі свого розвитку вимагає розвитку обміну і вдосконалення його форм;

1. економічна відокремленість виробників. Вона виникає з розмежуванням інтересів окремих виробників, їхнім прагненням досягнути передусім власної мети, на базі приватної власності; пізніше вона стала опиратися і на колективну власність, але також обмежену колом власних інтересів;

2. самостійність виробників і робітничої сили, свобода підприємницької діяльності.

Визначні риси економіки вільної конкуренції:

• Приватна власність на інвестиційні ресурси,

• наявність безлічі самостійних продавців і покупців кожного товару,

• винятково ринкове регулювання макроекономічної діяльності.

Засоби усуспільнення виробництва – підприємство;

Основна форма власності – економічна діяльність на основі приватної власності;

Регулювання економіки – саморегулювання капіталів до незначного втручання держави.

Головна визначна риса вільної ринкової економіки: держава не грає ані найменшої ролі в розподілі ресурсів.

Потрібно чітко розуміти, що по своїй суті економіка вільної конкуренції, як і командна економіка, являє собою крайній, а отже, і нездійсненний варіант розвитку. Вони існують лише в формі моделей, що допомагають зрозуміти закономірності розвитку систем, що є сумішшю цих крайностей, особливо, сучасного капіталізму.

1. Сучасний капіталізм.

Засоби усуспільнення виробництва – усуспільнення та одержавлення частки господарств в національному й інтернаціональному масштабі.

Основна форма власності – економічна діяльність на основі колективної, приватної, державної форм власності;

Регулювання економіки – активне державне регулювання національної економіки для стимулювання споживчого попиту і пропозиції та запобіганню кризам, безробіттю тощо.