
- •1. Механізми координації господарського життя суспільства
- •2. Механізми державного регулювання економічних систем
- •3. Механізм регулювання системних трансформацій економіки і суспільства перехідного типу
- •4. Дерегуляція економічних систем: сутність, форми, прояви
- •5. Моделювання економ систем
- •7. Методологічні засади аналізу економічних систем
- •8 Історичні та соц-економічні передумови порівняльного аналізу ек. С-м в хх ст..
- •9. Ідейно-теоретичні джерела формування сучасних уявлень про функціонування і розвиток економічних систем.
- •10. Становлення методологічних засад аналізу економічних систем
- •11. Системний аналіз у дослідженні розвитку складних господарських утворень
- •12. Структурно-функціональний аналіз економічних систем
- •13. Порівняльний аналіз економічних систем: історія, теорія, методологія
- •15. Синергетичний підхід в дослідженнях економічних систем.
- •16. Принципи структурності і системності в дослідженнях економічного розвитку Основні принципи системного підходу:
- •17. „Чотири поля економіки” як модель взаємодії різних механізмів координації господарських зв’язків
- •18. Поняття та хар-ні ознаки функціонування, розвитку, еволюції, трансформації ек сис-м.
- •19. Основні проблеми економічної організації суспільства
- •20. Сутність та ідеальні типи ек.Систем.
- •21. Цілі економічних систем
- •22. Типологізація та порівняння економічних систем
- •23.Історичний розвиток господарської організації суспільства: критерії періодизації
- •24.Теорія ідеальних типів господарств Ойкена
- •25. Марксистський формаційний підхід до вивчення розвитку і порівняння ек сис
- •26.Інституціональна інтерпретація еволюції ек систем.
- •27. Ордоліберальна концепція функціонування економічних систем
- •28. Загальноцивілізаційний підхід до класифікації економічних і суспільних систем
- •29. Сутність та складові ек структури сучасного суспільства.
- •30. Сутність ек сис-м та форми їх прояву в історичному розвитку сус-ва.
- •31. Економічний устрій суспільства та його складові
- •32.Економічна конституція суспільства та її значення в господарському розвитку
- •33.Структурні форми устрою та їх прояви в господарській практиці.
- •35. Сутність вир відносин та форми їх прояву в реал госп системах.
- •36. Конституюючі елементи економічних систем та їх історичні форми
- •Відносини і форми власності як системоутворюючі елементи економічної організації суспільства.
- •38. Виробничі можливості економічних систем як економічний потенціал суспільства. (из книги Бодрова «політ економія)
- •39. Фактори виробництва та умови соціально-економічного середовища.
- •40. Економічна зростання як мета в різних економічних системах: сутність, показники і виміри.
- •41. Повна зайнятість як одна з визначальних характеристик економічної системи
- •42. Макроек стабільність госп сис-м, її критеріїї і чинники.
- •43. Зовнішньоекономічна рівновага та шляхи її досягнення в різних господарських системах
- •44. Економічна свобода, її конкретні прояви і виміри.
- •45. Економічна безпека: сутність, чинники, механізми реалізації
- •46. Економічна справедливість та її інтерпретація в різних економічних системах
- •47. Ефективність економічних систем: сутність, чинники, виміри.
- •48. Основні типи і характеристики економічних систем
- •49.Традиційна економіка та форми її прояву в сучасних суспільствах
- •50.Мобілізаційні механізми командної економіки радянського типу.
- •52. Порівняння ринкових форм економічної організації суспільства
- •Ринкова економіка вільної конкуренції (Чистий капіталізм).
- •Сучасний капіталізм.
- •53. Характерні ознаки та історичні прояви економіки змішаного типу
- •54. 3Міст, різновиди та специфіка економіки перехідного типу.
- •55.Сутність інституцій та їх роль у структуруванні господарського життя суспільства.
- •56. Трансакційні витрати та ефективність економ. Систем
- •57.Механізм інституціональних змін економічних систем
- •58.Економічні трансформації як об’єкт регулювання та управління.
- •59. 0Сновні тенденції і фази трансформації сучасних економічних систем.
- •60.Транзитологія як наука про перехідні стани і форми розвитку економічних та суспільних систем.
45. Економічна безпека: сутність, чинники, механізми реалізації
Економічна безпека — це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Основними завданнями економічної безпеки є:
забезпечення пропорційного та безперервного економічного зростання;приборкання інфляції та безробіття; формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів скорочення дефіциту бюджету та державного боргу;забезпечення соціального захисту та підвищення якості життя населення; підтримка стійкості національної валюти тощо.
У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові:
- економічну незалежність (можливість здійснення державного контролю над використанням національних ресурсів, спроможність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародній торгівлі)
-стійкість і стабільність національної економіки (міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, стримування дестабілізуючих чинників);
- здатність до саморозвитку й прогресу (спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал).
Економічна безпека оцінюється за певними критеріями — показниками-індикаторами: структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій; природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціали країни; ефективність використання ресурсів; конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках; темпи інфляції; рівень безробіття; якість життя, тобто ВВП на душу населення, ступінь диференціації доходів, забезпеченість населення матеріальними благами й послугами; дефіцит бюджету та державного боргу; енергетична залежність; інтегрованість у світову економіку.
Нехтування станом економічної безпеки може призвести до катастрофічних наслідків: занепаду галузей, банкрутства підприємств і, зрештою, до підриву системи життєзабезпечення держави з наступною втратою суверенітету.
Належний рівень економічної безпеки досягається здійсненням єдиної державної політики, в тому числі економічної, підкріпленої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам.
Основними вимогами до системи гарантування економічної безпеки є функціонування в межах, передбачених чинним законодавством; забезпечення надійного захисту та реалізації національних економічних інтересів; своєчасне виявлення та відвернення загроз економічній безпеці; ефективне функціонування як у звичайних, так і в надзвичайних умовах; чітка структурованість та функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади; відкритість та гласність у необхідних межах щодо діяльності органів гарантування економічної безпеки.
Найважливішим елементом механізму гарантування економічної безпеки суспільства є діяльність держави з виявлення й попередження внутрішніх і зовнішніх загроз безпеці економіки, особливо за сучасного соціально-політичного становища України. Основні напрямки цієї діяльності такі:
• виявлення випадків, коли фактичні чи прогнозовані параметри економічного розвитку відхиляються від порогових значень економічної безпеки, і розроблення комплексних державних заходів для виходу країни із зони небезпеки. Заходи й механізми, що гарантують економічну безпеку, опрацьовуються одночасно з державними прогнозами соціально-економічного розвитку і реалізуються в програмі соціально-економічного розвитку;
• організація роботи щодо реалізації комплексу заходів з метою подолання чи недопущення виникнення загроз економічній безпеці. У ході цієї роботи розглядається концепція державного (регіонального) бюджету щодо гарантування економічної безпеки;
• експертиза прийнятих рішень з фінансових і господарських питань з погляду економічної безпеки. Законодавчі й інші нормативні правові акти обов'язково мають підлягати експертизі на предмет економічної безпеки.