40. Економічна зростання як мета в різних економічних системах: сутність, показники і виміри.

Ек.зростання - розвиток національної ек-ки протягом певного періоду,котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту ВВП,ВНП,НД вцілому або темпами приросту цих показників у розрахунку на душу населення.

Показники абсолютного приросту використ для оцінювання темпів зростання ек.потенціалу країни;приріст на душу населення-для аналізу динаміки добробуту населення країни та порівняння рівнів життя в різних країнах. Ек. зростання у країнах з перехідною ек. може бути досягнуте через інституційні зміни країни, що досягли успіхів в ек. трансформації. Ек. зростання – збільшення кількості товарів та послуг, які продукує нац. економіки різних ек систем. Зростання обсягу продукції в розрахунку на душу населення>зростання рівня життя в країні. Ек. зростання – важлива ек мета кожної країни. Зростаюча ек. повніше задовольняє потреби людей, ефективніше розв’язує соц.-ек. проблеми; полегшує розв’язання проблем обмеження ресурсів; змога нації зберегти держ. незалежність.

Групи факторів, що визнач ек зростання: 1)Пропозиції; 2)Попиту. Темпи ек. зростання розраховуються в темпах приросту реального ВНП або ВВП у відсотковому виразі (розрах. за рік) у=((Ут–Ут-1)/Ут-1)*100%, де Ут-обсяги реал ВВП в поточному періоді; 3)Ефективності; 4)Соц.-культурні; 5)Інституціональні; 6)Інші. Показники ек зростання: 1)продуктивність сус. праці; 2)трудомісткість праці; 3)інтенсивність праці; 4)показник фондовіддачі; 5)капіталомісткість продукції; 6)матеріаломісткість; 7)гранична продуктивність факторів виробництва. Частки у нац. доході цих факторів ЗП=75-80%; прибуток і процент – 15-18%; прир. рес 5-7%.

Економічне зростання тісно пов’язане з ефективністю суспільного виробництва.

41. Повна зайнятість як одна з визначальних характеристик економічної системи

Повна зайнятість — зайнятість, що передбачає надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюються індивідуальне та колективне відтворення робочої сили і задоволення всієї сукупності потреб. Повна зайнятість найбільшою мірою відповідає соціальній природі людини, а в Україні гарантується Конституцією.В умовах капіталістичної економічної системи повна зайнятість вступає у. суперечність з основною метою капіталістичного виробництва, з кризовим характером функціонування економіки та ін. Так, у період кризи чисельність зайнятих різко скорочується, а під час піднесення — зростає.

Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. В економічній системі існує 3 види безробіття: фрикційне (пов’язане з постійним рухом населення між регіонами і видами праці), структурне (коли D на працю не = S), циклічне (спричиняється фазою спаду ділового циклу). Фрикційне і структурне безробіття є неминучими в будь-якій ек. системі. Повна зайнятість досягається у тому випадку, коли циклічне безробіття = 0. Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм доход у грошовій чи іншій формі. Повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатний працювати. важливою умовою, що забезпечує раціональність зайнятості, є кількісна і якісна відповідність роботи і робітника, структури робочих місць і трудових ресурсів. Повнота Зайнятість населення реалізується через конкретні форми включення працівника в економічну систему. Найпоширенішими серед них є: наймана праця за трудовою угодою в державному секторі, на об'єктах колективної або приватної власності без розпорядження її індивідуальною частиною; особиста праця на об'єктах, де робітник має свою частку акцій, пайовий внесок, тобто є співвласником; особиста праця власника засобів виробництва, коли він є і власником, і працівником; робота на орендованих засобах виробництва; робота в спільному підприємстві; надомна праця; громадська робота тощо.