Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-60.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
602.11 Кб
Скачать

35. Сутність вир відносин та форми їх прояву в реал госп системах.

Економічна система – субординована сукупність виробничих відносин, їх організаційних форм та інституцій, у межах яких відбувається господарська діяльність людей через механізми її координації і регулювання.

Виробничі відносини — це відносини, що об'єктивно складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.

Виробничі відносини — це необхідна сторона суспільного виробництва. У виробництві люди вступають у відносини не тільки з природою. Вони не можуть робити, не з'єднуючись відомим образом для спільної діяльності і для взаємного обміну результатами своєї діяльності. Щоб робити, люди вступають у визначені зв'язки і відносини, і тільки в рамках цих суспільних зв'язків і відносин існує їхнє відношення до природи, має місце виробництво.

Продуктивні сили утворюють ведучу сторону способу виробництва. Кожній ступіні розвитку продуктивних сил відповідають визначені виробничі (економічні) відносини. У єдності з продуктивними силами виробничі відносини утворюють спосіб виробництва.

Кожному способу виробництва притаманна своя особлива сукупність виробничих відносин. Вона утворює єдину систему. Системність — важлива властивість виробничих відносин історично визначеного способу виробництва.

Єдність системи виробничих відносин визначається їх загальною соціально-економічною природою і взаємозв'язками.

У системі виробничих відносин виділяють техніко-економічні, організаційно-економічні, соціально-економічні відносини.

Техніко-економічні відносини — це відносини між людьми з приводу використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і створюють необхідні життєві блага. Техніко-економічні відносини є матеріально-речовим змістом суспільного виробництва.

Організаційно-економічні відносини — це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва.

Соціально-економічні відносини — насамперед це відносини власності в економічному значенні цього поняття. Відносини власності визначають головне в економічній системі — спосіб поєднання працівника з засобами виробництва.

Крім того, відносини власності зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади.

Основу системи виробничих відносин утворять відносини власності на засоби виробництва. Це порозумівається тим, що:

1) вони характеризують історично визначену форму суспільного присвоєння матеріальних благ,

2) спосіб з'єднання виробників із засобами виробництва,

3) визначають соціально-економічну природу даного способу виробництва і всієї сукупності його виробничих відносин,

4) соціальну структуру суспільства, у тому числі наявність тих чи інших класів,

5) об'єктивну спрямованість суспільного виробництва.

Відносини, що складаються в процесі безпосереднього виробництва, впливають на всі інші виробничі відносини. Це положення має принципове економічне значення. При цьому важливе місце у виробництві займають відносини з приводу економії робочого часу. Економія часу характеризує ріст продуктивності праці, відбиває владу суспільства над силами природи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]