- •1 Аналіз схеми та вибір основних параметрів машин стенда у варіанті з електромеханічними перетворювачами
- •1.1 Аналіз схеми взаємного навантаження для випробування тягових двигунів
- •1.2 Розрахунок параметрів стенду взаємного навантаження для випробувань тягових двигунів
- •1.2.1 Вихідні дані для проектування
- •1.2.2 Розрахунок параметрів вдм та лг
- •2 Вибір орієнтовної елементної бази для схем випробувальних стендів у варіанті зі статичними перетворювачами та їх охолоджувачів
- •2.1 Вибір напівпровідникових елементів вдп та лп і їх охолоджувачів
- •2.2. Вибір охолоджувачів
- •3 Функціональна та монтажна схеми стенду взаємного навантаження
- •3.1 Функціональна схема стенду взаємного навантаження
- •3.2 Монтажна схема стенду взаємного навантаження
- •4 Дослідження перехідних процессів в силових колах системи
- •4.1 Основні положенні при дослідженні перехідних процесів
- •4.2 Результати моделювання перехідних процесів
- •4.3 Висновок
- •5 Ндрс. Тягові двигуни пульсуючого струму
- •5.1. Особливості живлення і загальна характеристика системи
- •5.2. Пульсація магнітного потоку
- •5.3. Магнітні потоки в зоні комутації
- •5.4 Особливості комутації і ерс у комутованому контурі
- •5.5. Поліпшення комутації удосконаленням конструкції
- •5.6. Поліпшення комутації за допомогою трансформаторної ерс
- •5.7. Особливості потенціальних умов на колекторі
- •5.8. Пульсаційні втрати у двигунах пульсуючого струму
- •5.9. Особливості обертаючого моменту двигунів пульсуючого струму
- •6 Охорона праці
- •6.1. Організація робочого місця
- •6.2. Освітлення робочого місця.
- •6.3. Техніка безпеки при проведенні випробувань.
- •6.4. Пожежна безпека.
- •6.6 Висновок до розділу охорона праці
- •7 Економічне обгрунтування впровадження тиристорного випрямного пристрою
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Капітальні вкладення
- •7.3. Експлуатаційні витрати
- •7.3.1 Розрахунок експлуатаційних витрат до та після модернізації.
- •7.3.2 Розрахунок витрат на заробітну плату працівників, які обслуговують випробувальний стенд до і після модернізації
- •7.3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань до модернізації:
- •7.3.4 Розрахунок вартості втрат електроенергії до модернізації
- •7.3.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань після модернізації
- •7.3.6 Розрахунок вартості втрат електроенергії після модернізації
- •7.3.7 Розрахунок експлуатаційних витрат до модернізації
- •7.3.8 Розрахунок експлуатаційних витрат після модернізації
- •7.4 Срок окупності модернізованої системи живлення стенду
- •7.5. Висновок до економічного аналізу
- •Висновки
- •Додаток a програма для моделювання перехідних процессів у силових колах системи
6.4. Пожежна безпека.
Будівельними нормами і правилами, міжгалузевими правилами пожежної безпеки, галузевими стандартами і правилами пожежної безпеки, затвердженими міністерствами і відомствами, а також інструкціями щодо забезпечення пожежної безпеки на окремих об'єктах. Для запобігання пожежі необхідні такі заходи:
а) запобігання утворенню горючого середовища;
б) запобігання утворенню джерел запалювання;
в) підтримка температури і тиску займистого середовища нижче максимально допустимих по горючості;
г) зменшення визначального розміру займистого середовища нижче максимально допустимого за горючістю.
Протипожежний захист забезпечують наступні заходи:
а) максимально можливе застосування негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів замість пожежонебезпечних;
б) обмеження кількості горючих речовин та їх належне розміщення;
в) ізоляція займистого середовища;
г) запобігання розповсюдження пожежі за межі вогнища;
д) застосування засобів пожежогасіння;
е) застосування конструкцій об'єктів з регламентованою межею вогнестійкості та горючістю;
ж) евакуація людей;
з) застосування засобів колективного та індивідуального захисту;
і) застосування засобів пожежної сигналізації і засобів сповіщення про пожежу;
к) організація пожежної охорони об'єкта.
Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання робітників і службовців правилам пожежної безпеки, розробка та реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами; виготовлення і застосування засобів наочної агітації щодо забезпечення пожежної безпеки. Важливою мірою щодо забезпечення пожежної безпеки є організація пожежної охорони об'єкта, що передбачає профілактичне та оперативне обслуговування охоронюваних об'єктів.
6.5. Особливості гасіння пожежі в електроустановках
Якщо палаюча електроустановка не відключена і знаходиться під напругою, то гасіння її становить небезпеку ураження електричним струмом. Як правило, гасити ручними засобами пожежу електроустаткування слід при знятому з нього напрузі. Якщо зняти напругу неможливо, то допускається
гасіння установки, що знаходиться під напругою, але за дотриманням особливих заходів електробезпеки, які передбачені [4].
Керівником гасіння пожежі до прибуття першого пожежного підрозділу є старший по зміні енергетичного об'єкта - начальник зміни, черговий інженер, диспетчер електромереж, черговий по підстанції. Відключення приєднань, на яких горить електрообладнання, може проводитися черговим без попереднього дозволу вищого оперативного персоналу, але з наступним повідомленням.
Гасіння пожеж компактними і розпорошеними водяними струменями без зняття напруги з електроустановок допускається тільки у відкритих для огляду ствольщика електроустановках, в тому числі палаючих кабелів при номінальній напрузі до 10 кВ. При цьому ствол повинен бути заземлений, а ствольщик-працювати в діелектричних ботах і рукавичках і знаходитися на відстані від вогнища не менше 3,5 м цри діаметрі сприском 13 мм і напрузі до 1 кВ включно і 4,5 м при напрузі до 10 кВ. При діаметрі сприском 19 мм ці відстані збільшуються відповідно до 4 і 8 м. При цьому застосування морської і сильно забрудненої води не допускається.
Гасіння пожеж ручними засобами в сильно задимлених приміщеннях енергооб'єктів з проникненням у них без зняття напруги не допускається.