
- •1 Аналіз схеми та вибір основних параметрів машин стенда у варіанті з електромеханічними перетворювачами
- •1.1 Аналіз схеми взаємного навантаження для випробування тягових двигунів
- •1.2 Розрахунок параметрів стенду взаємного навантаження для випробувань тягових двигунів
- •1.2.1 Вихідні дані для проектування
- •1.2.2 Розрахунок параметрів вдм та лг
- •2 Вибір орієнтовної елементної бази для схем випробувальних стендів у варіанті зі статичними перетворювачами та їх охолоджувачів
- •2.1 Вибір напівпровідникових елементів вдп та лп і їх охолоджувачів
- •2.2. Вибір охолоджувачів
- •3 Функціональна та монтажна схеми стенду взаємного навантаження
- •3.1 Функціональна схема стенду взаємного навантаження
- •3.2 Монтажна схема стенду взаємного навантаження
- •4 Дослідження перехідних процессів в силових колах системи
- •4.1 Основні положенні при дослідженні перехідних процесів
- •4.2 Результати моделювання перехідних процесів
- •4.3 Висновок
- •5 Ндрс. Тягові двигуни пульсуючого струму
- •5.1. Особливості живлення і загальна характеристика системи
- •5.2. Пульсація магнітного потоку
- •5.3. Магнітні потоки в зоні комутації
- •5.4 Особливості комутації і ерс у комутованому контурі
- •5.5. Поліпшення комутації удосконаленням конструкції
- •5.6. Поліпшення комутації за допомогою трансформаторної ерс
- •5.7. Особливості потенціальних умов на колекторі
- •5.8. Пульсаційні втрати у двигунах пульсуючого струму
- •5.9. Особливості обертаючого моменту двигунів пульсуючого струму
- •6 Охорона праці
- •6.1. Організація робочого місця
- •6.2. Освітлення робочого місця.
- •6.3. Техніка безпеки при проведенні випробувань.
- •6.4. Пожежна безпека.
- •6.6 Висновок до розділу охорона праці
- •7 Економічне обгрунтування впровадження тиристорного випрямного пристрою
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Капітальні вкладення
- •7.3. Експлуатаційні витрати
- •7.3.1 Розрахунок експлуатаційних витрат до та після модернізації.
- •7.3.2 Розрахунок витрат на заробітну плату працівників, які обслуговують випробувальний стенд до і після модернізації
- •7.3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань до модернізації:
- •7.3.4 Розрахунок вартості втрат електроенергії до модернізації
- •7.3.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань після модернізації
- •7.3.6 Розрахунок вартості втрат електроенергії після модернізації
- •7.3.7 Розрахунок експлуатаційних витрат до модернізації
- •7.3.8 Розрахунок експлуатаційних витрат після модернізації
- •7.4 Срок окупності модернізованої системи живлення стенду
- •7.5. Висновок до економічного аналізу
- •Висновки
- •Додаток a програма для моделювання перехідних процессів у силових колах системи
5.6. Поліпшення комутації за допомогою трансформаторної ерс
Покажемо,
як у двигунах пульсуючого струму можна
частково або майже повністю
компенсувати ЕРС
і тим самим звести до мінімуму неба-
лансну ЕРС
за рахунок зміни величини і фази
трансформаторної ЕРС. Нагадаємо, що
трансформаторна ЕРС пропорційна змінній
складовій потоку
збудження і, отже, залежить від ступеня ослаблення збудження _.
Розглянемо
схему заміщення шунтованої обмотки
збудження, яка наведена на рис. 5.13.
Обмотка збудження з кількістю витків
ɷз,
по якій проходить струм
,
має активний опір
та індуктивність
.
По шунтуючому резистору проходить
струм
,
а струм якоря
.
Змінна
складова магнітного потоку збудження
наводить у секції якоря трансформаторну
ЕРС Еt.
Основна гармоніка
напруги, прикладеної до обмотки
збудження, врівноважується ЕРС Ез,
наведеною в обмотці пропорційно
потоку збудження, і спадом напруги в
і
,
причому останнє зумовлене змінною
складовою потоку розсіяння
.
Рис.5.13 Рис. 5.14
До
обмотки збудження через контактор К
приєднані регульований резистор
і
індуктивний шунт, які призначені для
створення тягових режимів при
ослабленому збудженні.
Побудуємо тепер векторну діаграму (рис. 5.14), що інтерпретує процеси, які виникають у схемі на рис. 5.13.
Сполучимо
вектор
з віссю абсцис. Цей вектор відстає від
вектора струму
на достатньо великий кут магнітного
запізнювання γ, величина якого
зумовлена нерозшарованою конструкцією
магнітопроводу головного полюса і
ступенем його насичення сталою
складовою потоку. Розкладемо струм
(відрізок оb)
на реактивну
і активну
складові.
Врахуємо, що при зміні збудження в
межах
=
1,0…0,85 величина кута γ залишається майже
незмінною.
Побудуємо вектор напруги, рівний
.
Відомо, що трансформаторна ЕРС пропорційна величині потоку, що її створив, і відстає від нього на кут 90°. Потік збуджується MPC, яка створена струмом і збігається з потоком за фазою. Отже, трансформаторна ЕРС пропорційна реактивній складовій струму збудження і завжди відстає від неї на кут 90°.
Вектор
струму якоря
одержуємо
в результаті додавання векторів
і
.
Останній як суто активний струм
проводиться з точки b
паралельно вектору
.
Таким
чином вектори струмів створили деякий
неправильний чотирикутник oabc'.
Як
показує досвід, кут зміщення векторів
і
< 8.. 10°, тому ним можна знехтувати,
перемістивши точку с'
в с.
Тоді вектор
буде поданий відрізком bс,
а
— відрізком ос.
Після суміщення точок с'
і с
вектор
змістився на кут αя,
який, як видно з побудови, менший за кут
α. Таким чином, припушена при нехтуванні
кутом α неточність значно зменшилась.
Зате тепер вектори струмів створили
прямокутний трикутник оас
з гіпотенузою ос,
яка є вектором
.
Ця обставина дозволяє побудувати колову діаграму, діаметром кола струмів якої є вектор , суміщений з віссю ординат (рис. 5.15).
Рис. 5.15
Розглянемо, як зміниться співвідношення векторів струмів при зміні ступеня ослаблення збудження _, але при збереженні постійного навантаження, тобто при = const.
Нехай
_
=1 (
=∞), тоді
=
,
а
=0.
При цьому точка b
переміститься в точку с,
а точка а
в
а'.
Своїх максимальних значень досягнуть
активна й реактивна складові струму
збудження.
У другому граничному випадку, коли =0 і _ =0, струм =0, а = ; точка а переміститься в точку о.
Таким
чином, при зміні ступеня збудження
головних полюсів у межах β_ = 0...1 кінець
вектора
ковзає
по колу діаметром ос,
рівним
,
від точки о
до точки а'.
Отже, пропорційний йому вектор
також ковзає по колу, діаметр якого
зміщений відносно діаметра кола струмів
на кут 90°, тобто збігається з віссю
абсцис. Центр цього кола ЕРС - точка о'.
При
вимкнутому шунті (
_=1)
трансформаторна ЕРС максимальна, що
відповідає відрізку od
а при
_=0
=0. Змінна значення опору шунтуючого
резистора
призводить до ковзання кінців векторів
сруму
і
трансформаторної ЕРС
по дугах відповідно оа' і осі', які є
робочими ділянками колової діаграми.
Прибудуємо
до колової діаграми вектори змінних
реактивної і комутуючої ЕРС, сумістивши
перший з напрямком вектора струму
якоря, а другий - як на рис. 5.9, а. Очевидно,
що при зміні величини
_,
коли кінець вектора
переміщується
по дузі оd',
по цій же дузі ковзає кінець вектора
небалансної ЕРС
,
причому мінімум останнього лежить на
прямій, що з’єднує точку е
(зовні
кола) з центром о'.
Таким чином, мінімальна величина
небалансної ЕРС визначається
відрізком ed,
а відрізком od
- оптимальна величина трасформаторної
ЕРС, яка відповідає
.
У точці d
для різних двигунів
_
= 0,97.. .0,98. Видно, що зміна оптимального
значення
_
в бік збільшення або зменшення (у бік
точки d'
або точки о)
призведе до збільшення небалансної
ЕРС у порівнянні з її мінімальним
значенням
.
При створенні перших двигунів пульсуючого струму вважали, що причиною погіршення їх комутації є трансформаторна ЕРС, як в однофазних колекторних двигунах змінного струму. В одному з експериментів, бажаючи зменшити іскріння під щітками (вважали, що в ньому винна трансформаторна ЕРС), зменшили значення постійного ослаблення збудження _ з 0,95
до 0,85, коли < 0.25 В і ніяк не впливає на ступінь іскріння, а іскріння при цьому збільшилось. Колова діаграма пояснює це явище.
Отже,
відповідний підбір величини опору
дозволяє, зводячи до мінімуму небалансну
ЕРС (0,5...0,8 В), помітно поліпшити комутацію
двигуна.
При зміні режиму навантаження (інший струм ) зміниться лише кількісний, але не якісний бік розглядуваної нами картини: небалансна ЕРС буде мінімальною при будь-якому струмі якоря, хоч, звичайно, зміниться за величиною.
Інакше
ідуть справи при роботі двигуна в режимі
ослабленого збудження (контактор К
на рис. 5.13
замкнутий). Тепер зміниться і якісний
бік розглянутого процесу отримання
мінімальної небалансної ЕРС, тому що
порушуються співвідношення, які
прийняті при суто активному постійному
шунтуванні (контактор К
розімкнутий), між активними й індуктивними
опорами схеми (рис. 5.13). Тому в режимі
ОЗ (контактор К ввімкнутий) послідовно
в коло активного резистора опором
необхідно
включити індуктивний шунт
.
Зміна величини індуктивності суттєво впливає на величину трансформаторної, а значить, і небалансної ЕРС. Відповідним розрахунком можна визначити таку величину індуктивності , при якій небалансна ЕРС буде мінімальною і в режимі ОЗ.
Викладений спосіб поліпшення комутації діє автоматично при будь-яких режимах і є дуже ефективним. Він дозволяє застосовувати звичайні тягові двигуни з масивним остовом на пульсуючому струмі без ускладнення конструкції, а схема включення на електровозі в режимі ОЗ обмежує кидки струму в перехідних режимах.
Таким чином, необхідне удосконалення конструкції, яке приводить до зменшення вихрових струмів і потоків розсіювання, і використання трансформаторної ЕРС забезпечили задовільну комутацію сучасних двигунів пульсуючого струму.