- •1 Аналіз схеми та вибір основних параметрів машин стенда у варіанті з електромеханічними перетворювачами
- •1.1 Аналіз схеми взаємного навантаження для випробування тягових двигунів
- •1.2 Розрахунок параметрів стенду взаємного навантаження для випробувань тягових двигунів
- •1.2.1 Вихідні дані для проектування
- •1.2.2 Розрахунок параметрів вдм та лг
- •2 Вибір орієнтовної елементної бази для схем випробувальних стендів у варіанті зі статичними перетворювачами та їх охолоджувачів
- •2.1 Вибір напівпровідникових елементів вдп та лп і їх охолоджувачів
- •2.2. Вибір охолоджувачів
- •3 Функціональна та монтажна схеми стенду взаємного навантаження
- •3.1 Функціональна схема стенду взаємного навантаження
- •3.2 Монтажна схема стенду взаємного навантаження
- •4 Дослідження перехідних процессів в силових колах системи
- •4.1 Основні положенні при дослідженні перехідних процесів
- •4.2 Результати моделювання перехідних процесів
- •4.3 Висновок
- •5 Ндрс. Тягові двигуни пульсуючого струму
- •5.1. Особливості живлення і загальна характеристика системи
- •5.2. Пульсація магнітного потоку
- •5.3. Магнітні потоки в зоні комутації
- •5.4 Особливості комутації і ерс у комутованому контурі
- •5.5. Поліпшення комутації удосконаленням конструкції
- •5.6. Поліпшення комутації за допомогою трансформаторної ерс
- •5.7. Особливості потенціальних умов на колекторі
- •5.8. Пульсаційні втрати у двигунах пульсуючого струму
- •5.9. Особливості обертаючого моменту двигунів пульсуючого струму
- •6 Охорона праці
- •6.1. Організація робочого місця
- •6.2. Освітлення робочого місця.
- •6.3. Техніка безпеки при проведенні випробувань.
- •6.4. Пожежна безпека.
- •6.6 Висновок до розділу охорона праці
- •7 Економічне обгрунтування впровадження тиристорного випрямного пристрою
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Капітальні вкладення
- •7.3. Експлуатаційні витрати
- •7.3.1 Розрахунок експлуатаційних витрат до та після модернізації.
- •7.3.2 Розрахунок витрат на заробітну плату працівників, які обслуговують випробувальний стенд до і після модернізації
- •7.3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань до модернізації:
- •7.3.4 Розрахунок вартості втрат електроенергії до модернізації
- •7.3.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань після модернізації
- •7.3.6 Розрахунок вартості втрат електроенергії після модернізації
- •7.3.7 Розрахунок експлуатаційних витрат до модернізації
- •7.3.8 Розрахунок експлуатаційних витрат після модернізації
- •7.4 Срок окупності модернізованої системи живлення стенду
- •7.5. Висновок до економічного аналізу
- •Висновки
- •Додаток a програма для моделювання перехідних процессів у силових колах системи
5.5. Поліпшення комутації удосконаленням конструкції
Уявимо собі, що трансформаторна ЕРС так обмежена за величиною шунтуванням головних полюсів, що, розглядаючи питання про ступінь іскріння, її можна не брати до уваги. Тоді розмова може йти пре зменшення ЕРС , величина якої, як видно із рис. 5.9, а, залежить від кута ; способи зменшення останнього сформульовані в підрозд. 5.3. Компенсація постійних ЕРС забезпечена настройкою комутації на постійному струмі.
До магнітних кіл двигунів пульсуючого струму пригодно ставити вимогу, щоб вони однаково добре проводили сталу і змінну складові магнітного потоку. Однак, як уже зазначалось, реальний магнітний oпір Z змінної складової виявляється завжди більшим опору R сталої складової магнітного потоку.
Для характеристики магнітних кіл з точки зору їх здатності проводити пульсуючий потік уведемо коефіцієнт відповідності магнітопроводу (КВМ).
КВМ
за (5.10)
,
тоді
,
(5.11)
де
- аргумент КВМ.
Очевидно,
ідеальному маї нітному колу відповідає
і
=
0, але реально 0 <
<1
і
≥
> 0.
Установимо
зв’язок між КВМ і ЕРС
.
Припустимо, що двигун ідеально
настроєний на постійному струмі, тоді
коефіцієнт компенсації постійних
складових реактивної і комутуючої
ЕРС
.
Оскільки реактивна ЕРС пропорційна струму, а комутуюча - потоку в зоні комутації, можна записати
і
.
(5.12)
Підставивши (5.12) в (5.11), для магнітного кола додаткових полюсів одержимо
.
(5.13)
Розв’язавши сумісно (5.9), (5.12) і (5.13), одержимо середню по зоні комутації ЕРС
.
(5.14)
Звідси
випливає, що для зменшення ЕРС
за (5.14)
необхідно по можливості зменшити сталу
складову реактивної ЕРС, найкращим
чином настроїти комутацію на
постійному струмі й зменшити кi.
Далі, ЕРС
буде тим менше, чим менше кут
.
При зменшенні вихрових струмів і потоків
розсіяння в магнітному колі додаткових
полюсів збільшується потік
(див. рис. 5.7) і зменшується кут
,
а потік
і
ЕРС
повернуться в бік потрібної орієнтації.
Для
одержання такого результату необхідний
цілий ряд конструктивних засобів. Дуже
сприятливе застосування компенсаційної
обмотки, тому що зменшення викривляючої
дії реакції якоря поліпшує фазу
і таким чином знижує
.
Якщо зменшити величину
,
то при геометричному підсумуванні
векторів обох потоків значно зменшиться
кут
,
тобто
повернеться в потрібному напрямку
(див. рис. 5.7).
Для роботи на пульсуючому струмі
кращі шестиполюсні машини в порівнянні
з чотириполюсними, тому що при
однакових габаритах зменшується
відстань між полюсами і опір Z
(рис. 5.6). Другий «повітряний» проміжок
між осердям додаткового полюса і остовом
повинен бути неметалевим, щоб у ньому
не наводились вихрові струми (встановлюють
прокладки не із латуні, як у машинах
постійного струму, а із текстоліту або
пресмаси АГ-4). Необхідна шихтована
конструкція осердь додаткових полюсів.
Був випробуваний ряд тягових двигунів
з екранованими латунню осердями
додаткових полюсів, з різними шихтованими
вставками на шляху магнітного потоку
додаткових полюсів
,
з частково або повністю розшарованим
статором і навіть з використанням
винесеної магнітної системи, тобто зі
спеціальною шихтованою конструкцією,
встановленою в литому остові двигуна,
по якій повинен був проходити
комутуючий потік. Ця конструкція
наведена на
рис. 5.11. Тут 1 - кільця, які примикають до додаткових полюсів; 2 - текстолітові вкладки; 3 -шихтоване осердя додаткового полюса; 4 - крайні листи зі сталі товщиною 2мм, 5 - накладки зі сталі товщиною 3 мм;
б - склопластикові «заклепки»; 7 - дистанційні вкладки з текстоліту.
Рис. 5.11
Як видно, винесена магнітна система являє собою складну і дуже дорогу конструкцію. Але тяговий двигун з цією системою показав дуже добрі комутаційні якості не тільки при роботі на пульсуючому струмі в стаціонарних режимах, але й у різних перехідних процесах. Інші конструктивні заходи, які ускладнювали конструкцію і дуже її здорожували, не дали вагомих позитивних результатів. Як показала практика, усі «спеціальні» шихтовані вставки і ділянки зразу ж насичувались великим потоком головних полюсів, що потрапляли в них, магнітний опір спеціальних магнітопроводів збільшувався, що рівноцінно дії вихрових струмів.
Рис. 5.12
Навіть при повністю шихтованому статорі не досягається бажана компенсація змінних ЕРС тому, що створити двигун з абсолютно ненасиченими стальними ділянками магнітного кола практично неможливо.
Отже, для тягових двигунів пульсуючого струму обов’язкові два відносно простих і недорогих заходи: шихтовка осердь додаткових полюсів і неметалевий другий проміжок, що зменшує кут на 50.. .70° і відповідно величину (див. рис. 5.7 і 5.9, а). Конструкція такого додаткового полюса показана на рис. 4.12.
