- •1 Аналіз схеми та вибір основних параметрів машин стенда у варіанті з електромеханічними перетворювачами
- •1.1 Аналіз схеми взаємного навантаження для випробування тягових двигунів
- •1.2 Розрахунок параметрів стенду взаємного навантаження для випробувань тягових двигунів
- •1.2.1 Вихідні дані для проектування
- •1.2.2 Розрахунок параметрів вдм та лг
- •2 Вибір орієнтовної елементної бази для схем випробувальних стендів у варіанті зі статичними перетворювачами та їх охолоджувачів
- •2.1 Вибір напівпровідникових елементів вдп та лп і їх охолоджувачів
- •2.2. Вибір охолоджувачів
- •3 Функціональна та монтажна схеми стенду взаємного навантаження
- •3.1 Функціональна схема стенду взаємного навантаження
- •3.2 Монтажна схема стенду взаємного навантаження
- •4 Дослідження перехідних процессів в силових колах системи
- •4.1 Основні положенні при дослідженні перехідних процесів
- •4.2 Результати моделювання перехідних процесів
- •4.3 Висновок
- •5 Ндрс. Тягові двигуни пульсуючого струму
- •5.1. Особливості живлення і загальна характеристика системи
- •5.2. Пульсація магнітного потоку
- •5.3. Магнітні потоки в зоні комутації
- •5.4 Особливості комутації і ерс у комутованому контурі
- •5.5. Поліпшення комутації удосконаленням конструкції
- •5.6. Поліпшення комутації за допомогою трансформаторної ерс
- •5.7. Особливості потенціальних умов на колекторі
- •5.8. Пульсаційні втрати у двигунах пульсуючого струму
- •5.9. Особливості обертаючого моменту двигунів пульсуючого струму
- •6 Охорона праці
- •6.1. Організація робочого місця
- •6.2. Освітлення робочого місця.
- •6.3. Техніка безпеки при проведенні випробувань.
- •6.4. Пожежна безпека.
- •6.6 Висновок до розділу охорона праці
- •7 Економічне обгрунтування впровадження тиристорного випрямного пристрою
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Капітальні вкладення
- •7.3. Експлуатаційні витрати
- •7.3.1 Розрахунок експлуатаційних витрат до та після модернізації.
- •7.3.2 Розрахунок витрат на заробітну плату працівників, які обслуговують випробувальний стенд до і після модернізації
- •7.3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань до модернізації:
- •7.3.4 Розрахунок вартості втрат електроенергії до модернізації
- •7.3.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань після модернізації
- •7.3.6 Розрахунок вартості втрат електроенергії після модернізації
- •7.3.7 Розрахунок експлуатаційних витрат до модернізації
- •7.3.8 Розрахунок експлуатаційних витрат після модернізації
- •7.4 Срок окупності модернізованої системи живлення стенду
- •7.5. Висновок до економічного аналізу
- •Висновки
- •Додаток a програма для моделювання перехідних процессів у силових колах системи
5.4 Особливості комутації і ерс у комутованому контурі
У комутованих секціях, які замкнені щітками двигунів постійного струму, як це відзначалося в розд. 2, струм змінює своє значення від +iя до -iя, причому за умови прямолінійної комутації швидкість цієї зміни.
У двигунах пульсуючого струму ця швидкість навіть при прямолінійній комутації не залишається постійною, а змінюється в межах
до
.
Це пояснюється тим, що період пульсації випрямленого струму
с
(тут
- частота струму контактної мережі), а
період комутації
,
як це встановлено в розд. 2, може бути
істотно менше 0,001 с. Отже, за час, рівний
,
може пройти декілька періодів
.
Діаграма комутації, за допомогою якої
можна зобразити цей процес, наведена
на рис. 4.8.
Рис. 5.8 Рис. 5.9
Значення
реактивної ЕРС у двигунах пульсуючого
струму
також може змінюватись від максимального до мінімального і в проміжку між ними варіювати згідно із зміною струму якоря. Таким чином, навіть при прямолінійній комутації реактивна ЕРС не стала, а залежить від моменту часу, у який починається комутація. Ця обставина спричиняє підвищене іскрiння, яке завжди спостерігається в тягових двигунах при живленні іх пульсуючим струмом в порівняннi з постійним. Однак це тільки одна з причин підвищеного іскріння.
Наявність
змінної складової струму якоря призводить
до появи додаткових (у порівнянні з
постійним струмом) ЕРС у комутованих
секціях якоря. Стала складова струм),
як у машинах постійного струму, викликає
появу постійних реактивної і комутаційної
ЕРС. (Усі постійні складові відмічені
позначкою «
»).
Змінна складова струму призводить до
появи аналогічних змінних ЕРС Ер~
і Ек~
змінна
складова потоку головних полюсів Фз~
наводить у якорі, як і у вторинній
обмотці трансформатора, трансформаторну
ЕРС Еt
.
Ці три змінних ЕРС хоч і менші за значенням, ніж постійні реактивна й комутаційна ЕРС, але одного з ними порядку. Дійсно, так як реактивна ЕРС
пропорційна
струму, то згідно з (5.2)
і
.
Але якщо
=
0,25.. 0,40, то
хоча і менша за
,
але
одного з нею порядку.
Розглянемо дію трьох змінних ЕРС на процес комутації і з’ясуємо причини підвищеного іскріння, для чого побудуємо векторні діаграми.
Нагадаємо,
що ЕРС
збігається за фазою зі струмом, а
,
як ЕРС обертання, збігається за фазою
з потоком, що її створив, тобто
«перекинутим»
(див. рис. 5.7). Як видно із рис. 5.9,
а
ЕРС
не
тільки не компенсує (як стала складова)
,
але
й призводить до появи сумарної ЕРС
>
,
що
і викликає підвищене іскріння на
колекторі.
Таким чином, «перекидання» потоку призводить до зміни напрямку ЕРС .
Природа
третьої ЕРС
така
ж, як і у трансформаторах: вона відстає
від потоку
на кут 90º і залежить від ступеня
постійного шунтування
обмотки збудження. При
ном
=1 вона може досягати 2.. .3 В, при
= 0,97- 0,8... 1,0 В, а при ном = 0,95 і нижче - не перевищує 0,4 В.
При
постійному шунтуванні обмотки збудження
кут зсуву α між змінними складовими
струмів якоря
і збудження
становить приблизно 45°. Внаслідок
вихрових струмів потік
відстає від струму на кут
= 30.. 50°. Отже, ЕРС Езсунута відносно на
кут, рівний приблизно 180° (а то і більше),
тобто орієнтована майже протилежно
і
(рис.
5.9,
б).
Додавши
всі три ЕРС (рис. 5.9,
а), одержимо результуючу небалансну
ЕРС
.
Вважаючи,
що двигун має ідеально настроєну
комутацію на постійному струмі, тобто
,
бачимо, що ступінь іскріння двигуна
пульсуючого струму визначається
величиною
,
де
(5.9)
У
дійсності, звичайно, доводиться
рахуватись з наявністю «постійної»
небалансної ЕРС
,
результатом
нерівності
і
.
Ступінь іскріння
Рис. 5.10
Щітки
тягових двигунів мають певну «комутаційну
здатність», яка характеризується
залежністю ступеня іскріння від величини
сумарної небалансної ЕРС
.
(на рис. 5.10
лінія 1 для твердих, лінія 2 - для м’яких
щіток). Для хороших електрографітизованих
розрізних щіток допустима небалансна
ЕРС, при якій іскріння ще не виходить
за допустимі межі:
= 1,3.. 1,5 В. Виходячи з цього, необхідно
прагнути до всебічно можливого зниження
величини небалансної ЕРС.
Заходи
з покращення комутації можливо розділити
на дві групи: 1) ті, що зменшують ЕРС
; 2) ті, що використовують ЕРС
,
для зменшення
.
Дійсно,
зміна величи і фази потоку
,
коли кут
наближається до мінімуму, зменшить
, а ЕРС
при цьому може бути максимально знижена
певною зміною ступеня шунтування
головних полюсів, оскільки вона
пропорційна змінній складовій потоку
збудження, тобто
~
.
Досліди показують, що при
ном
< 0,85 ЕРС
< 0,25 В, тобто досягає величини, яка
практично не може впливати на ступінь
іскріння.
Поряд з цим, якщо потік «перекинутий» або взагалі кут дуже великий, можна підібрати таку величину і фазу вектора , при яких небалансна ЕРС буде мінімальною.
Як
відомо, пуск двигунів постійного струму
найбільш важкий у комутаційному
відношенні. Може скластися враження,
що цей режим у двигунів пульсуючого
струму через наявність небалансної
ЕРС
буде надто складним. Однак пуск цих
двигунів виконується при зниженій
напрузі на колекторі, коли всі змінні
ЕРС в комутованих секціях якоря малі
й практично не впливають на комутацію.
Тому пуск двигунів пульсуючого струму
протікає приблизно так, якби вони
живились постійним струмом.
