- •1.Поняття охорони праці та основ оп мета дисципліни
- •2. Законодавча і нормативна база з охорони праці
- •3. Закон україни про охорону праці базовий законодавчий документ
- •4. Закон україни про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання що спричинили непрацездатність
- •5. Нормативно правові акти про охорону праці
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •7. Рівні та центри управління охорони праці
- •8. Державне управління охороною праці
- •9. Державний нагляд за охороною праці
- •10. Контроль за станом оп
- •11. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •12. Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •13. Адміністративнa відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •14. Матеріальна, Кримінальна відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •15. Навчання з питань охорони праці
- •16. Спеціальне навчання з питань охорони праці. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •17. Вступний. Первинний та повторний інструктажі
- •18. Вступний позаплановий та цільовий інструктажі
- •19. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •20. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань на виробництві
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психофізіологічні причини виробничого травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст
- •25. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму
- •26. Топографічний монографічний та економічні методи аналізу виробничого травматизму
- •27. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •28. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •29. Фізичні та біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •30. Фізичні та психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •31. Основні заходи покращення умов праці
- •32. Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце
- •33. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •34. Нормування параметрів мікроклімату
- •35. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості
- •37. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкість руху повітря. Принцип роботи
- •38. Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •39. Пояснити суть і принципи процесу терморегуляції
- •40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря
- •41. Склад повітря робочої зони
- •42. Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •43. Заходи та засоби захисту від шкідливих речовин
- •44. Вентиляція виробничих приміщень загальні поняття
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги. Недоліки.
- •51. Природна вентиляція. Дефлектори
- •53. Кондиціювання повітря
- •54. Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники
34. Нормування параметрів мікроклімату
Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та ін. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовують засоби індивідуального захисту.
У
робочій зоні виробничих приміщень ДСН
3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату
виробничих приміщень» встановлює норми
температури, відносної вологості й
швидкості руху повітря в теплий, холодний
і перехідний періоди року, виходячи з
категорії роботи щодо важкості,
призначення приміщень, надлишків
тепла.
Метеорологічні
умови трактуються, як допустимі, при
яких довгостроково підтримується
збалансований тепловий стан тіла
людини, і оптимальні (табл.3.1), коли
під час роботи процеси терморегуляції
організму людини не витримують значних
напруг.
Параметри
оптимального повітряного середовища
забезпечуються шляхом опалення,
вентиляції й кондиціонування повітря
відповідно до санітарних норм і
стандартів.
Метеорологічні
умови в робочій зоні виробничих приміщень
забезпечуються постійним контролем за
ними. Контроль за станом повітряного
середовища повинен проводитися з
використанням термометрів і термографів
(термографи автоматично записують
поточну температуру), психрометрів
і гігрометрів (для виміру вологості),
актинометрів (для виміру інтенсивності
теплових випромінювань).
35. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
Вимоги до параметрів мікроклімату Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками: - температура повітря, - відносна вологість повітря, - швидкість руху повітря, - інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення, - температура поверхні. За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі. Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.
Вимірювання показників мікроклімату повинно проводитися на початку, середині і в кінці холодного і теплого періодів року, не менше як три рази на місяць.
Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1 м від підлоги або робочого майданчика при роботах, які виконуються сидячи, і на висоті 1,5 м – при роботах, які виконуються стоячи.
При наявності джерел променевого тепла інтенсивність теплового опромінення на постійних і тимчасових робочих місцях необхідно визначити у напрямі максимуму теплового опромінення.
36. Категорії робіт за ступенем важкості
Категорії робіт за ступенем важкості
Характер роботи |
Категорія роботи |
Загальні енерговитрати організму, Вт (ккал/год) |
Характеристика робіт |
Легка |
Iа |
105-140 (90-120) |
Робота, що виконується сидячи і не потребує фізичного напруження |
Iб |
141-175 (121-150) |
Робота, що виконується сидячи, стоячи або пов’язана з ходінням, та супроводжується деяким фізичним напруженням |
|
Середньої важкості |
IIа |
176-232 (151-200) |
Робота, пов’язана з ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи, що потребує певного фізичного напруження |
II |
233-290 (201-250) |
Робота, що виконується стоячи, пов’язана з ходінням, переміщенням невеликих (до 10кг) вантажів, та супроводжується помірним фізичним напруженням |
|
Важка |
III |
291-349 (251-3000 |
Робота, пов’язана з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10кг ) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль |
До категорії Іа належать роботи, які виконуються сидячи та супроводжуються незначним фізичним напруженням (професії сфери управління, швейного і годинникового виробництва).
До категорії 16 належать роботи, які виконуються сидячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій на підприємствах зв'язку, контролери, майстри).
До категорій Па належать роботи, які пов'язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і які потребують незначного фізичного напруження (ряд професій у прядильно-ткацькому виробництві, механоскладальних цехах).
До категорії Пб належать роботи, які пов'язані з ходінням і переміщенням вантажів масою до 10 кг (ряд професій машинобудування, металургії).
До категорії III належать роботи, які пов язані з постійними переміщеннями, пересуванням і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і які вимагають значних фізичних зусиль (ряд професій з виконанням ручних операцій металургійних, машинобудівних, гірничовидобувних підприємств).
Чим вища категорія виконуваної роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну та серцево-судинну системи.
