
- •1.Поняття охорони праці та основ оп мета дисципліни
- •2. Законодавча і нормативна база з охорони праці
- •3. Закон україни про охорону праці базовий законодавчий документ
- •4. Закон україни про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання що спричинили непрацездатність
- •5. Нормативно правові акти про охорону праці
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •7. Рівні та центри управління охорони праці
- •8. Державне управління охороною праці
- •9. Державний нагляд за охороною праці
- •10. Контроль за станом оп
- •11. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •12. Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •13. Адміністративнa відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •14. Матеріальна, Кримінальна відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •15. Навчання з питань охорони праці
- •16. Спеціальне навчання з питань охорони праці. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •17. Вступний. Первинний та повторний інструктажі
- •18. Вступний позаплановий та цільовий інструктажі
- •19. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •20. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань на виробництві
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психофізіологічні причини виробничого травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст
- •25. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму
- •26. Топографічний монографічний та економічні методи аналізу виробничого травматизму
- •27. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •28. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •29. Фізичні та біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •30. Фізичні та психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •31. Основні заходи покращення умов праці
- •32. Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце
- •33. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •34. Нормування параметрів мікроклімату
- •35. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості
- •37. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкість руху повітря. Принцип роботи
- •38. Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •39. Пояснити суть і принципи процесу терморегуляції
- •40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря
- •41. Склад повітря робочої зони
- •42. Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •43. Заходи та засоби захисту від шкідливих речовин
- •44. Вентиляція виробничих приміщень загальні поняття
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги. Недоліки.
- •51. Природна вентиляція. Дефлектори
- •53. Кондиціювання повітря
- •54. Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники
24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст
Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок. Статистичний метод базується^ на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму. Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочогс місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом. Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків. Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного] обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.
25. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму
При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:
виявлення причин нещасних випадків;
виявлення характеру і повтору нещасних випадків;
визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;
виявлення факторів, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі;
виявлення загальних тенденцій, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі
Мета аналізу травматизму — розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.
Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (Kч.т); коефіцієнта тяжкості (Kт.т), коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в). Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму. Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки. Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою: Кч.т.=N*1000/Ч де N — кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів; Ч — середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу. Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників. Коефіцієнт тяжкості травматизму обчислюється за формулою: Кт.т.=Д/N де Д — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках; N — загальна кількість нещасних випадків. Коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою: Кв.в.=Кч.т.* Кт.т.=N*1000/Ч * Д/N =Д*1000/Ч Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків.