13. Тегеранська конференція та її рішення.

28 листопада - 1 грудня 1943 р. відбулась Тегеранська конференція за участю Ф.Рузвельта, Й.Сталіна й У.Черчілля. її метою була координація дій союзників для повного розгрому нацистського блоку та облаштування післявоєнного миру. Не дивлячись на протиріччя, які виникли між керівниками союзних держав (Черчілль пропонував відкриття Другого фронту на Балканах, Сталін - в Північній Франції, звідки відкривався найкоротший шлях до кордонів Німеччини), СРСР домігся необхідних для нього рішень ключових питань:

- відкриття Другого фронту в Південній Франції не пізніше травня 1944 p.;

- перенесення кордонів Польщі на захід до Одеру і визнання майбутнього східного кордону по ''лінії Керзона'';

- визнання радянських претензій на Кенігсберг;

- визнання анексії прибалтійських держав.

Сталін дав згоду на участь СРСР у війні з Японією після розгрому нацистської Німеччини. На Тегеранській конференції обговорювались питання про утворення міжнародної організації безпеки після війни.

Тегеранська конференція сприяла зміцненню антигітлерівської коаліції і наблизила час остаточного розгрому німецького блоку.

14. Кримська конференція та її рішення.

Конференція держав антигітлерівської коаліції відбувалася з 4 по 11 лютого 1945 р. у м. Ялта. В її роботі взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль. Конференція передбачала опрацювання плану остаточного розгрому Німеччини і визначення засад післявоєнного влаштування світу. Союзники домовилися розділити Німеччину на окупаційні зони, в яких верховну владу будуть здійснювати СРСР, США та Англія. Дня розв'язання загальнонімецьких питань було створено Верховний контрольний орган, пізніше перейменований у Контрольну раду. Делегація СРСР порушила питання про відшкодування збитків, завданих Німеччиною. Загальна сума репарацій становила 20 млрд. доларів. На конференції було досягнуто домовленості про створення у Москві міжсоюзної Комісії з питань репарацій. Конференція прийняла Декларацію про звільнену Європу, в якій СРСР, США та Англія зобов'язувалися провадити узгоджену політику щодо вирішення політичних й економічних проблем держав, звільнених від фашизму, у відповідності з принципами демократії. Таємна угода передбачала вступ СРСР у війну проти Японії через два-три місяці після капітуляції Німеччини і закінчення війни в Європі. Кримська конференція ще раз підтвердила намір союзників створити Організацію Об'єднаних Націй. У відповідності з цим рішенням у квітні 1945 р. в Сан-Франциско (США) відкрилася конференція країн антифашистської коаліції, яка створила Організацію Об'єднаних Націй (ООН) і прийняла її Статут. ООН була заснована на принципах суверенної рівності і самовизначення народів, розвитку між ними широкого і всебічного співробітництва. Вона повинна була гарантувати міжнародний мир і безпеку, сприяти відверненню загрози виникнення нової війни.

15. Потсдамська конференція (Берлінська) та її рішення.

відбулася в Потсдамі, передмісті Берліна, з 17 по 25 липня і з 28 липня по 2 серпня 1945 р. (пе­рерва була викликана зміною англійського уряду після парламентських виборів). Делегації очолювали Й. Сталін, Г. Трумен і У. Черчілль (після перерви — К. Еттлі).

1. Прийнято ряд рішень про ліквідацію наслідків вій­ни, про майбутнє Німеччини. Перетворення в Німеччині мали включати:

        демократизацію — демократичну перебудову політич­ного життя країни;

        демілітаризацію — цілковите роззброєння Німеччини, поділ її військово-морського й торговельного флоту по­рівну між трьома союзними державами;

        денацифікацію — ліквідацію націонал-соціалістичної партії та всіх її філій і закладів.

Сторони по-новому домовилися про репарації. Аме­риканці відійшли від ялтинських угод. Зафіксовано, що репараційні претензії СРСР задовольнятимуться шляхом вилучення обладнання та продукції з радянської зони окупації й додаткового одержання протягом двох років із західних зон 15% вилученого промислового устаткування (з компенсацією протягом п'яти років) та 10 % безоплат­но. В радянські репарації враховувалося також викорис­тання праці військовополонених. Польща мала одержати репарації з частки СРСР. Претензії США, Англії та інших країн, які мали право на репарації, домовлено задоволь­няти шляхом вилучення промислового обладнання із за­хідних зон окупації. Але для США й Англії більше зна­чення мало те, що конференція узаконила захоплення ними німецьких золота, валюти, патентів, технічної доку­ментації та закордонних активів у всіх країнах (крім Бол­гарії, Фінляндії, Угорщини, Румунії й Східної Австрії).

2. Закріплено міжнародно-правовий статус Берліна як місця перебування верховного органу влади чотирьох со­юзників у Німеччині — Контрольної Ради.

3. Засновано Раду міністрів закордонних справ (5 со­юзних країн) з метою негайної підготовки мирних дого­ворів для Італії, Румунії, Болгарії, Угорщини та Фінлян­дії й пізніше Німеччини. Після підписання мирних дого­ворів три союзних уряди зобов'язалися підтримати про­хання цих країн про прийняття у члени ООН.

4. Знову розгорілася дискусія щодо кордонів Польщі. За­хідні делегації затято наполягали відкласти це питання до мирної конференції. Їм удалося записати застереження, що «остаточне визначення західного кордону Польщі відкла­дається до мирного врегулювання». І все ж були затвердже­ні пропозиції делегації СРСР. Вирішено тимчасово переда­ти Польщі німецькі території на схід від кордону по річках Одер і Західна Нейсе, Східну Пруссію (крім Кенігсберга й Мемеля, які відійшли до Радянського Союзу) та Данціг.

5. У спеціальному рішенні підтверджено передання Кенігсберга й прилеглого району Радянському Союзові. Місто Танжер оголошено міжнародним.

6. Вирішено провести міжнародний суд над головними воєнними злочинцями. Союзні держави вважали «справою величезної важливості, щоб суд над цими головними злочинцями розпочався якомога скоріше в Нюрнберзі.

7. Радянська делегація підтвердила попереднє рішення Радянського Союзу про вступ у війну проти Японії'.

Потсдамська конференція мала дуже важливе міжна­родне значення.

По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнарод­ні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі.

По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коа­ліції в мирний час, як і в роки війни.

По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.