11. Успіхи англо-америк. Військ на Тихому океані. Розгром і капітуляція Японії.

На Тихому океані на початку 1944 р. союзні збройні сили, переважаючи японські в особовому складі в 1,5 рази, в авіації в 3 рази, в кораблях різноманітних класів у 1,5-3 рази, розгорнули наступ у напрямі на Філіппіни. Група Німіца просувалась через Маршаллові та Маріанські острови, група Макартура — вздовж північного узбережжя Нової Гвінеї. Японське командування, перейшовши на Тихому океані до оборони, прагнуло сухопутними силами зміцнитися у Центральному та Південному Китаї. На початку Філіппінської операції (жовтень 1944 р.) група Макартура, маючи повну перевагу над японцями у військово-морських силах і більш ніж подвійну в піхоті та авіації, зайняла острів Лейте. Спроба головних сил япон-ського флоту перейти в контрнаступ із Сінгапуру і баз метрополії привела до морської битви в районі Філіппінських островів (24-25 жовтня), що скінчилася розгромом японського флоту і захопленням американцями всіх остро-вів Філіппінського архіпелагу, окрім острова Лусон. Япон-ське командування, втративши половину флоту і більшу частину авіації, стало широко застосовувати для боротьби з американським флотом літаки з льотчиками-смертника-ми ("камікадзе"). У січні—серпні 1945 р. американці з важкими боями зайняли острів Лусон. Протягом 1944 р. союзним військам вдалося визволити від японців територію Індії, більшу частину Північної Бірми і перетнути залізничну магістраль від Рангуна на північ, а також шосейну дорогу, що зв'язувала Бірму з Південним Китаєм. У лютому-березні 1945 p. 5-й флот США захопив острів Іводзіма. Створена тут авіабаза дала змогу різко посилити потужність повітряних нальотів на Японію. 1 квітня після тривалої підготовки союзники розпочали штурм острова Окінава. Незважаючи на цілковиту перевагу в силах і засобах, американці довго не могли зламати опір 32-ї японської армії. У червні 1945 р. союзні війська зайняли Окінаву, що дало змогу ще більше наблизити базування американської авіації до Японії і розгорнути широкий наступ з повітря проти її економічних центрів. Водночас союзні війська та місцеві партизани визволили Бірму, частину Індонезії, багато районів Індокитаю, що остаточно підірвало япон-ські позиції в цих районах і в західній частині Тихого океану.

Розгром Японії. Виконуючи союзницькі обов'язки, а також з метою забезпечення безпеки своїх східних кордонів, СРСР в ніч на 9 серпня 1945 р. вступив у війну проти Японії. 9 серпня почався загальний наступ радянських військ проти Квантунської армії, яка була розгромлена менше ніж за тиждень боїв.

6 і 9 серпня США нанесли атомні бомбові удари по Хіросімі та Нагасакі (загинуло 114 тис. японців). 14 серпня японський уряд заявив про капітуляцію, яка була підписана на американському лінкорі ''Міссурі'' 2 вересня 1945 р. Друга світова війна завершилась.

12. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.

Наступ німецьких військ в Арденах. У жовтні 1944 р. союзники розпочали операцію, метою якої було оволодіння Руром -промисловою базою Німеччини. Проте наступ союзників було зупинено. Війська союзників, які постачалися всім необхідним з США та Англії, були прив'язані до чіткості роботи атлантичних комунікацій, які у свою чергу залежали від пропускної здатності портів на Півночі Франції, Бельгії, Голландії. Німецькі війська, відступаючи, намагалися максимально зруйнувати портові споруди, комунікації. Єдиний великий порт, який дістався союзникам без значних ушкоджень, був Антверпен. Він знаходився близько до фронту і був ідеальним з точки зору постачання військ союзників.

Гітлер, програючи на всіх фронтах, не залишав надій переломити хід війни на свою користь. Великі сподівання він покладав на суперечності між союзниками. З цією метою німецьким командуванням було підготовлено великий наступ на заході в районі Арден. Метою операції було оточення союзних військ і захоплення Антверпена. Маючи 39 дивізій проти 89 союзницьких, німецьке командування зосередило їх на відносно вузькій ділянці фронту. Організації німецького наступу сприяло те, що погода не дозволяла союзникам використовувати перевагу в авіації. Німецький план був справжньою авантюрою. Німецькі танки мали пального на 100 км. Весь розрахунок прориву фронту базувався на несподіваності захоплення складів пального американської армії. Для успішного просування німецьких військ був створений підрозділ, переодягнений у форму американської армії на чолі з О.Скорцені. Він мав просуватися тилами військ союзників, поширювати паніку і захоплювати важливі об'єкти. Німецький наступ розпочався 16 грудня і тривав до 26 грудн 1944 р. Німці просунулись на 90 км вглиб оборони союзників зупинились. Були вичерпані резерви, а особливо пальне. На поча тку січня німецькі війська завдали ще одного удару в Ельзасі Склалась ситуація, при якій ні союзники, ні німецькі війська н могли переломити хід боїв на свій бік. 12 січня радянські війська перейшли в атаку на 1200 км фронту. Таким чином, останнє сподівання Гіт-лера на злам у ході війни не виправдалось. Завершальні бої на Заході. Берлінська операція. Капітуляція Німеччини. Після початку радянського наступу німецьке командування прийняло рішення про припинення наступу в Арденах і перекинуло найбільш боєздатні частини на Східний фронт, в район озера Балатон (Угорщина), де німецькі війська намагались наступальними діями деблокувати оточене угруповання в Будапешті. Війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, що зазнали значних витрат під час німецького наступу наприкінці березня, почали операцію по форсуванню Рейну і захопленню Рура (промислового центру Німеччини). Ця операція супроводжувалась стратегічними бомбардуваннями Німеччини. В результаті успішного форсування Рейну німецьке угруповання в районі Рура було оточено і 17 квітня 1945 р. воно припинило опір. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій, де можна було організувати опір. Війська союзників швидко просувалися на Схід і 18 квітня їх передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулась зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня. 7 травня в штабі Ейзенхауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини.

8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал-фельдмаршал В.Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про безумовну капітуляцію німецьких збройних сил.